Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях

Тенденції полістилістики в Концерті для контрабаса і струнного оркестру Золтана Алмаші

М. М Авраменко — 2025-12-24

Кіберпростір і мистецтво: віртуальна реальність як новий художній вимір

І. О. Антіпіна — 2025-12-24

Музичний альманах «Октава» — надбання українського мистецтва

І. О. Апалькова — 2025-12-24

Ян Фрейдлін та його «МоноОпера» для скрипки соло (до 80-річчя від дня народження)

М. М. Бабій — 2025-12-24

Творча постать українського композитора Романа Григоріва на прикладі творів концептуального напряму в умовах війни

Я. В. Бєлай — 2025-12-24

Наукова спадщина Олександра Козаренка у світлі «Бібліографічного покажчика» його праць. Презентація видання

О. Є. Гнатишин — 2025-12-24

Олександр Кошиць. «Книга оцту і жовчі»: щоденник боротьби

Т. В. Гусарчук — 2025-12-24

Поетика слова. Поетика танцю. «Досвітні огні» Лесі Дичко

О. М. Давидова — 2025-12-24

Aрхетип «Cлово» в однойменному хоровому концерті Лесі Дичко на вірші Лесі Українки

О. О. ДЕРЕВ’ЯНЧЕНКО — 2025-12-24

Дзвіночки та бубонці V–XI століть на території Давньої України

І. Я. ЗІНКІВ — 2025-12-24

Адам Казимир Стажимовський та його пісня «Moriendum, hoc est certum»: від «Porta ad caelum in via contemplativa animae paenitentis» до «Богогласника»

О. Л. Зосім — 2025-12-24

Практичні аспекти художньої транскрипції камерноінструментальної мініатюри для скрипки з оркестром (на прикладі «Мелодії» Бориса Лятошинського

А. В. ІВКО — 2025-12-24

Діяльність Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка в 1918–1934 роках

О. В. КАЦАЛАП — 2025-12-24

Особливості втілення орфоепії культурного героя у фільмі Олега Фіалка «Повернення Батерфляй»

Д. О. Киричек — 2025-12-24

Прикладне музикознавство в сучасних українських реаліях

Л. О. Кияновська — 2025-12-24

Оперна студія Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського як експериментальна лабораторія формування фахових компетентностей молодих режисерів

Є. В. Колесник — 2025-12-24

«Чужий» текст у контексті сучасної музики: творчий досвід європейських композиторів

Д. Д. Купіна — 2025-12-24

Значення творчої постаті Лева Венедиктова в розвитку українського музичного мистецтва

О. М. ЛЕТИЧЕВСЬКА — 2025-12-24

Роль Дрогобицької організації Національної спілки композиторів України в активізації музичного руху регіону

Т. І. ЛІТЕПЛО — 2025-12-24

Ольга Дутко — спадкоємиця наукових ідей Філарета Колесси на Закарпатті

В. В. МАДЯР-НОВАК — 2025-12-24

Запис проєкту «Українські прелюдії»: відданість гуманності та європейській традиції

Яша Нємцов — 2025-12-24

Розвиток музичної археології в Україні

О. Г. Олійник — 2025-12-24

Творчі виміри Вікторії Шинкаренко: особливості бачення світу Франца Кафки

В. А. ПЄШКОВА — 2025-12-24

Практика реконструкції творів Максима Березовського: труднощі та виклики (за матеріалами Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України)

О. В. Приходько — 2025-12-24

Події оперного життя сучасної Італії

О. Ю. Пономаренко — 2025-12-24

Творча постать Юрія Іщенка в динаміці соціокультурного контексту українського музичного мистецтва другої половини ХХ — початку ХХІ століття

М. Д. Пучко-Колесник — 2025-12-24

Специфіка художнього експериментування у творчості композиторки Аліси Кобзар

Д. І. Саф’ян — 2025-12-24

Синтез традицій та новацій у сучасній режисерській інтерпретації опери Антіна Рудницького «Анна Ярославна — королева Франції»

І. О. Суворова — 2025-12-24

Роль Анатолія Буцького в розбудові музичноосвітнього процесу в Києві (1918–1925 роки)

О. Г. Таранченко — 2025-12-24

Репрезентація української культури в рамках культурного форуму «Китай-Україна: любов до мистецтва (2024)» Хунаньського гуманітарного науково-технічного університету

Г. А. Усова — 2025-12-24

Повернення Юліуша Зарембського

К. І. Шамаєва — 2025-12-24

Співпраця дітей і професійних виконавців у музичних виставах як прояв впливу сучасних культуротворчих тенденцій на театральне мистецтво

О. В. Шевельова — 2025-12-24

Актуальність ідей Франца Кафки у трилогії «Kavka» Вікторії Шинкаренко

В. С. ШИНКАРЕНКО — 2025-12-24

Трагедійна тематика в українській музиці останніх років

Д. О. ЩИРИЦЯ — 2025-12-24

Олег Тимошенко як організатор просвітницького руху (Заслужена хорова капела Південно-Західної залізниці)

О. М. Барановська — 2025-12-24

Висвітлено багатогранну творчу, педагогічну й просвітницьку діяльність Олега Семеновича Тимошенка — видатного українського хорового диригента, педагога і громадського діяча. Розглянуто основні етапи його професійного становлення, формування світоглядних і художніх засад, а також визначено внесок митця у розвиток української академічної хорової культури другої половини ХХ століття. Особливу увагу приділено організаторським і виховним аспектам його роботи з аматорськими та навчальними хоровими колективами, які за рівнем виконавської майстерності наближалися до професійних.

Проаналізовано діяльність О. Тимошенка як засновника й керівника низки значущих хорових колективів у Луганську, Києві та Вінниці, а також визначено його вирішальну роль у відродженні й творчому піднесенні Заслуженої хорової капели ПівденноЗахідної залізниці. Висвітлено принципи репетиційної роботи диригента, його вимоги до вокально-хорової техніки, музичнотеоретичної підготовки хористів, формування ансамблевої злагодженості й драматургічної цілісності виконання. Значну увагу приділено репертуарній політиці колективу, що охоплювала твори різних історичних епох і національних шкіл, зокрема складні вокально-симфонічні полотна.

Окремий аспект статті становлять спогади авторки — учениці й соратниці О. Тимошенка, які надають дослідженню особливої документальної й емоційної переконливості. Зроблено висновок про визначальний вплив особистості митця на виховання кількох поколінь хорових диригентів і утвердження високих стандартів українського хорового виконавства

Концертне виконання творів Миколи Фоменка та їхня науково-публіцистична оцінка (до 130-річчя від дня народження)

Г. В. Карась — 2025-12-24

Зосереджено увагу на життєтворчості українського композитора Миколи Фоменка (1894–1961) у другий, еміграційний період його діяльності у США. Застосовано такі методи: історикохронологічний — для розгляду проблематики життєтворчості композитора в часовому вимірі другої половини ХХ століття та у просторі України й світової української діаспори; аксіологічний — для визначення цінності творчого доробку українських композиторів, поетів і виконавців; культурологічний — для осмислення внеску діячів музичної культури в українську національну скарбницю. Висвітлено концертне виконання творів М. Фоменка та їх науково-публіцистичну оцінку. З цією метою проаналізовано музикознавчі й публіцистичні праці авторів з України (Г. Карась, Г. Приходько, М. Чорнобай) та діаспори (В. Витвицький, П. Волиняк, Д. Гординська-Каранович, Л. Жук, П. Маценко, Г. ЛагодинськаЗалеська, В. Ревуцький, Р. Савицький, А. Рудницький), у яких надано загальну характеристику творчості композитора й виконавських особливостей окремих творів. Доведено, що композиторська спадщина М. Фоменка була актуальною у другій половині ХХ століття, його музику активно виконували відомі солісти й колективи української діаспори у США, Канаді й Австрії. Виявлено, що твори митця були в репертуарі діаспорних співаків Йосипа Ґошуляка, Івана Задорожного, Любомира Мацюка, Михайла Мінського, Ізабели Орловської-Фоменко, Лева Рейнаровича, Єви СтолярчукБімс; піаністів Оксани Бризгун-Соколик, Дарії ГординськоїКаранович, Люби Жук, Вадима Кіпи, Романа Савицького; скрипалів Володимира Цісика та Оксани Сімович; віолончелістки Христі Колесси; Капели бандуристів імені Тараса Шевченка з Детройта; хору церкви св. Варвари у Відні під керуванням Андрія Гнатишина; Детройтського хору Українського Тисячоліття; симфонічного оркестру міста Воррена.

Виявлено звукозаписи окремих творів композитора. Доведено, що фортепіанна збірка М. Фоменка «Моя райдуга» («My Rainbow») використовується в сучасному педагогічному процесі в Україні. Статтю приурочено до 130-річчя від дня народження композитора.

Фестиваль «Варшавська осінь» як простір мистецьких та пізнавальних досягнень. Українські зв’язки

Єжи Корнович — 2025-12-24

Трагічна доля митця-киянина Костянтина Регаме та його спадщини (нові матеріали з Кракова)

Єжи Станкевич — 2025-12-24