Феномен Вітольда Малішевського: погляд із ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.31318/2786-8877.7.2024.331594Ключові слова:
життєтворчість Вітольда Малішевського, історія Одеської консерваторія, історія Інституту Шопена, історія Конкурсу Шопена, міжвоєнна Варшава, життєтворчість Миколи Вілінського, життєтворчість Вітольда Лютославського, музична педагогіка, польська музика, Східна Європа, архівні дослідженняАнотація
Охарактеризовано творчість Вітольда Малішевського (1873– 1939), видатного польського композитора, педагога і музичного громадського діяча, засновника Одеської консерваторії та співзасновника Інституту Шопена, одного з основоположників Міжнародного конкурсу піаністів імені Фридерика Шопена. Здійснено певні критичні уточнення щодо оцінювання його багатогранної діяльності й музичної спадщини, які недостатньо дослідженні в музикознавстві, особливо в західному. Спираючись на праці сучасних авторів та нові архівні матеріали, віднайдені в Польщі й Україні, реконструйовано життя В. Малішевського, підкреслено його виняткову роль у розвитку польської музичної культури міжвоєнного періоду, а також тривалий вплив як педагога на Миколу Вілінського й Вітольда Лютославського. Аналізуючи музичні твори, педагогічну діяльність, історію рецепції та інституційний контекст, автори статті наголошують на постійних історіографічних втратах щодо сприйняття особистості Малішевського в ширшому європейському музичному контексті.
Завдяки критичному аналізу польських, українських і західних джерел, що містять давні ідеологічно заангажовані наративи, виявлено і виправлено усталені історіографічні упередження у сприйнятті Малішевського як маргінальної чи надто консервативної особистості, особливо коли радянські дослідники прагнули нівелювати своєрідність національних культур, зокрема польської.
Наголошено, що В. Малішевський посідає належне місце у європейському музичному каноні. Його внесок як композитора, педагога й організатора виходить далеко за межі регіонального, суто українського чи польського значення і становить життєво важливу складову в музичному модерні ХХ століття, що ґрунтується на культурній ідентичності й педагогічній досконалості. Подальші дослідження стилістичної еволюції творчості митця, освітніх практик та історії їх рецепції сприятимуть порушенню питань про те, як національні традиції та індивідуальні голоси зберігаються, адаптуються або замовкають на тлі мінливих мистецьких і політичних подій.
Посилання
Бэлза И. Ф. Витольд Малишевский. Музыкальная жизнь. 1973. № 15. С. 22.
Власова Е. С. 1948 год в советской музыке : документированное исследование. Москва : Классика-ХХI, 2010. 456 с.
Данковска Я. Музыкальная мысль Польши в эпоху Витольда Малишевского. Музичне мистецтво і культура. Вип. 9. Одеса : Друкарський двір, 2008. С. 16–22.
Данькевич К. Ф. [Про М. М. Вілінського. 30 березня 1961 р.]. ЦДАМЛМ України. Ф. 1299. Оп. 1. Спр. 56. Арк. 12–13.
Экзаменационные листы. ЦГИА СПБ. Ф. 361. Оп. 13. Д. 49. [Рукописна копія з архіву К. І. Шамаєвої].
Зилоти А. И. Письмо П. И. Чайковскому от 16 февраля 1915 г. Зилоти А. И. Воспоминания и письма / cост. Л. М. Кутателадзе под ред. А. Н. Раабена. Ленинград : Музгиз, 1963. С. 141–144.
Зилоти А. И. Письмо С. С. Прокофьеву от 28 июля 1915 г. Зилоти А. И. Воспоминания и письма / cост. Л. М. Кутателадзе под ред. А. Н. Раабена. Ленинград : Музгиз, 1963. С. 258.
Кутателадзе Л. М. Из архива А. В. Оссовского. Театр и музыка. Документы и материалы. Москва; Ленинград : Наука, 1963. С. 105–170.
Малишевский В. И. Письмо председательнице ИРМО Е. Г. Саксен-Альтенбургской. 27.11.1915. ЦГИА СПб. Ф. 408. Оп. 1. Д. 811 [Рукописна копія з архіву К. І. Шамаєвої].
Мейер К. Шостакович: жизнь, творчество, время / пер. Е. Гуляевой. Москва : Молодая гвардия, 2006. 439, 9 c. ил.
Мирошниченко С. В. Основоположники теоретикомузыковедческой и композиторской школ Одессы: В. Малишевский, П. Молчанов, В. Золотарев. Одесская консерватория: забытые имена, новые страницы / гл. ред. Н. Л. Огренич ; Одесская гос. консерватория им. А. В. Неждановой. Oдесса :, 1994. С. 21–36.
Михайлов М. М. М. М. Вілінський: нарис про життя і творчість. Київ : Сов. композитор, 1962. 104 с.
Назаренко В. І., Вілінський Ю. С. Ірина Миколаївна Вілінська. Композитор в українській вокальній школі. Українське музикознавство. Київ, 2018. Вип. 44. С. 116–137.
Назаренко В. І., Вілінський Ю. С., Волосатих О. Ю. Вітольд Малішевський у музичному житті України та Польщі. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ, 2019. № 2 (43). С. 20–48.
Оссовский А. В. Александр Константинович Глазунов: его жизнь и творчество. Санкт-Петербург : Т-во Худож. печати, 1907. 52 с.
Петровська Н. М. «Куявська фантазія» В. Малішевського в річищі духовно-етичних настанов польського національного відродження першої половини ХХ століття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журн. 2023. № 3. С. 314–321.
Розенберг Р. М. Музыкальная Одесса. Одесса : Ред.-изд. отд. обл. упр. по печ., 1995. 161 с.
Свирида И. И. Малишевский Витольд. Музыкальная энциклопедия : в 6 т. / гл. ред. Ю. В. Келдыш. Т. 3 : Корто — Октоль. Москва : Сов. энциклопедия, 1976. С. 424.
Серов А. Н. Девятая симфония Бетховена, её вклад и смысл. Серов А. Н. Избранные статьи : в 2 т. Т. 1. Москва ; Ленинград : Музгиз, 1950. С. 425–434.
Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: музичні родини на перехресті культур : колективна монографія / ред.-упоряд. О. І. Полячок. Кропивницький : Видавець Лисенко В. Ф., 2019. 664 с.
Bernstein L. The Unanswered Question. Six Talks at Harvard. Harvard University Press, 1976. 429 p. Cott J. Conversations with Glenn Gould. Chicago ; London : University of Chicago Press, 2005. 160 p.
Duke V. Passport to Paris. Boston; Toronto : Little, Brown and Company, 1955. 502 р.
Dziadek M. Karol Szymanowski as Chancellor of the Higher School of Music in Warsaw. Musicology Today. 2008. Vol. 5. P. 94–117.
Gliński M. Witold Maliszewski. Z okazji odznaczenia Państwową Nagrodą Muzyczną. Muzyka. 1931. Nr 2. S. 82–83.
Gwizdalanka D., Meyer K. Lutosławski. Droga do dojrzałości. Kraków : PWM, 2005. 376 s.
Haas D. Leningrad’s Modernists. Studies in Composition and Musical Thought, 1917–1932. New York : Peter Lang Inc, 1998. 301 p.
International Competition of Polish Music. URL: https://polishmusiccompetition.pl/ (дата звернення: 20.09.2023).
Jasiński R. Koniec epoki: muzyka w Warszawie, 1927–1939. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1986. 556 s.
Kaczyński M. Spis wszystkich politycznych „przestępców” powiatu łomżyńskiego z 1863 roku. Powstanie styczniowe na Mazowszu Północno-Wschodnim i Podlasiu w dokumentach archiwalnych / pod redakcją: D. K. Rembiszewskiiej, J. Łupińskiego. 2015. S. 37–40. (Seria: Archiwalia a badania regionalne). URL: https://www.bialystok.ap.gov.pl/arch/lomza/teksty/spis_1863.pdf (accessed: 23.10.2023).
Kaczyński T. Conversations with Witold Lutoslawski / revized and expanded ed. London : Chester Music, 2012, 152 p.
Karol Szymanowski. Korespondencja : w 4 t / opr. Teresa Chylińska. Kraków : Musica Iagellonica, 1992–2002. Tom 3 : 1927–1931. 1997, ks. 2. 500 s. ; Tom 4 : 1932–1937. 2002. 404 s.
London Concerts. The Musical Times. 1942. Vol. 83. № 1188 (February). P. 61–62.
Lutosławski W., Nikolska I. Conversations with Witold Lutosławski (1987–92). Stockholm : Melosz, 1994. 221 p.
[Maliszewski W.] Ankieta “Muzyki Polskiej”. Odpowiedź prof. Witolda Maliszwskiego. Muzyka Polska. 1937. Nr. I (XV), Styczeń. S. 12–17.
Maliszewski W. Na marginesie opery-baletu “Syrena”. Muzyka. 1928. № 4–5. 20 Maja. S. 180–181.
Millard R. Telling Tales: A Survey of Narratological Approaches to Music. Current Musicology. 2018. No. 103. P. 5–44.
Mooser R.-A. Souvenirs: Genève 1886–1896, SaintPétersbourg 1896–1909. Genève : Georg, 1994. 207 p.
Morrison S. The People’s Artist : Prokofiev’s Soviet years. Oxford ; New York : Oxford University Press, 2009. 491 p.
Owińska Z. Lutosławski o sobie. Gdańsk : Słowo / obraz Terytoria; Warszawa : Towarzystwo im. Witolda Lutosławskiego, 2010. 148 s.
Paja-Stach Ja. Maliszewski Witold. Encyklopedia muzyczna Polskiego Wydawnictwa Muzycznego. Czesc biograficzna : w 12 t. T. 6 : M / red. E. Dziębowska. Kraków : PWM, 2000. S. 56–57.
Panufnik A. Composing myself. London : Methuen, 1987. 369 p.
Peyser J. The Memory of All That: The Life of George Gershwin. New York : Simon and Schuster, 1993. 320 p.
Prokofiev S. Diaries 1924–1933: Prodigal Son. London : Faber and Faber, 2012. 1125 p.
Ravel Predicts a Return to Melody. Musical Courier. 1928. January 26. Р. 14.
Rust D. Conversation with Witold Lutosławski. The Musical Quarterly. 1995. Vol. 79, Issue 1. P. 207–223.
[Shostakovich D.] Testimony : the memoirs of Dmitri Shostakovich / as related to and edited by Solomon Volkov ; transl. from the Russian by Antonina W. Bouis. London : Hamilton, 1979. 238 p.
Sieradz M. The Beginnings of Polish Musicology / trans. by Lindsay Davidson. Vol. 20. Berlin ; Bern etc. : Peter Lang, 2020. 573 p.
Stravinsky V., Craft R. Stravinsky in pictures and documents. New York : Simon and Schuster, 1978. 688 p.
Turska I. Przewodnik Baletowy. Kraków : Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1989. 454 s.
Viljanen E. The problem of the modern and tradition: early soviet musical culture and musicological theory of Boris Asafiev (1884–1949). Helsinki : Suomen Semiotican Secura, 2016. 670 p.
Wightman A. Karol Szymanowski: His Life and Work. London ; New York : Routledge, Taylor&Francis Group, 1999. 528 p.
Wrocki E. Witold Maliszewski. Orkiestra. 1932. Rok III. № 2 (17). Luty. S. 23–24.
