Urban synergetics. Social and existential fluctuations
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2017.90885Ключові слова:
urban synergetics, urban space, Homo Urbanus, «matrioshka» principle, mental (existential) mapАнотація
The phenomenon of urban space has been explored from the perspective of synergetics as an open system of the continuous growth and a complication of the order and chaos processes' alternation. The article detects social and existential fluctuations in the system's development, the points of bifurcation and attractors such as the human factor, borderline situations, mental (existential) charting, social crises. The research illustrates that Homo Urbanus demonstrates an existential dynamic and mostly uses the «matrioshka» principle (mise en abyne) in the interaction with urban space
Посилання
Timohin, V. A. (2014). Vvedenie v gorodskuju sinergetiku. Nauchnaja i tehnicheskaja informacija v planirovanii i osushhestvlenii nauchnyh issledovanij i realizacii proektov. Warsaw: Diamond trading tour, 44–46.
Prokop'eva, P. V. (2012). Filosofija jekzistencii v kontekste postmodernizma. Krasnodar, 25.
Portugali, J., Benenson, I., Omer, I. (2010). Sociospatial Residential Dynamics: Stability and Instability within a Self-Organizing City. Geographical Analysis, 26 (4), 321–340. doi: 10.1111/j.1538-4632.1994.tb00329.x
Haken, G., Portugali, Dzh. (2004). Sinergetika, mezhurovnevye nejronnye seti i kognitivnye karty. Sinergetika i psihologija. Moscow: Kogito-Centr, 129–154.
Tolman, E. C. (1948). Cognitive maps in rats and men. Psychological Review, 55 (4), 189–208. doi: 10.1037/h0061626
Linch, K. (1982). Obraz goroda. Moscow: Strojizdat, 328.
Park, R. E., Burgess, E. W., McKenzie, R. D. (1925). The city. Chicago: The University of Chicago Press, 240.
Shheglov, I. (2003). O novom urbanizme. Svod pravil. Vol. 1. Bez gosudarstva. Anarhisty. Anarhija. Antologija sovremennogo anarhizma i levogo radikalizma. Moscow: Ul'tra-kul'tura, 189–194.
Vitjuk, E. Ju. (2008). Ideal'nyj gorod: vozmozhnost' realizacii s tochki zrenija sinergetiki. Arhitekton: izvestija vuzov, 23. Available at: http://archvuz.ru/2008_3/4
Merlen, P. (1975). Novye goroda. Moscow: Progress, 254.
Dridze, T. M. (1998). Jekoantropocentricheskaja paradigma v social'nom znanii i upravlenii. Chelovek, 2, 49–53.
Alekseeva-Beskina, T. I. (2001). Samorazvivajushhajasja sistema goroda i konstanty perehodnyh processov urbogeneza. Gorod v processah istoricheskih perehodov. Moscow: Nauka, 71–163.
Knjazeva, E. N., Kurdjumov, E. N. (2007). Sinergetika. Nelinejnost' vremeni i landshafty kojevoljucii. Moscow: Kom Kniga, 272.
Hamitov, N. (2002). Filosofija cheloveka: ot metafiziki k metaantropologii. Kyiv: Nika-Centr, 334.
Jaspers, K. (1935). Vernunft und Existenz. Groningen, 33.
Frejd, Z. (2009). Psihopatologija obydennoj zhizni. Moscow: AST, 256.
Dzhekson, Dzh. (2011). Smert' i zhizn' bol'shih amerikanskih gorodov. Moscow: Novoe izdatel'stvo, 460.
Basin, M. A., Shilovich, I. I. (1999). Sinergetika i Internet (put' k Synergonet). Saint Petersburg: Nauka, 71.
Prepotens'ka, M. P. (2014). Homo Urbanus: fenomen ljudyny megapolisu. Dnepropetrovsk: Vyd. Serednjak T. K., 420.
Feder, E. (1991). Fraktaly. Moscow: Mir, 254.
Nikolaeva, E. V. (2012). Goroda kak fraktal'nye perekrestki mira. Labirint. Zhurnal social'no-gumanitarnyh issledovanij, 3, 92–106. Available at: http://culturolog.ru/index2.php?option=com_content&task=view&id=1373&pop=1&page=0
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Марина Петровна Препотенская
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
