Розробка енергомеханічної установки для тяги електромобіля
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.79196Ключові слова:
автотранспорт, електромобіль, екологічність, електрична тяга, векторне керування, потокозчеплення, асинхронний двигун, електроприводАнотація
В даній статті розглянуто питання розробки енергомеханічної установки для електричної тяги автомобілів. Метою впровадження даної розробки є заміна двигунів внутрішнього згоряння на універсальну енергомеханічну установку. Для розглядаємого варіанта енергомеханічної установки побудована модель, що описує процеси, які відбуваються в електричному приводі установки, зняті характеристики під час основних режимів руху. Впровадження даної установки на автомобілях дозволить зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу та суттєво знизити рівень шуму в містах
Посилання
Bogdanov, K. L. (2009). Tyagovyy electroprivod avtomobilya [Traction electric drive of car]. Moskovskij avtomobil'no – dorozhnyj gosudarstvennyj tehnicheskij universitet. Moscow: Izdatel'stvo MADI, 57.
Kanilo, P. M., Gritsenko, A. V. (2015). Sovremennyy analiz ekokantserogennoy opasnosti legkovikh avtomobiley [Modern analysis of ecological and canceroggenic dangers of motor cars]. Bulletin of Kharkov national automobile and highway university, 68, 36–44.
Orlov, D. S., Sadovnikova, L. K., Lozanovskaya, I. N. (2002). Ekologiya i okhrana biosfery pri khimicheskom zagryaznenii [Ecology and protection of the biosphere with chemical pollution]. Moscow: Vysshaya shkola, 334.
Busygin, B. P. (1979). Elektromobili [Electric cars]. Moscow: Izdatel'stvo MADI, 72.
Shchetina, V. A., Morgovskiy, Ju. Ja., Tsenter, B. I., Bogomazov, V. A. (1987). Elektromobil': tekhnika i ekonomika [Electric car: technology and economics]. Mashinostroyeniye, 253.
Shevchenko, A. I., Pavlenko, A. V., Pavlenko, V. V. (2012). Modelirovaniye raboty tyagovogo elektroprivoda avtomobilya [Modelling of electric vehicle traction drive]. Transaction of Kremenchuk Mykhaylo Ostrogradskiy University, 3 (74), 88–93.
Klyuchev, V. I. (1985). Teoriya elektroprivoda [Electric drive theory]. Moscow: Energoatomizdat, 560.
Nguyen, P. Q., Dittrich, J. A. (2008). Vector control of three – phase AC machines. Springer Berlin Heidelberg, 340. doi: 10.1007/978-3-540-79029-7
Marino, R., Tomei, P., Verrelli, C. M. (2010). Induction Motor Control Design. Springer London, 351. doi: 10.1007/978-1-84996-284-1
Vinogradov, A. B. (2008). Vektornoye upravleniye elektroprivodami peremennogo toka [Vector control of electric drive AC]. Ivanovo, 298.
Bespalov, V. Ja., Krasovskiy, A. B., Panikhin, M. V., Fisenko, V. G. (2014). Issledovaniye mnogopolyusnogo asinkhronnogo tyagovogo chastotno – reguliruyemogo dvigatelya [Research of the multipolar induction traction frequency regulated motor]. Scientific periodical of the Bauman MSTU Science and Education, 5, 295–307. doi: 10.7463/0514.0709521
Trzynadlowski, A. M. (2001). Control of induction motors. Academic Press, N. Y., 228.
Terokhin, V. B. (2010). Modelirovaniye system elektroprivoda v Simulink (MATLAB 7. 0. 1) [Simulation of electric drive systems in Simulink (MATLAB 7. 0. 1)]. Tomsk: Izdatel'stvo Tomskogo politekhnicheskogo universiteta, 292.
Markov, A. V., Shmarlovskiy , A. S. (2010). Elementy i ustroystva sistem upravleniya [Elements and devices of control systems]. Minsk: BGIUR, 102.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Денис Юрьевич Зубенко, Андрій Віталійович Коваленко, Олександр Миколайович Петренко, В’ячеслав Михайлович Шавкун, Микита Юрійович Олехно
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
