Анальгетическое и противовоспалительное действие хеннотановой кислоты, выделенной из лавсонии неколючей (Lawsonia inermis)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253555

Ключові слова:

хеннотанова кислота, Lawsonia inermis, хна, анальгетичний, протизапальний, лікарські рослини, фітотерапія, трава, фармакогнозія, фармакологія

Анотація

Метою цього дослідження було оцінити знеболюючу та протизапальну дію хеннотанової кислоти, виділеного з листя лавсонії (Lawsonia inermis).

Методи. У це дослідження було включено загалом 120 здорових дорослих мишей (вагою близько 25±5 г). Шістдесят мишей із загальної кількості використовували для визначення LD50, 30 мишей для визначення протизапальної активності, а решту (30 мишей) використовували для дослідження анальгетичної активності. Для визначення знеболюючого ефекту використовували гарячу пластину, тоді як протизапальну дію визначали за здатністю сполуки мінімізувати запалення та набряк, викликані ін’єкцією карагеніну.

Результати: Хеннотанову кислоту було виділено з Lawsonia inermis. Для вимірювання всіх температур плавлення використовувався цифровий прилад для вимірювання температури плавлення Stuart SMP10. Інфрачервоний спектрометр FT-IR 400D використовувався для вимірювання/запису ІЧ-спектрів (KBr), частота поглинання яких була представлена як см−1. Для запису спектру 1H-ЯМР використовувався спектрофотометр Bruk 400 МГц з внутрішнім стандартом TMS, з дейтерованим Ś 2,51 ppm для ацетону-d6, сигналами залишку розчинника, а також 13C.ЯМР. ТШХ використовували як адсорбент, УФ-світло або йодну візуалізацію для перевірки чистоти сполук.

LD50 перорально отриманої хеннотанової кислоти становила 96 мг/кг, а найвища доза, яка не вбила жодної з експериментальних тварин, становила 80 мг/кг, яка й була використана для дослідження знеболювальних та протизапальних ефектів хеннотанової кислоти.

Хеннотанова кислота та аспірин мали знеболюючий ефект на рівні з контрольною групою (p<0,0001 та p<0,001 відповідно); однак хеннотанова кислота мала більш виразний знеболюючий ефект порівняно з аспірином (p<0,1). З іншого боку, хеннотанова кислота та аспірин виявляли протизапальну дію (p<0,05) порівняну до контрольної групи та були рівносильними щодо спричиненого карагеніном набряку задніх лап.

Висновки: Зроблено висновок, що хеннотанова кислота має знеболюючу та протизапальну дію, що підтверджує практичне медичне значення Lawsonia inermis. Останній традиційно широко використовується в медичних цілях завдяки своїй економічній доцільності та безпеці; однак для визначення безпечності хеннотанової кислота при системному застосуванні необхідні подальші дослідження

Біографії авторів

Tayseer Ali Talab, University of Thi-Qar

Department of Pharmacology

College of Medicine

Narjes Alfuraiji, University of Karbala

Department of Pharmacology

College of Medicine

Ali Esmail Al-Snafi, University of Thi-Qar

Department of Pharmacology

College of Medicine

Посилання

  1. Badoni Semwal, R., Semwal, D. K., Combrinck, S., Cartwright-Jones, C., Viljoen, A. (2014). Lawsonia inermis L. (henna): Ethnobotanical, phytochemical and pharmacological aspects. Journal of Ethnopharmacology, 155 (1), 80–103. doi: http://doi.org/10.1016/j.jep.2014.05.042
  2. ITIS report, Lawsonia inermis L. Available at: https://www.itis.gov/servlet/SingleRpt/SingleRpt?search_topic=TSN&search_value=503345#null
  3. Boubaya, A., Marzougui, N., Ben Yahia, L., Ferchichi, A. (2011). Chemical diversity analysis of Tunisian Lawsoniainermis L. populations. African Journal of Biotechnology, 10 (25), 4980–4987. Available at: https://www.ajol.info/index.php/ajb/article/view/94180
  4. Shastry, C. S., Kiran, U. P., Aswathanarayana, B. J. (2012). Effect of acute and chronic administration of the aqueous extract of Lawsoniainermis leaves on haloperidol induced catalepsy in albino mice. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 3 (3), 1107–1116. Available at: https://www.rjpbcs.com/pdf/2012_3(3)/[117].pdf
  5. Sharma, R. K., Goel, A., Bhatia, A. K. (2016). Antityphoid activity and phytochemical screening of different extracts of L. inermis plant leaves. International Journal of Current Research, 8 (8), 37539–37542. Available at: https://www.journalcra.com/sites/default/files/issue-pdf/17025.pdf
  6. Jabborova, D., Davranov, K., Egamberdieva, D. (2019). Antibacterial, Antifungal, and Antiviral Properties of Medical Plants. Medically Important Plant Biomes: Source of Secondary Metabolites, 51–65. doi: http://doi.org/10.1007/978-981-13-9566-6_3
  7. Ibrahim, S. M. S., Rasool, C. S., Al-asady, A. Ab. (2021). Antimicrobial activity of crude henna extract against Gram-positive bacteria. Iraq Medical Journal, 5 (3), 89–93. doi: http://doi.org/10.22317/imj.v5i3.1036
  8. Badiee, P., Mardani, M., Gharibnavaz, M., Jassebi, A., Jafarian, H., Ghassemi, F. (2018). Comparison of anti-Candida activities of the ancient plants Lawsonia inermis and Ziziphus spina christi with antifungal drugs in Candida species isolated from oral cavity. Journal of Conservative Dentistry, 21 (4), 359–362. doi: http://doi.org/10.4103/jcd.jcd_291_17
  9. Gozubuyuk, G. S., Aktas, E., Yigit, N. (2014). An ancient plant Lawsonia inermis (henna): Determination of in vitro antifungal activity against dermatophytes species. Journal de Mycologie Médicale, 24 (4), 313–318. doi: http://doi.org/10.1016/j.mycmed.2014.07.002
  10. Ismail, K. A., Ibrahim, A. N., Ahmed, M. A.-F., Hetta, M. H. (2014). Comparison between the effect of Lawsonia inermis and flubendazole on Strongyloides species using scanning electron microscopy. Journal of Parasitic Diseases, 40 (2), 415–422. doi: http://doi.org/10.1007/s12639-014-0519-2
  11. Motazedian, M. H., Mikaeili, F., Mohebali, M., Miri, R., Habibi, P., Kamarloie, S. (2016). The antileishmanial effects of Lowsonia inermis and Cedrus libani on Leishmania major promastigotes: an in vitro study. Journal of Parasitic Diseases, 41 (2), 375–379. doi: http://doi.org/10.1007/s12639-016-0809-y
  12. Singh, A., Singh, D. K. (2001). Molluscicidal activity of Lawsoniainermis and its binary and tertiary combinations with other plant derived molluscicides. Indian Journal of Experimental Biology, 39, 263–268.
  13. Elaguel, A., Kallel, I., Gargouri, B., Ben Amor, I., Hadrich, B., Ben Messaoud, E. et. al. (2019). Lawsonia inermis essential oil: extraction optimization by RSM, antioxidant activity, lipid peroxydation and antiproliferative effects. Lipids in Health and Disease, 18 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12944-019-1141-1
  14. Hasan, K. M., Yesmin, S., Akhter, S. F., Paul, S., Sarker, S., Islam, A. et. al. (2016). Hepatoprotective potentiality of various fractions of ethanolic extracts of Lawsoniainermis(henna) leaves against chemical-induced hepatitis in rats. Biochemistry and Molecular Biology, 1 (2), 17–22. Available at: https://article.sciencepublishinggroup.com/html/10.11648.j.bmb.20160102.12.html
  15. Darvin, S. S., Esakkimuthu, S., Toppo, E., Balakrishna, K., Paulraj, M. G., Pandikumar, P. et. al. (2018). Hepatoprotective effect of lawsone on rifampicin-isoniazid induced hepatotoxicity in in vitro and in vivo models. Environmental Toxicology and Pharmacology, 61, 87–94. doi: http://doi.org/10.1016/j.etap.2018.05.006
  16. Hsouna, A. B., Mongi, S., Culioli, G., Blache, Y., Ghlissi, Z., Chaabane, R. et. al. (2013). Protective effects of ethyl acetate fraction of Lawsonia inermis fruits extract against carbon tetrachloride-induced oxidative damage in rat liver. Toxicology and Industrial Health, 32 (4), 694–706. doi: http://doi.org/10.1177/0748233713502839
  17. Ahmed, S., Saeed, A., Asadullah, M. (2016). Effectiveness of Lawsonia inermis for psychopharmacological activity on staircase in NMRI mice. Medical Forum, 27 (11), 2–4.
  18. Alia, B. H., Bashir, A. K., Tanira, M. O. M. (1995). Anti-Inflammatory, Antipyretic, and Analgesic Effects of Lawsonia inermis L. (Henna) in Rats. Pharmacology, 51 (6), 356–363. doi: http://doi.org/10.1159/000139347
  19. Sultana, S., Khosru, K. H. (2011). Analgesic and antidiarrhoeal activity of Lawsoniai nermis. International journal of pharmaceutical sciences and research, 2 (12), 3183–3188. Available at: https://ijpsr.com/bft-article/analgesic-and-antidiarrhoeal-activities-of-lawsonia-inermis/
  20. Imam, H., Mahbub, N. U., Khan, M. F., Hana, H. K., Sarker, M. M. R. (2013). Alpha Amylase Enzyme Inhibitory and Anti-inflammatory Effect of Lawsonia inermis. Pakistan Journal of Biological Sciences, 16 (23), 1796–1800. doi: http://doi.org/10.3923/pjbs.2013.1796.1800
  21. Ziaei, A., Sahranavard, S., Gharagozlou, M. J., Faizi, M. (2016). Preliminary investigation of the effects of topical mixture of Lawsonia inermis L. and Ricinus communis L. leaves extract in treatment of osteoarthritis using MIA model in rats. DARU Journal of Pharmaceutical Sciences, 24 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s40199-016-0152-y
  22. Rekik, D. M., Ben Khedir, S., Daoud, A., Ksouda Moalla, K., Rebai, T., Sahnoun, Z. (2019). Wound Healing Effect of Lawsonia inermis. Skin Pharmacology and Physiology, 32 (6), 295–306. doi: http://doi.org/10.1159/000501730
  23. Yassine, K. A., Houari, H., Mokhtar, B., Karim, A., Hadjer, S., Imane, B. (2020). A topical ointment formulation containing leaves’ powder of Lawsonia inermis accelerate excision wound healing in Wistar rats. Veterinary World, 13 (7), 1280–1287. doi: http://doi.org/10.14202/vetworld.2020.1280-1287
  24. Hadisi, Z., Nourmohammadi, J., Nassiri, S. M. (2018). The antibacterial and anti-inflammatory investigation of Lawsonia Inermis-gelatin-starch nano-fibrous dressing in burn wound. International Journal of Biological Macromolecules, 107, 2008–2019. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2017.10.061
  25. Mikhaeil, B. R., Badria, F. A., Maatooq, G. T., Amer, M. M. A. (2004). Antioxidant and Immunomodulatory Constituents of Henna Leaves. Zeitschrift Für Naturforschung C, 59 (7-8), 468–476. doi: https://doi.org/10.1515/znc-2004-7-803
  26. Dikshit, V., Dikshit, J., Saraf, M., Thakur, V., Sainis, K. (2000). Immunomodulatory activity of naphthoquinone fraction of Lawsonia inermis Linn. Phytomedicine (Jena), 7, 102–103.
  27. Patel, K. M., Shah, S. K. (2017). Evaluation of antiurolithiatic activity of Lawsonia inermis in rats. International Journal of Pharmaceutical Sciences and Nanotechnology, 10 (3). Available at: https://www.ijpsnonline.com/index.php/ijpsn/article/view/844
  28. Kore, K. J., Shete, R. V., Jadhav, P. J., Kabra, M. P. (2011). Antiurolithiatic effects of hydroalcoholic extract of LawsoniainermisL leaves. International Journal of Universal Pharmacy and Life Sciences, 1 (2), 81–95.
  29. Singh, S., Verma, N., Karwasra, R., Kalra, P., Kumar, R., Gupta, Y. (2015). Safety and efficacy of hydroalcoholic extract from Lawsonia inermis leaves on lipid profile in alloxan-induced diabetic rats. AYU (An International Quarterly Journal of Research in Ayurveda), 36 (1), 107–112. doi: http://doi.org/10.4103/0974-8520.168999
  30. Antika, M. A., Ilyas, S., Sari, M. I. (2017). Effect of Lawsonia inermis Linn. Ethanol Extract on the Superoxyde Dismutase Activity in Hyperglycemic Rattus norvegicus. Indonesian Journal of Medicine, 02 (02), 79–85. doi: http://doi.org/10.26911/theijmed.2017.02.02.01
  31. Goswami, M., Kulshreshtha, M., Rao, C. V., Yadav, S., Yadav, S. (2011). Anti-ulcer potential of LawsoniainermisL leaves against gastric ulcers in rats. Journal of Applied Pharmaceutical Science, 1 (2), 69–72. Available at: https://japsonline.com/admin/php/uploads/23_pdf.pdf
  32. Candra, K. R. Y., Sandya, L. S. D., Ruth, S. K., Nagarjuna, S., Padmanabha, R. Y. (2011). Evaluation of diuretic activity of aqueous and ethanolic extracts of Lawsoniainermisleaves in rats. Asian Journal of Plant Science and Research, 1 (3), 28–33.
  33. Abdel-Hamid, N. M., Mohafez, O. M., Nazmy, M. H., Farhan, A., Thabet, K. (2015). The effect of co-administration of Lawsonia inermis extract and octreotide on experimental hepatocellular carcinoma. Environmental Health and Preventive Medicine, 20 (3), 195–203. doi: http://doi.org/10.1007/s12199-015-0451-9
  34. Pandey, S., Raja, W. (2020). Antitumoral effect of lawsonia inermis extract on melanoma tumor-bearing C57BL/6 mice. Pharmacognosy Magazine, 16 (70), 435–442. doi: http://doi.org/10.4103/pm.pm_219_19
  35. Ozaslan, M., Karagoz, I. D., Lawal, R. A., Kilic, I. H., Cakir, A., Kalender, M. E. et. al. (2009), Antitumoral Effect of L. inermis in Mice with EAC. International Journal of Pharmacology, 4, 263–267. Available at: https://docsdrive.com/pdfs/ansinet/ijp/2009/263-267.pdf
  36. Saeed, S. M. G., Sayeed, S. A., Ashraf, S., Naz, S., Siddiqi, R., Mesaik, A. A. (2013). A new method for the isolation and purification of lawsone from Lawsoniainermis and its ROS inhibitory activity. Pakistan Journal of Botany, 45 (4), 1431–1436.
  37. Al-Ali, A., Alkhawajah, A., Randhawa, M. A., Shaikh, N. A. (2008). Oral and intraperitoneal LD50 of thymoquinone, an active principle of Nigella sativa, in mice and rats. Journal of Ayub Medical College Abbottabad, 20 (2), 25–27.
  38. Raina, A., Chandra, M., Dogra, T., Raj, J., Pahuja, M. (2013). Determination of median lethal dose of combination of endosulfan and cypermethrin in wistar rat. Toxicology International, 20 (1), 1–5. doi: http://doi.org/10.4103/0971-6580.111531
  39. Metcalf, C. S., Klein, B. D., McDougle, D. R., Zhang, L., Smith, M. D., Bulaj, G., White, H. S. (2014). Analgesic Properties of a Peripherally Acting and GalR2 Receptor–Preferring Galanin Analog in Inflammatory, Neuropathic, and Acute Pain Models. Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics, 352 (1), 185–193. doi: http://doi.org/10.1124/jpet.114.219063
  40. Hashemi, V., Ghanadi, A. R., Mousavi, D. (2000). Analgesic and anti-inflammatory effects to total extract flavonoid fraction and volatile oil of Salvia hydrangea. Journal of Research in Medical Sciences, 5 (2), 10–14.
  41. Karawya, M. S., Abdul Wahhab, S. M., Zeki, A. Y. (1969). A study of lawsone content of henna. Lloydia, 32 (1), 76–78.
  42. Humaish, H. H. (2017). Study comparison analgesic, antipyretic and anti-inflammatory activity of aqueous and alcoholic leaves extract ofLawsoniainermis L. (Henna) with ketoprofen in male albino rats. Kufa Journal For Veterinary Medical Sciences, 8 (2), 88–100.
  43. Al-snafi, A. E. (2019). A review on Lawsonia inermis: a potential medicinal plant. International Journal of Current Pharmaceutical Research, 11 (5), 1–13. doi: https://doi.org/10.22159/ijcpr.2019v11i5.35695
  44. Galehdari, H., Negahdari, S., Kesmati, M., Rezaie, A., Shariati, G. (2016). Effect of the herbal mixture composed of Aloe Vera, Henna, Adiantum capillus-veneris, and Myrrha on wound healing in streptozotocin-induced diabetic rats. BMC Complementary and Alternative Medicine, 16 (1), 386. doi: https://doi.org/10.1186/s12906-016-1359-7
  45. Wurm, G., Baumann, J. (1981). Beeinflussung der Prostaglandin-synthesedurch hydroxy-1,4-naphthochinon-derivate. 2. Mitt: Untersuchungen an 1,4-Naphthochinonen. Arzneimittelforschung, 31 (10), 1673–1677.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Talab, T. A., Alfuraiji, N., & Al-Snafi, A. E. (2022). Анальгетическое и противовоспалительное действие хеннотановой кислоты, выделенной из лавсонии неколючей (Lawsonia inermis). ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1(35), 77–84. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253555

Номер

№ 1(35) (2022)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Ali Esmail Al-Snafi, Tayseer Ali Talab, Narjes Alfuraiji

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.