Карбонові кислоти квіток вероніки колоскової і вероніки сивої

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253541

Ключові слова:

карбонові кислоти, газова хроматографія/мас-спектрометрія, Veronica spicata L., Veronica incana L.

Анотація

Види роду Вероніка (Veronica L.) родини Подорожникові (Plantaginaceae Juss.) флори України згруповані у 8 секцій. У Харківській області серед представників секції Pseudolysimachion W. D. J. Koch найпоширенішими є вероніка колоскова (Veronica spicata L.) та вероніка сива (Veronica spicata L. subsp. incana (L.) Walters). Рослини застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, злоякісних новоутворення, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи, сахарному діабеті.

Метою дослідження стало вивчення карбонових кислот квіток вероніки колоскової та вероніки сивої.

Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали квітки вероніки колоскової (Veronica spicata L.) та вероніки сивої (Veronica incana L.), зібрані у фазу цвітіння влітку 2018 р. у Ботанічному саду Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Харків, Україна). Дослідження карбонових кислот проводили методом хромато-мас-спектрометрії на хроматографі 6890N MSD/DS Agilent Technologies з мас-спектрометричним детектором 5973N. Ідентифікацію метилових естерів кислот проводили з використанням даних бібліотек мас-спектрів NIST 05 і Willey 2007 у поєднанні з програмами для ідентифікації AMDIS і NIST; також порівнювали час утримування з часом утримування стандартних сполук.

Результати. У квітках вероніки сивої ідентифіковано та встановлено вміст 37 карбонових кислот (1,05 %). У квітках вероніки колоскової ідентифіковано та встановлено вміст 32 карбонових кислот (2,75 %).

Висновки. Вміст карбонових кислот вищій у квітках вероніки колоскової. Жирнокислотний склад квіток вероніки сивої характеризується порівнянним вмістом насичених і ненасичених кислот, у квітках вероніки колоскової у сумі жирних кислот домінують ненасичені жирні кислоти. Вміст ароматичних кислот у квітках досліджуваних видів є порівнянним. Оригінальними карбоновими кислотами квіток вероніки сивої є щавлева, 3-гідрокси-2-метилглутарова, пентадеканова, хенейкозанова, трикозанова, 4-гідроксибензойна, 4-метоксибензойна і 3,4-диметоксибензойна кислоти; характеристичними карбоновими кислотами квіток вероніки колоскової є 2-гідрокси-3-метилглутарова, α-фуранова та гомованілінова кислоти

Спонсор дослідження

  • This work was supported by the Ministry of Health of Ukraine from the State Budget in the framework [grant number 2301020] “Scientific and scientific‐technical activity in the field of health protection” on the topic “Modern approaches to the creation of new medicines for a correction of metabolic syndrome”.

Біографії авторів

Алла Михайлівна Ковальова, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармакогнозії

Raal Ain, University of Tartu

PhD, Professor of Pharmacognosy

Faculty of Pharmacy

Institute of Pharmacy

Тетяна Василівна Ільїна, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармакогнозії

Аліна Петрівна Осьмачко, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра фармакогнозії

Ольга Володимирівна Горяча, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра фармакогнозії

Людмила Олександрівна Омельянчик, Запорізький національний університет

Доктор фармацевтичних наук професор, декан

Олег Миколайович Кошовий, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра фармакогнозии

Посилання

  1. Elenevskiy, A. G. (1978). Sistematika i geografiya veronik SSSR i prilezhaschih stran. Moscow: Nauka, 259.
  2. Mosyakin, S. L., Fedoronchuk, M. M. (1999). Sosudistyie rasteniya Ukrainyi: Nomenklaturnyiy perechen. Kyiv: M. G. Institut botaniki im. Holodnogo, 345.
  3. Elenevskiy, A. G. (1968). Zametki o veronikah sektsii Pseudolysimachia C. Koch. Biologicheskie nauki, 11, 65–69.
  4. Elenevskiy, A. G. (1971). K sistematike Veronica spicata L. s. 1. Novosti Sistematiki Vysshyh Rasteniy, 8, 215–227.
  5. Kotov, M. I. (1960). Flora URSR. Kyiv: Vydavnytstvo akademiyi nauk URSR, 612.
  6. Salehi, B., Shivaprasad Shetty, M., V. Anil Kumar, N., Živković, J., Calina, D., Oana Docea, A. et. al. (2019). Veronica Plants – Drifting from Farm to Traditional Healing, Food Application, and Phytopharmacology. Molecules, 24 (13), 2454. doi: http://doi.org/10.3390/molecules24132454
  7. Albach, D. C., Jensen, S. R., Özgökce, F., Grayer, R. J. (2005). Veronica: Chemical characters for the support of phylogenetic relationships based on nuclear ribosomal and plastid DNA sequence data. Biochemical Systematics and Ecology, 33 (11), 1087–1106. doi: http://doi.org/10.1016/j.bse.2005.06.002
  8. Jensen, S. R., Albach, D. C., Ohno, T., Grayer, R. J. (2005). Veronica: Iridoids and cornoside as chemosystematic markers. Biochemical Systematics and Ecology, 33 (10), 1031–1047. doi: http://doi.org/10.1016/j.bse.2005.03.001
  9. Taskova, R., Peev, D., Handjieva, N. (2002). Iridoid glucosides of the genus Veronica s.l. and their systematic significance. Plant Systematics and Evolution, 231 (1-4), 1–17. doi: http://doi.org/10.1007/s006060200008
  10. Taskova, R. M., Albach, D. C., Grayer, R. J. (2004). Phylogeny ofVeronica‐ a Combination of Molecular and Chemical Evidence. Plant Biology, 6 (6), 673–682. doi: http://doi.org/10.1055/s-2004-830330
  11. Witkowska-Banaszczak, E., Durkiewicz, M., Bylka, W. (2017). Rodzaj Veronica L. – działanie, zastosowanie, stan badań. Postępy Fitoterapii, 18, 71–77.
  12. Dunkić, V., Kosalec, I., Kosir, I., Potocnik, T., Cerenak, A., Koncic, M. et. al. (2015). Antioxidant and antimicrobial properties of Veronica spicata L. (Plantaginaceae). Current Drug Targets, 16 (14), 1660–1670. doi: http://doi.org/10.2174/1389450116666150531161820
  13. Broda, B., Jaroniewski, W., Swiatek, L. (1960). O występowaniu kwasu kawowego w niektórych roślinach leczniczych. Acta Poloniae Pharmaceutica, 17, 301–306.
  14. Danilova, N. S., Poskachina, E. R., Voronov, I. V., Semenova, V. V. (2016). Soderzhanie lyuteolin-7-glyukozida v nadzemnoy chasti Veronica incana (Scrophulariaceae) v Tsentralnoy Yakutii. Rastitelnye Resursy, 52, 405–413.
  15. Gusev, N. F., Nemereshina, O. N. (2005). K issledovaniyu flavonoidov Veronica incana L. stepnogo Preduralya. Vestnik OGU, 12, 96–99.
  16. Voronov, I. V., Poskachina, E. R., Danilova, N. S., Semenova, V. V. (2016). Resursnyiy potentsial po lyuteolin-7-glyukozidu Veronica incana (scrophulariaceae) v Tsentralnoy Yakutii. Nauchnyiy zhurnal KubGAU, 120, 1364–1377.
  17. Popović, Z., Smiljanić, M., Kostić, M., Nikić, P., Janković, S. (2014). Wild flora and its usage in traditional phytotherapy (Deliblato Sands, Serbia, South East Europe). Indian Journal of Traditional Knowledge, 13, 9–35.
  18. Gusev, N. F., Nemereshina, O. N. (2005). Antibakterialnoe issledovanie preparatov iz vidov Veronica L. Preduralya. Ekogolizatsiya prirodopolzovaniya v APK. Selskohozyaystvennyie nauki, 4, 43–47.
  19. Harput, U. S., Saracoglu, I., Inoue, M., Ogihara, Y. (2002). Anti-inflammatory and Cytotoxic Activities of Five Veronica Species. Biological and Pharmaceutical Bulletin, 25 (4), 483–486. doi: http://doi.org/10.1248/bpb.25.483
  20. Naimushina, L. V., Zykova, I. D. (2015). Issledovanie osnovnyih klassov biologicheski aktivnyih veschestv veroniki koloskovoy (Veronica spicata L.), proizrastayuschey v nizhnem Priangare. Bulletin of KrasGAU, 6, 123–129.
  21. Chemposov, V. V., Uvarov, D. M., Chirikova, N. K. (2021). Veronika sedaya (Veronica incana L.): himicheskiy sostav i primenenie. Estestvennye i Tekhnicheskie Nauki, 5 (156), 148–153.
  22. Arslan, Y., Hacioğlu, B. T. (2018). Seed fatty acid compositions and chemotaxonomy of wild safflower (Carthamus L., Asteraceae) species in Turkey. Turkish Journal of Agriculture and Forestry, 42, 45–54. doi: http://doi.org/10.3906/tar-1708-68
  23. Mongrand, S., Badoc, A., Patouille, B., Lacomblez, C., Chavent, M., Bessoule, J.-J. (2005). Chemotaxonomy of the Rubiaceae family based on leaf fatty acid composition. Phytochemistry, 66 (5), 549–559. doi: http://doi.org/10.1016/j.phytochem.2004.12.021
  24. Lemma, B., Grehl, C., Zech, M., Mekonnen, B., Zech, W., Nemomissa, S. et al. (2019). Phenolic Compounds as Unambiguous Chemical Markers for the Identification of Keystone Plant Species in the Bale Mountains, Ethiopia. Plants, 8 (7), 228. doi: http://doi.org/10.3390/plants8070228
  25. Albach, D. C., Grayer, R. J., Kite, G. C., Jensen, S. R. (2005). Veronica: Acylated flavone glycosides as chemosystematic markers. Biochemical Systematics and Ecology, 33 (11), 1167–1177. doi: http://doi.org/10.1016/j.bse.2005.01.010
  26. Osmachko, A., Kovalyova, A., Koshovyy, O., Goryachaya, O. (2013). Gas Chromatographic-Mass Spectrometric Studies of Organic Acids of Veronica longifolia L. The Pharma Innovation Journal, 2, 42–46.
  27. Kotov, M. I., Prokudin, Yu. N., Barbarich, A. I. et. al. (1999). Opredelitel Vyisshih Rasteniy Ukrainyi. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 548.
  28. Ilina, T. V., Goryacha, O. V., Kovalyova, A. M., Koshovyi, O. M. (2017). Carboxylic acids and amino acids of Galium pseudomollugo herb. Der Pharma Chemica, 9 (11), 91–94.
  29. Koshovyi, O., Raal, A., Kireyev, I., Tryshchuk, N., Ilina, T., Romanenko, Y. et. al. (2021). Phytochemical and Psychotropic Research of Motherwort (Leonurus cardiaca L.) Modified Dry Extracts. Plants, 10 (2), 230. doi: http://doi.org/10.3390/plants10020230
  30. Krivoruchko, E., Markin, A., Samoilova, V.A., Ilina, T., Koshovyi, O. (2018). Research in the chemical composition of the bark of sorbus aucuparia. Ceska a Slovenska Farmacie, 67 (3), 113–115.
  31. Kovalyova, A. M., Ilina, T. V., Osmachko, A. P., Koshovyi, O. M., Grudko, I. V. (2020). Carboxylic Acids from Herbs of Veronica austriaca, V. cuneifolia, and V. armena. Chemistry of Natural Compounds, 56 (6), 1111–1113. doi: http://doi.org/10.1007/s10600-020-03238-1
  32. Krivoruchko, E., Kanaan, H., Samoilova, V., Ilyina, T., Koshovyi, O. (2017). Carboxylic acids from brown algae Fucus vesiculosus and Padina pavonica. Ceska a Slovenska Farmacie, 66, 287–289.
  33. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 3 (2018). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 416.
  34. Bondarenko, V. H., Kanivska, I. Y., Paramonova, S. M. (2006). Teoriia ymovirnostei i matematychna statystyka. Kyiv: NTUU "KPI", 125.
  35. Zagayko, A. L., Kolisnyk, T. Y., Chumak, O. I., Ruban, O. A., Koshovyi, O. M. (2018). Evaluation of anti-obesity and lipid-lowering properties of Vaccinium myrtillus leaves powder extract in a hamster model. Journal of Basic and Clinical Physiology and Pharmacology, 29 (6), 697–703. doi: https://doi.org/10.1515/jbcpp-2017-0161
  36. Pankaj, G. J, Sanjay, J. S. (2016). Isolation, characterization and hypolipidemic activity of ferulic acid in high-fat-diet-induced hyperlipidemia in laboratory rats. EXCLI Journal, 15, 599–613. doi: http://doi.org/10.17179/excli2016-394
  37. Ilina, T., Skowrońska, W., Kashpur, N., Granica, S., Bazylko, A., Kovalyova, A., Koshovyi, O. (2020). Immunomodulatory Activity and Phytochemical Profile of Infusions from Cleavers Herb. Molecules, 25 (16), 3721. doi: https://doi.org/10.3390/molecules25163721
  38. Choi, R., Kim, B. H., Naowaboot, J., Lee, M. Y., Hyun, M. R., Cho, E. J. et. al. (2011). Effects of ferulic acid on diabetic nephropathy in a rat model of type 2 diabetes. Experimental and Molecular Medicine, 43 (12), 676–683. doi: http://doi.org/10.3858/emm.2011.43.12.078
  39. Hsu, C.-L., Yen, G.-C. (2008). Phenolic compounds: Evidence for inhibitory effects against obesity and their underlying molecular signaling mechanisms. Molecular Nutrition & Food Research, 52 (1), 53–61. doi: http://doi.org/10.1002/mnfr.200700393

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Ковальова, А. М., Ain, R., Ільїна, Т. В., Осьмачко, А. П., Горяча, О. В., Омельянчик, Л. О., & Кошовий, О. М. (2022). Карбонові кислоти квіток вероніки колоскової і вероніки сивої. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1(35), 37–43. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253541

Номер

№ 1(35) (2022)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Аlla Kovaleva, Raal Ain, Ilina Tetiana, Alina Osmachko, Olga Goryacha, Ludmila Omelyanchik, Oleh Koshovyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.