Технології електронного навчання

Використання інформаційно-комунікаційні технології для організації контролю знань з математики в умовах дистанційного навчання

2025-12-28T20:25:28+02:00

Стаття присвячена обґрунтуванню ролі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні якісного контролю знань учнів з математики в умовах дистанційного навчання. Розглядаються особливості використання онлайн-тестування як одного з провідних інструментів контролю навчальних досягнень, досліджуються переваги та недоліки платформ, що підтримують адаптивність тестових завдань, автоматичну перевірку та аналітику результатів. Також аналізуються потенційні труднощі, пов’язані з технічними обмеженнями, цифровою компетентністю усіх учасників освітнього процесу та питаннями академічної доброчесності.

Інтеграція цифрових засобів в освітній процес: геймифікація, як новітня освітня технологія

2025-12-29T08:44:45+02:00

У статті комплексно висвітлено актуальну проблему впровадження гейміфікованих та інших цифрових технологій як інноваційних інструментів удосконалення сучасного освітнього процесу. Зростання вимог до якості освіти та глобальні освітні тренди зумовлюють потребу у пошуку нових підходів, здатних підвищити мотивацію здобувачів і залучити їх до активної навчальної діяльності. Гейміфікація, що передбачає використання інтернет-платформ, мобільних застосунків, інтерактивних і віртуальних середовищ, забезпечує структурованість навчання, створює емоційно значущий досвід, розвиває змагальність і підтримує внутрішню мотивацію студентів. Показано, що успішне застосування таких технологій потребує врахування особливостей цільової аудиторії, чіткого визначення навчальних цілей, достатнього рівня цифрової грамотності учасників освітнього процесу та наявності ефективної технічної й організаційної інфраструктури.

Синергетична модель конструювання ментального простору учня як відкритої когнітивної системи

2025-12-29T12:01:26+02:00

Статтю присвячено обґрунтуванню синергетичної моделі конструювання ментального простору учня як відкритої, динамічної та самоорганізованої системи. Показано, що ментальний простір формується через взаємодію ментальних конструктів і здатний реагувати на освітні стимули нелінійно, проходячи точки біфуркації та тяжіючи до певних атракторів. Запропоновано підхід, у якому вчитель синергетично впливає на ці процеси, моделюючи сценарії розвитку пізнавальної діяльності школяра. Стаття демонструє міждисциплінарну цінність синергетики в педагогіці.

Інтеграція цифрових технологій у процес навчання алгебри

2025-12-29T19:40:41+02:00

Стаття присвячена інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання алгебри, зокрема елементів теорії чисел. У ній подано приклади розв’язання типових задач з теорії чисел із використанням освітніх цифрових інструментів та інтерактивних платформ, що забезпечують візуалізацію, моделювання й можливість експериментування з математичними об’єктами.

Використання електронних технологій для систематизації знань школярів в умовах дистанційного навчання

2025-12-29T19:51:27+02:00

Стаття присвячена дослідженню можливостей електронних технологій у процесі систематизації знань школярів в умовах дистанційного й змішаного навчання. Розкрито дидактичні функції цифрових платформ, інтерактивних сервісів та хмарних інструментів, що забезпечують упорядкування навчального матеріалу, формування логічних зв’язків між поняттями і розвиток самостійності учнів. Проаналізовано труднощі, з якими стикаються учні й педагоги під час організації дистанційного навчання, та окреслено умови ефективного застосування ІКТ у сучасній школі.

Використання систем комп’ютерної математики при моделюванні та розв’язанні інженерних задач

2025-12-29T20:00:04+02:00

У статті розглянуто особливості використання систем комп’ютерної математики Maple та Matlab у процесі моделювання та розв’язання інженерних задач. Проаналізовано їхні символьні, числові та графічні можливості, а також визначено методичні переваги кожної системи в контексті інженерної та освітньої діяльності. Наведено порівняльні приклади застосування для оцінки точності, швидкодії та зручності роботи. Показано, що Maple є ефективним інструментом для аналітичних і навчальних задач, тоді як Matlab забезпечує високу продуктивність і надійність числових обчислень. Сформульовано перспективи подальших досліджень, пов’язаних із інтеграцією СКМ у підготовку фахівців технічного профілю та розвитком інженерного моделювання.

Підходи до застосування штучного інтелекту в освітній діяльності

2025-12-29T20:23:05+02:00

У статті здійснено ґрунтовний аналіз та систематизацію ключових концептуальних підходів до інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) у навчально-професійну підготовку педагогів природничо-математичного циклу: майбутніх учителів математики, фізики та інформатики. Обґрунтовано стратегічну необхідність трансформації традиційних дидактичних моделей, що зумовлено стрімким розвитком генеративних ШІ-інструментів та високим рівнем їх використання у сучасному українському суспільстві. Дослідження виокремлює три основні підходи, а саме інструментальний, дидактичний та компетентнісний (AI-TPACK), як теоретичну основу для розробки освітніх програм. На підставі аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду наведено приклади ефективних позитивних практик, як-от використання чат-ботів для симуляції типових помилок учнів, та окреслено критичні негативні аспекти, зокрема етичні дилеми, пов'язані з упередженістю алгоритмів, порушенням академічної доброчесності та захистом даних.

Моделювання фізичних явищ у віртуальному середовищі: вплив на якість навчання

2025-12-29T20:35:57+02:00

У статті проаналізовано педагогічний потенціал моделювання фізичних явищ у віртуальному середовищі в контексті трансформації сучасної фізичної освіти. Обґрунтовано дидактичні умови ефективного використання симуляцій і віртуальних лабораторій, визначено їх вплив на концептуальне розуміння, навчальну мотивацію та розвиток дослідницьких компетентностей. Показано доцільність поєднання віртуального й реального експерименту для підвищення якості навчання фізики.

Використання штучного інтелекту під час навчання геометрії майбутніх вчителів математики

2025-12-29T20:45:50+02:00

У статті проаналізовано теоретичні та методичні засади впровадження технологій штучного інтелекту в освітній процес підготовки майбутніх учителів математики під час вивчення геометрії. Розглянуто можливості інтелектуальних систем для побудови динамічних 3D-моделей, автоматизації геометричних доведень та персоналізації навчання. Визначено ключові компоненти ШІ-компетентності педагога, зокрема здатність до верифікації згенерованого контенту та проектування адаптивних навчальних траєкторій. Наведено практичний кейс використання генеративного штучного інтелекту для розв’язування стереометричних задач. Доведено, що інтеграція інтелектуальних інструментів сприяє розвитку просторового мислення студентів та готує їх до виконання ролі фасилітатора у сучасному цифровому освітньому середовищі.

Інтеграція елементів штучного інтелекту в шкільний курс інформатики

2025-12-29T20:54:03+02:00

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти інтеграції технологій штучного інтелекту в шкільний курс інформатики відповідно до положень Державного стандарту базової середньої освіти. Окреслено змістові лінії, у межах яких можлива імплементація елементів ШІ, та подано приклади практичних завдань і платформ (Teachable Machine, Google Colab, TensorFlow Playground), придатних для використання в українських школах. Розглянуто питання підготовки педагогів, застосування відкритих освітніх ресурсів і подолання технічних обмежень. Визначено основні виклики й перспективи, зокрема потребу оновлення змісту, удосконалення оцінювання та забезпечення рівного доступу до цифрових технологій. Показано, що інтеграція ШІ сприяє розвитку критичного та алгоритмічного мислення, цифрової відповідальності й готовності учнів до роботи з інтелектуальними системами.

Використання онлайн-сервісів в роботі вчителя закладів загальної середньої освіти

2025-12-29T22:37:43+02:00

У статті проаналізовано теоретичні засади використання сучасних онлайн-сервісів у закладах загальної середньої освіти та окреслено їхній дидактичний потенціал в умовах цифровізації. Розглянуто класифікацію онлайн-сервісів за функціональним призначенням, типом взаємодії та технічною архітектурою. Визначено переваги застосування цифрових інструментів для персоналізації навчання, формувального оцінювання, підвищення мотивації та розвитку цифрової компетентності учнів.

Методичні засади використання SMART-комплексів у професійній підготовці вчителів

2025-12-29T23:23:00+02:00

Стаття присвячена актуальній проблемі використання SMART-комплексів в освітньому процесі закладів вищої освіти як інструменту суттєвого посилення фахової підготовки майбутніх учителів. У дослідженні актуалізовано зміст інформаційно-цифрової та предметно-методичної компетентностей педагога крізь призму оновленого Професійного стандарту вчителя (2024), що вимагає високого рівня автономності у проєктуванні цифрового навчального середовища.
Обґрунтовано доцільність вивчення дисципліни «SMART-комплекси» як вибіркового компонента освітньої програми для здобувачів різних спеціалізацій галузі «Середня освіта» (інформатика, математика, природничі науки, історія, українська мова, мистецтво, технології). Проаналізовано сутність SMART-комплексу як динамічного дидактичного хаба, що інтегрує статичні ресурси, хмарні сервіси та інструменти штучного інтелекту.
Особливу увагу приділено предметній диференціації побудови освітнього процесу: від використання віртуальних лабораторій та симуляцій у природничо-технологічному циклі до застосування інтерактивних архівів, гейміфікованих платформ та засобів візуалізації в гуманітарних та мистецьких дисциплінах. Висвітлено досвід трансформації ролі вчителя у фасилітатора інноваційного проєктування та роль SMART-комплексів у формуванні навичок безперервного професійного розвитку. Окремий акцент зроблено на етичних практиках та дотриманні академічної доброчесності при використанні технологій штучного інтелекту для розробки навчальних завдань згідно з інструктивно-методичними рекомендаціями МОН щодо запровадження та використання ШІ в закладах загальної середньої освіти. Запропонована концептуальна модель використання SMART-комплексів дозволяє забезпечити гнучкість освітніх траєкторій здобувачів та їхню готовність до професійної діяльності в умовах постійної зміни технологічного ландшафту.

Підтвердження інтелектуальної власності на вихідні програмні коди засобами текстової стеганографії мовою Javascript

2025-12-29T23:32:23+02:00

Задачі підтвердження авторства чи виявлення плагіату набули поширення з появою генеративного штучного інтелекту. Чільне місце у таких задачах посідає авторство на програмні коди. Окрім захисту інтелектуальної власності, виникають перешкоди у навчальній та науковій діяльності, експертні організації вишукують нові методи засвідчення чи спростування оригінальності робіт. Метою даної роботи є розвинення, обґрунтування та випробування методики внесення авторських міток у програмні коди за стеганографічною технологією цифрових «водяних» знаків та ANSI X9.17. Запропонована методика дозволила забезпечити крипторгафічно надійну імовірність стійкості до підробок для коду, що мають принаймні 43 рядки, зі збереженням статистичної непомітності внесених міток. Наведена реалізація мовою JavaScript. Такі рішення дозволять підтверджувати авторство за окремими фрагментами кодів достатньої довжини.

Формування здатності майбутніх учителів інформатики до самоосвіти засобами електронного навчання

2025-12-29T23:46:20+02:00

У статті розглядається проблема формування здатності майбутніх учителів інформатики до самоосвіти в умовах цифровізації освіти. Проаналізовано психолого-педагогічні та дидактичні засади використання електронного навчання як ефективного засобу розвитку самоосвітньої компетентності. Охарактеризовано сутність і структуру самоосвітньої діяльності студентів, визначено можливості електронних ресурсів і технологій для підтримки індивідуальної освітньої траєкторії. Запропоновано підходи до удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів інформатики через інтеграцію електронного навчання в освітній процес.