Особенности ремоделирования сердца у больных с разными клиническими формами неклапанной фибрилляции предсердий

Автор(и)

  • Виктор Денисович Сыволап Запорізький державний медичний університет пр. Маяковського, 26, м. Запоріжжя, Україна, 69035, Україна
  • Дмитрий Андреевич Лашкул Запорізький державний медичний університет пр. Маяковського, 26, м. Запоріжжя, Україна, 69035, Україна https://orcid.org/0000-0001-7802-3550
  • Валерия Васильевна Марченко Запорізький державний медичний університет пр. Маяковського, 26, м. Запоріжжя, Україна, 69035, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.67673

Ключові слова:

фибрилляция предсердий, прогрессирование заболевания, факторы риска, ремоделирование сердца, диастолическая функция

Анотація

Изучены структурно-функциональные особенности сердца у 80 пациентов с разными клиническими формами неклапанной фибрилляции предсердий. Прогрессирующее течение от пароксизмальной к постоянной форме фибрилляции предсердий характеризуется снижением толерантности к физической нагрузке, увеличением индекса массы тела, диаметра левого и правого предсердий, преобладанием прогностически неблагоприятных типов ремоделирования, снижением сократительной способности левого желудочка

Біографії авторів

Виктор Денисович Сыволап, Запорізький державний медичний університет пр. Маяковського, 26, м. Запоріжжя, Україна, 69035

Доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою

Кафедра внутрішніх хвороб 1

Дмитрий Андреевич Лашкул, Запорізький державний медичний університет пр. Маяковського, 26, м. Запоріжжя, Україна, 69035

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішніх хвороб 1

Посилання

Dyadyk, A. I., Bagrij, A. Eh., Holopov, L. S., Prikolota, O. A. (2012) Simpozium № 70. Fibrillyaciya predserdij. Novosti mediciny i farmacii, 9, 24–29.

Asotsiatsiia kardiologiv Ukrainy (2014). Diahnostyka ta likuvannia fibryliatsii peredserd. Rekomendatsii robochoi hrupy po porushenniam certsevoho rytmu. Kyiv, 167.

January, C. T., Wann, L. S., Alpert, J. S., Calkins, H., Cigarroa, J. E., Cleveland, J. C. et. al (2014). 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients With Atrial Fibrillation: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation, 130 (23), 2071–2104. doi: 10.1161/cir.0000000000000040

Zholbaeva, A. Z., Tabina, A. E., Goluhova, E. Z. (2015). Molekulyarnye mekhanizmy fibrillyacii predserdij: v poiske «ideal'nogo» markera. Kreativnaya kardiologiya, 2, 40–53.

Gupta, D. K., Shah, A. M., Giugliano, R. P., Ruff, C. T., Antman, E. M., Grip, L. T. et. al (2013). Left atrial structure and function in atrial fibrillation: ENGAGE AF-TIMI 48. European Heart Journal, 35 (22), 1457–1465. doi: 10.1093/eurheartj/eht500

Ishemichna hvoroba sercja: stabil'na stenokardija naprugy (2012). Praktykujuchyj likar, 1, 84–89.

Arterial'na gipertenzija. Onovlena ta adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazah (2012). Kyiv, 139.

Stewart, S. (2001). Population prevalence, incidence, and predictors of atrial fibrillation in the Renfrew/Paisley study. Heart, 86 (5), 516–521. doi: 10.1136/heart.86.5.516

Go, A. S., Hylek, E. M., Phillips, K. A., Chang, Y., Henault, L. E., Selby, J. V., Singer, D. E. (2001). Prevalence of Diagnosed Atrial Fibrillation in Adults. JAMA, 285 (18), 2370. doi: 10.1001/jama.285.18.2370

Lloyd-Jones, D. M. (2004). Lifetime Risk for Development of Atrial Fibrillation: The Framingham Heart Study. Circulation, 110 (9), 1042–1046. doi: 10.1161/01.cir.0000140263.20897.42

Drapkina, O. M., Kostiukevich, M. V. (2010). Arterial'naya gipertenziya: ot fibrillyacii predserdij i insul'ta do metabolicheskogo sindroma. Spravochnik poliklinicheskogo vracha, 8, 18–21.

Chiang, C.-E., Naditch-Brule, L., Murin, J., Goethals, M., Inoue, H., O’Neill, J. et. al (2012). Distribution and Risk Profile of Paroxysmal, Persistent, and Permanent Atrial Fibrillation in Routine Clinical Practice: Insight From the Real-Life Global Survey Evaluating Patients With Atrial Fibrillation International Registry. Circulation: Arrhythmia and Electrophysiology, 5 (4), 632–639. doi: 10.1161/circep.112.970749

Camm, A. J., Breithardt, G., Crijns, H., Dorian, P., Kowey, P., Le Heuzey, J.-Y. et. al (2011). Real-Life Observations of Clinical Outcomes With Rhythm- and Rate-Control Therapies for Atrial Fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 58 (5), 493–501. doi: 10.1016/j.jacc.2011.03.034

Fuchs, T., Baron, E. L., Leitman, M., Burgsdorf, O., Torjman, A., Vered, Z. (2012). Does Chronic Atrial Fibrillation Induce Cardiac Remodeling? Echocardiography, 30 (2), 140–146. doi: 10.1111/echo.12003

Akkaya, M. (2014). The degree of left atrial structural remodeling impacts left ventricular ejection fraction in patients with atrial fibrillation. Turk Kardiyoloji Dernegi Arsivi-Archives of the Turkish Society of Cardiology, 42 (1), 11–19. doi: 10.5543/tkda.2014.20726

Apostolakis, S., Sullivan, R. M., Olshansky, B., Lip, G. Y. H. (2014). Left ventricular geometry and outcomes in patients with atrial fibrillation: The AFFIRM Trial. International Journal of Cardiology, 170 (3), 303–308. doi: 10.1016/j.ijcard.2013.11.002

Shah, N., Badheka, A. O., Grover, P. M., Patel, N. J., Chothani, A., Mehta, K. et. al (2014). Influence of left ventricular remodeling on atrial fibrillation recurrence and cardiovascular hospitalizations in patients undergoing rhythm-control therapy. International Journal of Cardiology, 174 (2), 288–292. doi: 10.1016/j.ijcard.2014.04.011

Maslova, A. P. (2011). Remodelirovanie levogo zheludochka i perenosimost' fizicheskih nagruzok u bol'nyh s hronicheskoj serdechnoj nedostatochnost'yu i postoyannoj formoj fibrillyacii predserdij. Vestnik Orenburgskoj gosudarstvennoj medicinskoj akademii, 16, 312–314.

Опубліковано

2016-04-29

Номер

Розділ

Медичні науки