Спортивні ігри

Аналіз результатів анкетування тренерів щодо удосконалення техніко-тактичної підготовленості на етапі попередньої базової підготовки в тенісі настільному

2024-06-21T13:06:46+03:00

Мета: виявити думку тренерів щодо шляхів формування стилю гри в техніко-тактичній підготовці спортсменів на етапі попередньої базової підготовки в тенісі настільному. Матеріал та методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, анкетування, методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 31 тренер України з тенісу настільного (другої, першої та вищої категорії). Результати: Результати проведеного анкетування з тренерами, які працюють з тенісистами дозволили визначити думку тренерів, що для формування стилю гри в тенісі настільному на етапі попередньої базової підготовки. Встановлено необхідність враховувати індивідуальні показники фізичного розвитку, рівня техніко-тактичної та фізичної підготовленості та психофізіологічних здібностей. Висновки: Правильне врахування індивідуальних особливостей юних спортсменів дозволить скоротити період навчання та підвищити ефективність змагальної діяльності тенісистів на етапі
попередньої базової підготовки в тенісі настільному.

Формування рухових якостей дітей старшого дошкільного віку під впливом занять міні-тенісом

2024-06-21T13:25:16+03:00

Актуальність статті обумовлена сучасними тенденціями розвитку мінітенісу в Україні та недостатньою науково-методичною базою з організації та проведення навчально-тренувальних занять з дітьми старшого дошкільного віку. Вітчизняними
дослідниками приділяється увага підготовці кваліфікованих тенісистів, існують роботи з
оптимізації навчально-тренувального процесу, проте питання присвячені методиці
побудови занять для дітей з міні-тенісу на етапі початкової підготовки залишаються не
достатньо висвітлені. Мета дослідження: перевірка впливу та ефективності методику
розвитку фізичних якостей дітей старшого дошкільного віку у процесі занять міні-тенісом.
Матеріал і методи дослідження: під час організації дослідження проводився аналіз та
узагальнення науково-методичної літератури; анкетування, педагогічне спостереження,
тестування фізичних якостей, використовувалися методи математичної статистики.
Дослідження проводилось протягом 2017-2019 рр., яке передбачало ряд послідовних етапів.
У досліджені брали участь 16 дітей старшого дошкільного віку, які займались тенісом у
групі початкової підготовки першого року навчання на базі тенісного клубу «Унікорт» м.
Харкова три рази на тиждень по 60 хвилин. Результати дослідження: для визначення
ефективності запропонованої методики нами було визначено рівень фізичної
підготовленості та технічного засвоєння рухів «школи м’яча», підбір тестів здійснювався з
урахування специфіки виду спорту. Отриманні результати свідчать про позитивний вплив
занять тенісом на розвиток фізичних якостей, а особливо швидкісних, координаційних та
швидкісно-силових якостей дітей старшого дошкільного віку. Результати свідчать про
однаковий рівень фізичної підготовленості дітей старшого дошкільного віку на початку
занять тенісом і достовірні відмінності між контрольною та експериментальної групою
відсутні. Необхідно зазначити відсутність однорідності результатів, оскільки коефіцієнт
варіації складає від 26,4% до 35,2%, за винятком експериментальної групи у тесті – «біг на
5 м з високого старту» (V =12,2%). Аналіз отриманих результатів свідчить про
підвищення рівня фізичної підготовленості як у контрольній так і в експериментальній
групах наприкінці першого року тренування. Відповідно до коефіцієнта варіації можна
говорити про те, що результати у внутрішньо груповій вибірці стали більш однорідними і
вказують на більш однаковий рівень підготовленості дітей порівняно з результатами до
початку занять тенісом. Висновки. Аналіз зарубіжної наукової, навчальної і методичної
літератури свідчить, про те, що міні-теніс в системі організації та проведення навчальнотренувального процесу є ефективним засобом в формуванні інтересу до занять та позитивно впливає на розвиток фізичних якостей у дітей віком до 8 років. Ефективність
розробленої методики підтверджується достовірними приростом показників рівня
розвитку фізичних якостей дітей відповідного віку у тестах – біг на 5 м з високого старту,
стрибок в довжину з місця, кидок м’яча на дальність, човниковий біг «віяло», хват падаючої
палки, метання м’ячів у квадрати та десять вісімок при р<0,01–0,01.

Розвиток студентського спорту у НУФВСУ (на прикладі спортивних ігор)

2024-06-21T13:51:09+03:00

Студентський спорт є важливою складовою поза навчальної роботи закладу вищої освіти, про що свідчать численні дослідження. Вітчизняні науковці здебільшого розглядають такі питання як: історичні, організаційні, нормативно-правові, кадрові аспекти розвитку, проблеми та перспективні напрями наукових розробок, результати участі вітчизняних спортсменів на Всесвітніх універсіадах. Іноземні фахівці
переважно вивчають мотивацію молоді до занять спортом у межах закладів вищої освіти.
Використовуючи загально-наукові методи (аналіз; синтез; узагальнення; спостереження; порівняння; систематизація; анкетування; бесіда; математична статистика) визначені організаційні засади функціонування студентського спорту у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (далі – НУФВСУ), встановлено домінування ігрових видів спорту у програмах студентських змагань; досліджена мотивація студентівпредставників ігрових видів спорту до занять спортом, що дозволило визначити шляхи підвищення ефективності розвитку студентського спорту у НУФВСУ. Перспективними напрямами поліпшення спортивної роботи у НУФВСУ можуть стати: організаційний, інформаційний, матеріально-технічний.

Рівень здатності до відтворення заданої амплітуди рухів та часових проміжків студентів, які спеціалізуються у спортивних іграх

2024-06-21T14:07:34+03:00

Мета дослідження – визначити здатність до відтворення заданих
часових відрізків та амплітуди рухів у студентів, які спеціалізуються у спортивних іграх в
залежності від статі спортсменів. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні
брали участь спортсмени-ігровики віком 17-18 років, які займаються спортивними іграми
на рівні любительського спорту. Кількість осіб, що приймали участь у дослідженні складала
40 спортсменів, серед них 20 юнаків та 20 дівчат. Аналіз наукових та методичних джерел
дозволив встановити рівень вивченості проблеми. Педагогічне тестування полягало у
дослідженні здатності спортсменів до відтворення заданих амплітуд рухів та часових
інтервалів. Для аналізу отриманої інформації використовувалась пакет програми Microsoft
Exсel, достовірність у розбіжностях встановлювалась на базі розрахунку критерію
Ст’юдента, при p˂0,05. Результати. При відтворенні певних амплітуд руху у ліктьовому
суглобі у 20% випадків юнаки виконували завдання точно без помилок, у 36,67% - збільшували
визначений кут та у 43,33% - зменшували його. Дівчата частіше помилялись у бік
збільшення необхідного кута відтворення – 64,17% випадків, менше помилялись у бік
зменшення необхідного кута – 15% випадків, та майже однаково із хлопцями виконували
завдання без помилок – 20,8% випадків. Досліджуючи здатність спортсменів відтворювати
визначені проміжки часу було встановлено, що юнаки в середньому на 8,6% помиляються
при відтворенні часового інтервалу у 5 с та на 14,4% при відтворенні часового інтервалу у
15 с. Дівчата помиляються при відтворенні малих проміжків часу на 7,4%, при більш
тривалих (15 с) інтервалах на 13,5%. Висновки. Встановлено, що у хлопців здатність
відтворювати маленькі амплітуди достовірно вище робочою (правою) рукою (р ˂0,05).
Між результатами виконання тесту у хлопців та дівчат достовірної відмінності
встановлено не було, як при маленьких, середніх так і великих кутах відтворення (р ˃0,05).
Встановлено відсутність достовірності у відмінностях між показниками юнаків та дівчат,
як у відтворенні малих (5 с) так і більш тривалих (15 с) проміжків часу (р ˃0,05).
Натомість встановлено достовірно більша точність відчуття малих проміжків часу аніж
більш тривалих (р ˂0,05), як у юнаків так і у дівчат.

Вдосконалення тактичної підготовки юних баскетболістів 14-16 років засобами інформаційних технологій

2024-06-21T14:20:15+03:00

У статті розглянуті результати впровадження комп’ютерної програми з
моделювання тактичних дій у навчально-тренувальний процес юних баскетболістів (n=24).
Мета: підвищити рівень володіння тактичними комбінаціями у юних баскетболістів 14-16
років засобами комп’ютерних навчальних програм. Методи: теоретичний аналіз та
узагальнення літературних джерел; методи інформаційного моделювання; контрольні
тести та випробування; методи математичної статистики. Результати: представлена
динаміка змін показників тактичної підготовленості спортсменів 14-16 років протягом
тренувального мезоциклу. Висновки: встановлено достовірний приріст досліджуваних
показників (p<0,05).

Вплив вправ прикладної аеробіки і вправ з йоги на показники фізичної підготовленості баскетболісток жіночої команди БК «Таврійська зірка»

2024-06-21T14:32:10+03:00

Мета: вивчення впливу вправ прикладної аеробіки і вправ з елементами
йоги на показники фізичної підготовленості баскетболісток БК «Таврійська зірка. Матеріал
і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження,
спортивно-педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної
статистики. Результати: встановлено, що використання у навчально-тренувальному процесі
вправ з елементами йоги та прикладної аеробіки значно підвищило показники гнучкості
хребта баскетболісток за тестом нахил вперед із положення сидячи. Приріст склав 42%.
Покращення координаційних здібностей встановлено на рівні 11,4%. Відзначено незначні
позитивні зміни у розвитку швидкісної витривалості та швидкісно-силових якостей, що може
бути підставою щодо підбору більш специфічних фізичних засобів тренування. Висновки:
впровадження в тренувальні заняття баскетболісток вправ з елементами йоги та аеробіки
сприяло покращенню показників гнучкості та координаційних здібностей гравців.

Вивчення думки студентів щодо результатів проходження практики за фахом (на прикладі студентів спортивних спеціалізацій ігрових видів спорту)

2024-06-21T14:46:45+03:00

Головна мета і зміст практики полягають в опануванні студентами сучасних засобів, методів і форм організації роботи тренера-викладача з обраного виду спорту, формуванні на базі отриманих знань, умінь і навичок необхідних для здійснення професійної діяльності, прийняття самостійних рішень, виховання постійної необхідності систематичного оновлення своїх знань та творчого потенціалу, а також реалізація його у
практичній діяльності. Мета дослідження – вивчення думки студентів ігрових видів спорту щодо результатів проходження практики за фахом. Методи дослідження. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, анкетування, методи статистичної обробки даних. В анкетуванні прийняли участь 62 студенти 4 курсу ХДАФК ігрових спортивних спеціалізацій: теніс (10 студентів), гандбол (8 студентів), волейбол (14 студентів), баскетбол (14 студентів), футбол (16 студентів). Анкетування проводилося після проходження практики за фахом. Результати дослідження. 58,1 % студентів відзначили, що практика за фахом це їх перший крок до майбутньої професії. 42 %
студентів відповіли, що атмосфера на практиці була формальною, 31 % студентів не мали труднощів під час проходження практики, 64 % студентів переконалися в правильності професійного вибору, 46 % студентів готові у подальшому продовжити свою трудову діяльність на базі практики, 48 % пропонувалося працевлаштування у якості молодого спеціаліста. Можливість закріплення знань і навичок, отриманих за увесь час навчання під час практики студенти оцінили: 38,7 % на «5», 45,2 % – на «4», 12,9 % – на «3», 3,2 % – «2». Можливість перевірки своїх професійних компетенцій: 38,7 % на «5», 38,7 % – на «4», 22,6 % – на «3». Можливість збору і підготовки практичного матеріалу для виконання кваліфікаційної роботи – 54,8 % на «5», 19,4 % – на «4», 22,6 % – на «3», 3,2 % – «2». У майбутньому 80 % опитаних студентів, які навчаються за спортивною спеціалізацією на ігрових видах спорту планують працевлаштування у якості тренера.

Особливості формування командної згуртованості юних спортсменок в ігрових видах спорту

2024-06-21T14:57:05+03:00

Мета: полягає в визначені особливостей формування командної згуртованості в ігрових видах спорту. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування рівня згуртованості та конфліктності в колективі (методики Л. Столяренка, К. Томаса, Сішара тощо); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 жіночі команди, а саме: гандбольна «Дніпрянка», баскетбольна «Таврійські зірки», футбольна «Южанка» та волейбольна команда «Едалеїда» Херсонської області. Вік дівчат 13-14 років. Результати: порівняння рівня командної згуртованості юних спортсменок в різних ігрових видах спорту довело, що індекс групової згуртованості суттєво більший у юних гандболісток та баскетболісток; подібна тенденція спостерігається і при порівняння даних оцінювання ціннісно-орієнтовної єдності колективу. Психологічний клімат в усіх командах практично однаковий; вирішення конфліктної ситуації у гандболісток
відбувається за рахунок співпраці, а в інших командах − компромісу; в усіх спортивних командах існує домінування діяльнісної та ціннісної сфери над емоційною. Висновки: Результати визначення взаємозв’язку між показниками змагальної діяльності та рівнем командної згуртованості довели, що існує тісний взаємозв’язок (r = 0,825) між успіхом сумісної діяльності та показниками змагальної результативності, між ціннісноорієнтованою єдністю колективу, рівнем групової згуртованості та рівнем спортивної майстерності − r = 0,852 та r = 0,420 відповідно. Також встановлено, що з зростанням спортивних результатів конфліктні ситуації вирішуються за рахунок співпраці (r =0,777). Перспектива подальших досліджень має бути пов’язана із впливом авторитету тренера на командну згуртованість і єдність юних спортсменок.