Спортивні ігри

Спортивні і рухливі ігри на воді

Віктор Гузар — 2024-07-23

Заняття у воді є ефективним засобом підвищення рівня фізичної працездатності. Водне середовище і рухова
активність в ній сприяє активізації обмінних процесів, вдосконаленню систем терморегуляції, зміцненню опорно-рухового апарату, поліпшенню нервової і травної систем, що дуже важливо для фахівців в галузі торгового флоту. Мета: проаналізувати проблему організації і проведення спортивних і рухливих ігор на воді, розробити варіанти ігор з урахуванням навчально-тренувальної і трудової діяльності моряків. Матеріали і методи дослідження: в анкетуванні взяли участь 386 курсантів 1–2-го курсів Херсонської державної морської академії. Результати дослідження: встановлено, що спортивні і рухливі ігри на воді проводяться украй рідко, в основному, у відпускний час. Варіанти проведення спортивних і рухливих ігор розроблені недостатньо, в учбово-тренувальній і трудовій діяльності моряка практично не використовуються. Розробка варіантів проведення спортивних і рухливих ігор на воді, методичні і організаційні рекомендації, контроль над їх виконанням дозволять морякам в подальшій учбово-тренувальній і трудовій діяльності використати отримані навички, підвищити фізичну працездатність, зміцнити опорно-руховий апарат, нормалізувати роботу серцево-судинної системи і постійно загартовувати свій організм. В ході анкетування встановлено, що до вступу до академії 82,3 % опитаних займалися спортивними іграми, з них 32,1% займалися спортивними іграми регулярно (2–4 рази на тиждень). Спортивними і рухливими іграми на воді займалися лише 15,5 %, а багато опитувані курсанти відчувають нестачу в отриманні інформації з питань проведення спортивних і рухливих ігор на воді. Висновки: показана необхідність застосування спортивних і рухливих ігор на воді в учбово-тренувальній, а надалі, і в трудовій діяльності фахівців торгового флоту

Реалізація завдань професійно-прикладної фізичної підготовки студентів педагогічних вузів засобами гри в рінго

Галина Лаврін — 2024-07-23

Актуальність статті зумовлюється, з одного боку цінністю рінго, як засобу фізичного виховання, а з іншого - необхідністю обґрунтування можливості засобів рінго у формуванні професійно важливих якостей студентів – майбутніх вчителів. Мета дослідження - визначити засоби гри рінго, які можуть бути використані для розвитку
професійно важливих якостей майбутніх вчителів. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних та Інтернет джерел; узагальнення досвіду використання засобів рінго у загальноосвітніх навчальних закладах та вищих навчальних закладах; опитування учасників гри в рінго; спостереження за учасниками гри рінго.
Результати. Виявлено, що засоби рінго сприяють гармонійному розвитку студентів, комплексно і різнобічно впливають на організм; покращують здоров’я; розвивають фізичні якості та інтелектуальні здібностей, сприяють засвоєнню життєво важливих рухових умінь і навичок; вихованню моральних та вольових якостей, почуття дружби, колективізму, дисциплінованості, витримки та самовладання; вихованню навичок культури поведінки; розвитку уваги, мислення і пам’яті. У статті на основі професіографічного аналізу і аналіз спортивно-педагогічної літератури визначено засоби гри в рінго, які є доцільними для розвитку професійно важливих якостей студентів педагогічних вузів. Висновки: проаналізувавши діяльність вчителя і можливості засобів рінго, виявили, що вирішувати
більшість завдань професійно-прикладної фізичної підготовки студентів (майбутніх педагогів) можна за допомогою засобів рінго.

Гендерні особливості агресивності спортсменів-ігровиків

Олена Несен — 2024-07-23

Мета дослідження – визначити типи та ступінь прояву агресивності у спортсменів різної статі, що спеціалізуються у командних ігрових видах спортивної діяльності. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні приймали участь 72 спортсмени, з них 43 юнаків та 29 дівчат у віці 16–19 років, що спеціалізуються у спортивних іграх та є студентами ХДАФК. Під час роботи використовувались наступні методи дослідження: аналіз наукової та методичної літератури, психологічне тестування, методи статистичної обробки отриманої інформації. Результати. Досліджуючи типи та
ступінь агресивності юнаків-ігровиків було встановлено, що у 18,60 % респондентів спостерігається низький ступінь агресивності, у 79,06 % спортсменів – середній ступінь агресивності. Аналізуючи ступінь прояву різних типів агресивності юнаків-ігровиків можна констатувати, що найбільш вираженими у хлопців є фізична та вербальна агресії, найменш емоційна агресія. Аналізуючи агресивність дівчат-гровчинь встановлено, що у 10,03 %
респондентів спостерігається низький ступінь прояву агресивності та у 79,31 % спортсменок – середній ступінь прояву. Найбільш вираженою у жінок є вербальна та самоагресія, найменш – емоційна. Аналізуючи різницю ступеню прояву різних типів агресивності у ігровиків різної статі, встановлено, що у жінок статистично більш
виражена предметна агресія (р˂0,001) ніж у чоловіків. Тим часом, між ступенем прояву вербальної, фізичної та емоційної агресії та самоагресії статистично достовірних відмінностей у представників чоловічої та жіночої статі спортсменів-ігровиків 16–19 років встановлено не було. Висновки. Загальна агресивність у дівчат та юнаків у віці 16–19 років, які спеціалізуються у спортивних іграх не має достовірності у відмінностях. Існують певні відмінності у типах агресивності спортсменів-ігровиків різної статі у зазначеному віці, які необхідно враховувати при побудові навчально-тренувального процесу. Предметна агресія у дівчат достовірно вища ніж у хлопців (р˂0,001).

Рухова активність футболістів високої кваліфікації в умовах змагальної діяльності

Андрій Перцухов — 2024-07-23

Проблеми контролю і аналізу рухової активності футболістів в процесі змагальної діяльності завжди знаходилися в полі зору вітчизняних і зарубіжних теоретиків і практиків. Мета – визначити показники рухової активності футболістів команди-учасниці ЧС-2018 в умовах змагальної діяльності. Матеріал і методи: аналізувалися показники рухової активності футболістів збірної команди Франції в 7 іграх чемпіонату світу 2018 року. Застосовувалися такі методи дослідження, як аналіз науково-методичної літератури, реєстрація рухової активності і методи математичної статистики. Результати: в статті представлені дані, що характеризують особливості рухової активності футболістів національної збірної команди Франції в процесі змагальної діяльності. Найбільший обсяг рухових переміщень у складі збірної команди Франції в семи іграх ЧС-2018 відзначається у центрального півзахисника Н. Канті (9725 – 11124 м) і нападника А. Грізмана (10270 – 10760 м), а найменший у воротарів У. Льоріса (3905 – 4472 м) і С. Манданда (3060 м). Висновки: аналіз рухової активності в іграх ЧС–2018 показав, що в цілому за матч всі футболісти команди Франції долали відстань від 97271 до 103543 м. Найбільший обсяг рухових переміщень в складі даної
команди характерний для гравців лінії півзахисту і нападу. Футболістів збірної команди Франції більшу відстань долали при володінні м'ячем суперником.

Визначення ігрового амплуа центральних нападників у жіночому водному поло

Ольга Пилипко — 2024-07-23

Мета: розробити та експериментально обґрунтувати методику визначення ігрового амплуа центральних нападників у жіночому водному поло. Матеріал та методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, антропометричні та фізіологічні вимірювання, тестування, аналіз ігрової діяльності
ватерполісток за допомогою спеціальних протоколів контрольних ігор, методи математичної статистики. Контингент обстежуваних склали спортсменки, які були членами збірної команди Харківської області з водного поло та мали рівень спортивної кваліфікації МСУ. Результати: визначені особливості структури спеціальної
підготовленості кваліфікованих ватерполісток, які виконують функції центральних нападників, досліджений взаємозв’язок між показниками фізичного розвитку, технічної та спеціальної плавальної підготовленості у кваліфікованих ватерполісток обраного амплуа, розроблені модельні характеристики показників структури спеціальної підготовленості, які можуть бути використані для визначення ігрового амплуа центральних нападників.
Висновки: визначення ігрового амплуа центральних нападників слід здійснювати на підставі комплексного аналізу показників, що відображають рівень фізичного розвитку, технічної та спеціальної плавальної підготовленості ватерполісток; порівняння індивідуальних характеристик структури спеціальної підготовленості з модельними дозволить спортсменкам визначити їх відповідність та надасть можливість найкращим чином реалізувати себе в обраному ігровому амплуа.

Рівень вибірковості уваги баскетболістів студентських команд

Ірина Помещикова — 2024-07-23

Одним з основних моментів підготовки спортсменів-баскетболістів (команди) є питання психологічної підготовки. Психологічні особливості змагань, закономірності, причини і динаміка передзмагальних станів визначають високі вимоги до психіки спортсмена. Розподіл уваги дозволяє баскетболістові під час гри, не відволікаючись на
сторонні подразники (крики уболівальників, дії арбітра), стежити за суперником і партерами, відслідковувати пересуванням м'яча, розпізнавати обманні дії (фінти). Мета дослідження – встановити рівень вибірковості уваги студентів-баскетболістів Матеріал та методи дослідження. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, оцінка вибірковості уваги, методи математичної статистики. Оцінка вибірковості уваги
проводилася за методикою Мюнстерберга. Рівень вибірковості визначалися за допомогою шкали оцінок (від низького до дуже високого). У дослідженні приймали участь 18 баскетболістів у віці 17–20 років. 9 юнаків і 9 дівчат, які навчаються у ХДАФК. Результати. Встановлено, що дівчата виконали завдання успішніше, ніж юнаки. Так,
дівчата виділили у середньому на 3,1 слово більше і отримали на 3,56 бали більше. Однак статистичної достовірності між результатами тестування юнаків і дівчат спеціалізації баскетбол встановлено не було (р>0,05). У групі дівчат баскетболісток рівень розподілу уваги відповідає високому рівню, у юнаків баскетболістів – середньому. Можна відзначити, що серед юнаків-баскетболістів низький рівень вибірковості уваги мали 33,3 % спортсменів,
середній – 44,4 %, високий – 22,3 %, дуже високий рівень не був виявлений ні в одного із тих, хто досліджувався. У дівчат-баскетболісток низький рівень вибірковості виявлено не було, середньому рівню відповідало 33,3 % спортсменок, високому – 55,5 %, дуже високому – 11,2%. Висновки Таким чином встановлено, що серед юнаків баскетболістів домінував середній рівень вибірковості уваги, а серед дівчат – високий рівень.

Спортивна підготовка учнів ліцею на заняттях з волейболу

Олег Шалар — 2024-07-23

Волейбол є однією з основних i невід’ємних частин змісту уроків фізичної культури i факультативних занять, фізкультурно-оздоровчих заходів i спортивних розваг в режимі шкільного дня, позакласної роботи з фізичного виховання школярів і учнівської молоді. Важко знайти колектив фізичної культури, у якому не було б волейбольної секції. Правильно організовані заняття з волейболу є хорошим методом всебічного фізичного розвитку школярів, котрі займаються і сприяють рішенню важливих виховних завдань. Мета: удосконалення методики підготовки учнів ліцею на заняттях волейболом. Матеріал методи: дослідження проводилося із учнями Херсонського фізико-технічного ліцею під час вивчення модулю «Волейбол». Навчання та вдосконалення техніки гри у волейбол учнів ліцею відбувалося на академічних заняттях з фізичної культури протягом січня-березня 2018 року. Тривалість кожного заняття – 1 година 20 хвилин. Вивчався та порівнювався рівень технічної підготовленості старшокласників за чотирма тестовими вправами та оцінювалися основи знань з історії та правил гри у волейбол. Результати: встановлено, що змінилися на краще високі показники в передачах м’яча у дівчат (на 25 %) та юнаків (на 8,5%). Покращення високого рівня відбулось у юнаків (на 13,5 %) та у дівчат (на 12,5 %) в подачах м’яча. Суттєво змінилися показники старшокласників за виконанням нападаючого удару та прийому м’яча знизу. Високі показники покращилися на чверть у дівчат (25 %) і на третину у юнаків (31 % та 31,5 % відповідно). На користь ефективності застосованої методики говорить такий факт, що майже відсутні низькі показники (за виключенням подач м’яча у дівчат -12,5 %). Високі показники знань основ волейболу у дівчат покращилися на відмінну від попередніх на 22,5 %, також покращилися і достатні показники на 33,5 %. Висновки: ефективність даної методики доведена покращенням учнями техніки виконання всіх елементів волейболу. Це можна пов’язати з успішним опануванням старшокласниками певних теоретичних знань з волейболу.

Застосування рухливих ігор для розвитку фізичних якостей плавців 8 - 9 років

Лілія Шейко — 2024-07-23

Метою дослідження стало вивчення впливу застосування рухливих ігор на розвиток фізичних якостей плавців 8 – 9 років. Матеріал і методи: У дослідженні взяли участь 20 дітей 8–9 років, які регулярно відвідують тренувальні заняття з плавання. Випробовувані були поділені на дві групи: по 10 плавців з однаковим рівнем підготовленості
(експериментальна (ЕГ), контрольна (КГ)). Збір даних здійснювався в навчально - тренувальних групах басейну «Піонер» (КЗ МСДЮСШОР з водних видів спорту Яни Клочкової). Застосовані: аналіз літературних джерел; метод тестів (контрольні випробування); педагогічний експерімент; педагогічне спостереження; метод математичної обробки даних дослідження. Результати: дослідження виявило, що плавці ЕГ істотно поліпшили результати тестів завдяки застосуванню комплексу рухливих ігор під час навчально-тренувальних занять. У КГ також спостерігалося поліпшення показників, однак воно було не настільки відчутним в порівнянні з ЕГ. Висновки: було встановлено, що
рухові ігри є невід'ємною частиною підготовки плавців. Запропонована методика застосування рухливих ігор під час тренувальних занять з юними плавцями дозволила значною мірою підвищити рівень фізичних якостей спортсменів-плавців 8 – 9 років.