Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Технічні науки

Двоетапна система глибокого навчання для класифікації уражень шкіри

Н.І. Нечипоренко — 2026-03-26

Рак шкіри є одним із найпоширеніших онкологічних захворювань, а раннє виявлення суттєво підвищує ефективність лікування. У зв’язку з цим актуальним є застосування методів штучного інтелекту для автоматизованого аналізу дерматоскопічних зображень. У роботі запропоновано двоетапну систему глибокого навчання: на першому етапі визначається наявність ділянки шкіри на зображенні за допомогою MobileNetV3-Small, на другому ‒ класифікуються ураження за сімома діагностичними категоріями із використанням EfficientNet-B4. Для підвищення точності та узагальнювальної здатності моделей застосовано попередню обробку зображень, доповнення даних та балансування класів. Інтерпретованість результатів забезпечується методом Grad-CAM, що дозволяє візуалізувати ділянки, які найбільше впливають на прогноз. Результати експериментів на наборі дерматоскопічних зображень HAM10000 демонструють високу точність класифікації (до 94 %) та стабільність роботи системи на реальних даних. Запропонований підхід може бути використаний як інструмент підтримки попереднього скринінгу уражень шкіри та раннього виявлення онкологічних захворювань

Прогнозування успішності B2B-замовлень в умовах нестабільності: оцінка стійкості архітектур машинного навчання до концептуального дрейфу

С.О. Мірошниченко — 2026-03-26

Прогнозування успішності B2B-замовлень є критичним завданням у системах планування ресурсів підприємства (ERP). Традиційні моделі пакетного навчання демонструють стійку вразливість до концептуального дрейфу, спричиненого макроекономічними збуреннями або зміною поведінкових патернів контрагентів. У статті порівнюється прогностична ефективність алгоритмів статичного пакетного та потокового навчання на масиві з 86 786 B2B-транзакцій реальної промислової ERP-системи. Бенчмаркінг охопив 15 алгоритмів: оптимізовані ансамблі дерев (XGBoost, LightGBM, Random Forest), лінійні та імовірнісні моделі, а також інкрементальні потокові архітектури, зокрема Adaptive Random Forest з екосистеми River. Оцінювання проводилось у двох режимах: глобальне тестування на стаціонарних вибірках та преквенційна симуляція для відтворення структурних зсувів у даних. Окремо досліджено вплив порядкового та циклічного кодування часових ознак. Встановлено, що циклічне кодування систематично знижує роздільну здатність алгоритмів на базі дерев рішень через ускладнення ортогональних розбиттів; порядкове кодування є оптимальним для таких архітектур. За стаціонарних умов пакетні моделі демонструють вищу глобальну точність (XGBoost, ROC-AUC = 0,9039). Однак під час симуляції макроекономічних збурень дискретність перенавчання знижує Recall пакетної моделі до ~60%, а частку хибних класифікацій підвищує до 35–36%. Потокова модель River ARF_Prequential завдяки потранзакційній адаптації утримує частку помилок у межах 14–17% та Recall > 0,95. Результати підтверджують наявність компромісу між точністю пакетних і реактивністю потокових моделей, що обґрунтовує розробку гібридних прогностичних архітектур для промислових ERP

Використання апроксимацій Паде для моделювання складних нелінійних систем

А.С. Горпинченко — 2026-03-26

У статті розглядається проблема ефективного математичного моделювання складних нелінійних систем управління та самоорганізації, які широко застосовуються у сучасних наукових дослідженнях, зокрема в теорії динамічних систем, синергетиці, автоматичному керуванні та математичній фізиці. Нелінійний характер таких систем суттєво ускладнює отримання точних аналітичних розв’язків, що обумовлює необхідність використання наближених методів аналізу. Одним із перспективних підходів до дослідження подібних систем є використання раціональних апроксимацій, зокрема апроксимацій Паде, які дозволяють отримувати більш точні наближення функцій порівняно з класичними степеневими розкладами. Метою роботи є дослідження можливостей застосування апроксимацій Паде для аналізу нелінійних функцій, що виникають при моделюванні процесів управління та самоорганізації у складних динамічних системах, а також порівняння їх ефективності з традиційними поліноміальними методами наближення. У роботі розглянуто математичні моделі, що описуються нелінійними функціональними залежностями, та досліджено їх апроксимаційні властивості на прикладі модельної функції, яка характеризує процес насичення у системах управління. У ході дослідження проведено порівняльний аналіз апроксимацій Паде та поліномів Тейлора. Показано, що використання раціональних апроксимацій дозволяє значно підвищити точність наближення та розширити область застосування математичних моделей, зокрема поза межами радіуса збіжності степеневих рядів. Особливу увагу приділено аналізу похибок наближення, асимптотичної поведінки функцій та дослідженню особливостей використання апроксимацій Паде для функцій із логарифмічними особливостями. Отримані результати демонструють, що апроксимації Паде можуть ефективно застосовуватися для спрощення складних нелінійних моделей, аналізу стійкості динамічних систем, дослідження режимів насичення та побудови редукованих математичних моделей. Крім того, у роботі розглянуто питання чисельної реалізації алгоритмів побудови апроксимацій та досліджено стійкість обчислювальних процедур при визначенні коефіцієнтів раціональних наближень. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування апроксимацій Паде для підвищення ефективності математичного моделювання складних процесів у системах управління, синергетичних системах та інших галузях прикладної науки. Запропонований підхід може бути використаний для аналізу нелінійних динамічних процесів, оптимізації алгоритмів керування та розробки більш точних математичних моделей складних систем

Покращення роботи системи паливопідготовки двигунів енергетичних установок суден морського флоту

Д.С. Погорлецький — 2026-03-26

В статі розглядаються питання та актуальні проблеми, покращення якості очищення важкого суднового палива від каталітичних домішок, які є причиною зносу циліндропоршневої групи, суднових двотактних двигунів, за рахунок оптимізації очистки паливної системи та автоматичного керування витратою палива через сепараційну установку. Цілю роботи є демонстрація можливості вдосконалення використовуваних стандартних систем очистки палива (які не мають можливості регулювання витрати палива через сепаратор) двигунів суднових енергетичних установок, з метою створення ефективної системи, для покращення процесу очистки важких сортів суднового палива від каталітичних домішок. В результаті аналізу методів та способів покращення очистки важких сортів суднового палива, обґрунтовано доцільність впровадження у існуючі системи паливопідготовки, додаткову систему автоматичного контролю витрати палива через сепараційну установку, в залежності від витрати палива та навантаження суднового двигуна. У роботі запропонований спосіб покращення очистки суднового важкого палива та сформовано структуру модернізованої системи паливопідготовки, яку пропонується використовувати на стандартних системах очистки палива, що не мають можливості регулювання витрати палива через сепаратор та працюють у стандартному виконані на 100% витрати палива двигуном; досліджено вплив системи автоматичного регулювання продуктивності сепаратора та обрано оптимальний режим роботи сепараційної установки залежно від витрати палива та навантаження суднового двигуна. Дана ситуація спонукає до пошуку альтернативних способів оптимального використання вже використовуваного та встановленого суднового сепараційного обладнання для покращення видалення каталітичних частинок з важкого суднового палива різних марок та захисту суднових двигунів від зношування. Безперервне керування потоком – простий та ефективний спосіб забезпечення оптимальної продуктивності сепарації палива та його очистки

Причинний аналіз факторів ризику в автономних морських платформах з використанням методу DEMATEL

С.М. Волянський — 2026-03-26

Швидкий розвиток автономних морських платформ суттєво трансформує підходи до виконання офшорних та морських операцій, зменшуючи участь людини та підвищуючи ефективність функціонування систем. Водночас зростання рівня автономності формує складне середовище ризиків, що характеризується тісною взаємодією технічних, організаційних та інформаційних факторів. Традиційні методи оцінювання ризиків, орієнтовані на лінійні причинно-наслідкові залежності, не дозволяють повною мірою врахувати системний характер таких взаємодій. У статті запропоновано DEMATEL-орієнтований підхід до аналізу причинно-наслідкових зв’язків між ключовими факторами ризику в автономних морських платформах. Методологія базується на експертних оцінках та дозволяє кількісно визначити як прямі, так і непрямі впливи між факторами з подальшим виділенням причинних і залежних елементів у структурі ризиків. До аналізу включено фактори, що відображають специфіку експлуатації автономних засобів, автономне прийняття рішень, час реагування, управління аварійними ситуаціями. Практична реалізація підходу продемонстрована на числовому прикладі з побудовою матриць прямих і загальних впливів, розрахунком індексів значущості та причинної ролі, а також візуалізацією результатів у вигляді діаграми причинно-наслідкових зв’язків і порогової мережі впливу. Отримані результати свідчать, що інтелектуальні технології та автономне прийняття рішень відіграють системну та утворюючу роль і є ключовими драйверами ризику, тоді як аварійне реагування та процес залишення платформи мають переважно залежний характер. Запропонований підхід може бути використаний як інструмент підтримки управлінських рішень у процесах проєктування, експлуатації та управління безпекою автономних морських платформ, а також слугувати основою для подальших досліджень у напрямі інтеграції нечітких та динамічних моделей аналізу ризиків

Порівняльний аналіз стратегій управління режимами головного двигуна контейнеровоза на маршруті Порт-Саїд – Порт-Кланг

Є.В. Калініченко — 2026-03-26

Стаття присвячена порівняльному аналізу стратегій управління режимами роботи головного двигуна контейнерного судна під час океанського переходу в умовах змінних гідрометеорологічних факторів. Актуальність дослідження зумовлена посиленням міжнародних вимог до енергоефективності морського транспорту та скорочення викидів парникових газів. У роботі розглянуто три основні стратегії управління режимом головного двигуна: підтримання сталої швидкості судна (Constant Speed), сталих обертів двигуна (Constant RPM) та сталого рівня навантаження (Constant Load). Дослідження виконано для двох контейнеровозів різних поколінь – CMA CGM VIRGINIA з двигуном MAN B&W 10K98MC-C (MC-серія) та THALASSA PATRIS з двигуном MAN B&W 11S90ME-C9.2 (ME-серія) – на маршруті Порт-Саїд – Порт-Кланг, який характеризується значною зміною течій у зимовий період. Аналіз виконано на основі розрахункової моделі, що використовує пропелерний закон для системи «двигун – гвинт фіксованого кроку» та характеристики питомої витрати палива малооборотних двигунів. У результаті дослідження встановлено наявність каскадного ефекту для двигунів MC-серії при застосуванні стратегії Constant Speed: зниження обертів у зоні сильних попутних течій може призводити до активації допоміжних блоуерів і додаткового дизель-генератора, що нівелює 38–50% очікуваної економії палива. Показано, що стратегія Constant RPM забезпечує більш стабільний режим роботи двигуна та дозволяє утримувати його в зоні мінімальної питомої витрати палива. Для двигунів ME-серії різниця між стратегіями є менш вираженою. Отримані результати свідчать, що для контейнерних суден з двигунами MC-серії на маршрутах зі змінними гідрометеорологічними умовами найбільш ефективною є стратегія Constant RPM у поєднанні з концепцією Just-in-Time Arrival. Запропонований підхід дозволяє забезпечити стабільний режим роботи головного двигуна, зменшити сумарну витрату палива та покращити показники вуглецевої інтенсивності судна відповідно до вимог сучасних міжнародних екологічних стандартів. Отримані результати можуть бути використані при плануванні режимів експлуатації контейнерних суден та під час розроблення заходів підвищення енергоефективності у межах системи управління енергетичною ефективністю судна (SEEMP)

Аналіз ризиків та розслідування причин прориву дамби у Куренівському районі міста Києва

В.А. Цопа — 2026-03-26

У контексті зростання промислових ризиків інтеграція історичного досвіду в сучасні стандарти, аналіз небезпечних подій та розслідування їх причин сприяють підвищенню культури безпеки в організаціях через встановлення системних недоліків, що впливають на прийняття конструктивних управлінських рішень. Ретроспективний погляд на Куренівську трагедію підкреслює критичну важливість прозорості та інформаційної відкритості у кризових ситуаціях. Актуальність пропонованого матеріалу полягає у виявленні причин минулих катастроф, зокрема прориву дамби у Куренівському районі міста Києва для виявлення системних збоїв в управлінні безпекою господарських об’єктів. Мета статті полягає в аналізі ризиків прориву дамби у Куренівському районі міста Києва в контексті вимог стандарту ISO 45001, дослідженні відповідних причин, що має суттєве значення в системі розслідування аварій подібного рівня і пошуку відповідних превентивних рішень. У роботі використаний метод наукового аналізу з акцентом на системний аналіз управлінських та інженерних практик через призму вимог сучасного міжнародного стандарту ISO 45001:2018 («Системи менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці») щодо ризику прориву дамби. Встановлено, що критичними невідповідностями у контексті вимог стандарту ISO 45001 є відсутність лідерства вищого керівництва (розділ 5), поверхова ідентифікація небезпек і оцінка ризиків (розділ 6), ігнорування управління змінами (п. 8.1.3), формальний моніторинг (розділ 9) та неефективне розслідування інцидентів (розділ 10). Також до кореневих причин трагедії можна віднести підміну цінностей, де виконання виробничого плану та ідеологічні завдання ставилися вище за життя людей, а також інформаційний вакуум і відсутність участі працівників у процесі безпеки. Наукова новизна полягає в методологічному інноваційному синтезі аналізу історичної події з інструментами сучасного стандарту ISO 45001:2018, що відкриває нові перспективи для вивчення, аналізу техногенних катастроф, побудови алгоритмів розслідування подібних випадків і формування стійких систем безпеки. Практична цінність полягає у розробці моделі ризику прориву дамби та рекомендацій щодо формування політики у сфері безпеки організації, яка орієнтована на збереження життя і здоров’я людини

Аналіз рівня психофізіологічного навантаження та його наслідків на працівників в Україні та Європі

Н.Б. Мітіна — 2026-03-26

Здорова нація є головною складовою будь-якої держави, що і зазначено в Конституції України. Поняття здоров’я охоплює як фізичний стан людини, так і ментальну його складову. Кожна людина хоча б інколи відчувала стрес і напруження. Не секрет, що частіше це пов’язано з професійною діяльністю, з роботою і вже отримало назву «хвороба століття». Рівень психічного і фізичного навантаження коливається в залежності від професії, віку, статі. Психофізіологічне навантаження відчувають працівники по всьому світу і в будь-якій професії. Праця в Україні пов’язана ще і з додатковою тривожністю і небезпекою, викликаною постійними сигналами тривоги, вибухами і болем. Для забезпечення безпеки людини в процесі праці є необхідність дослідження психологічних аспектів професій і визначення шляхів зменшення психоемоційного навантаження. Метою статті є аналіз і увага до проблеми психофізіологічного навантаження працівників, як невід’ємної складової безпеки праці на виробництві. В дослідженні використовувались методи анкетування з метою збору статистичних даних і оцінки основних факторів психофізіологічного навантаження, статистичні методи, обробка результатів з використанням пакету програми Excel. Встановлено статистичний зв’язок між інтегральним показником ризику та рівнем стресу, втоми, робочого навантаження, а також встановлено кореляцію r = 0.75 між стресом і когнітивним навантаженням, що свідчить про їх кумулятивний ефект дії на стан працівників. На основі отриманих результатів наведені прогнозовані наслідки психофізіологічного навантаження, серед яких зниження продуктивності і збільшення ризику травматизму на виробництві. Отримані дані можуть бути використані для вдосконалення системи управління охороною праці та розроблення заходів щодо профілактики травматизму та зниження психофізіологічного навантаження

Підвищення рівня екологічної безпеки коксохімічних підприємств шляхом каталітичного знешкодження викидів на інтерметалідних Fe-Al каталізаторах

К.В. Бєлоконь — 2026-03-26

Проблема захисту повітряного басейну від викидів підприємств коксохімічного виробництва є актуальною, оскільки у викидах містяться токсичні вуглеводні, такі як фенол, бензол, нафталін та інші. Для знешкодження відхідних газів коксохімічного виробництва доцільним є застосування каталітичного методу. Суттєво знизити забруднення атмосферного повітря можна шляхом використання інтерметалідних залізо-алюмінієвих каталізаторів із добавками перехідних металів. У статті визначено оптимальний склад та параметри експлуатації каталізатора, що забезпечують його максимальну ефективність: частку Al у суміші Al/Fe, кількість легуючої добавки Mn та робочу температуру. З цією метою за експериментальними даними побудовано регресійну залежність ефективності очищення газів від зазначених параметрів. Шляхом розв'язання оптимізаційної задачі отримано такі оптимальні значення робочої температури, частки Al у суміші Al/Fe та кількості добавки марганцю: T = 299,16°C, p = 50,51%, f = 10,14% відповідно. Математичне очікування ефективності очищення газів при цьому становитиме 96,18%. Впровадження інтерметалідних каталізаторів на підприємстві ПрАТ «Запоріжкокс» дозволить модернізувати виробництво за європейськими екологічними стандартами. Високий ступінь очищення (понад 96%) при достатньо низькій температурі очищення газів (близько 300°C) дозволяють зробити інтерметалідний каталізатор конкурентоспроможним порівняно з дорогими аналогами на основі благородних металів. Результати проведених досліджень можуть бути використані в період післявоєнного відновлення України з метою забезпечення екологічної безпеки підприємств коксохімічного виробництва

Умови подалання принципу термодинамічної двоєдиності, як механізму створення промислових відходів

В.С. Волошин — 2026-03-26

На підставі попередніх досліджень в галузі мінімізації промислових відходів, а саме, знань про механізми існування принципу термодинамічної двоєдиності в технологічному процесі, як основи створення відходів, показано, що така мінімізація в середині самого технологічного процесу спирається на два показники – відношення компонентів сировини до термодинамічної нерівноважності стосовно використаного джерела енергії, а також від спроможності енергії певної якості та кількості впливати на всі компоненти сировинної бази технологічного процесу. Розроблено методику дослідження стану технологічного процесу від основних його показників, що впливають на процеси відходоутворення. Враховуючи, що особливості будь-якого технологічного процесу мають бути неспівставними відносно основних показників поза межами нормального розподілу, запропоновано оцінювати їх за допомогою непараметричного U-критерія Манна-Уітні, у вигляді єдиної вибірки для порівнюваних залежностей. Дослідженню, за загальною методою, підлягало майже 200 сучасних технологічних процесів та їх модифікацій, що надало можливостей аналізувати певний узагальнений технологічний процес відносно його відходоутворювальних можливостей. В якості критерія для аналізу спроможності технологічного процесу створювати умови для цілеспрямованої переробки сировинної бази технологічного процесу прийнятий умовний термодинамічний показник, що відображає відношення сумарної роботи відносно переробки всіх компонентів сировини в товарну продукцію до базового значення енергії, що використовується в цьому технологічному процесі. Розрахунково-експериментальні дані показали, що для створення можливостей для подолання принципу термодинамічної двоєдиності потрібні умови для додаткового джерела енергії певної якості в кількості не менш 62% від базової енергію. При цьому різке перевищення цієї межі веде до відходу від області термодинамічної нерівноважності, незапланованих спонтанних процесів парної, а потім і множинної парної біфуркації та подальшого термодинамічного хаосу відносно цілеспрямованої переробки не тільки самого потенційного відходу, а й планової товарної продукції. Показані певні обмеження для можливостей виробничої системи щодо її переводу повністю у стан термодинамічної нерівноважності в межах заявленого показника від 0,7 до 4,06. Поза межами цих значень виробнича система не спроможна до будь-якої мінімізації відходів в самому технологічному процесі

Біоставки як необхідний технологічний елемент очищення стічних вод у випадках їх скидання в екологічно чутливі водні об’єкти

О.Б. Копаниця — 2026-03-26

Проблема очищення стічних вод у сучасних умовах загострюється через зростання антропогенного навантаження на водні об’єкти, зношеність очисних споруд та підвищення вимог природоохоронного законодавства. Особливо вразливими є малі річки та інші екологічно чутливі водойми, які характеризуються обмеженою асиміляційною здатністю та низьким потенціалом самоочищення. У таких умовах навіть формальне дотримання нормативів гранично допустимих скидів не гарантує екологічної безпеки. Однією з ключових технологічних проблем біологічного очищення є винос активного мулу з вторинних відстійників, що зумовлюється «спуханням» мулу, гідравлічним перевантаженням споруд, нестабільністю складу стічних вод, наявністю токсичних компонентів та порушенням режимів експлуатації. Винос мулу призводить до погіршення якості очищених стічних вод, зростання концентрацій завислих речовин, органічних сполук і біогенних елементів, а також до надходження у водні об’єкти мікробної біомаси та накопичених у мулі токсичних речовин. У статті обґрунтовується необхідність використання біоставків як додаткового технологічного елементу систем очищення стічних вод у випадках їх скидання в екологічно чутливі водойми. Біоставки розглядаються як технологічний бар’єр між очисними спорудами та природним водним об’єктом, здатний забезпечити стабілізацію якості стічних вод, затримання винесеного активного мулу, зниження концентрацій органічних речовин і біогенних елементів, а також зменшення токсичності скидів. Проаналізовано основні показники якості стічних вод (БСК, ХСК, завислі речовини, сполуки азоту та фосфору, токсичність), а також екологічні ризики скидання недостатньо очищених стоків у малі річки. На прикладі діяльності очисних споруд КП «Броваритепловодоенергія» показано, що робота споруд у режимі, близькому до граничних нормативів, створює передумови для нестабільності процесів очищення та підвищує ризик негативного впливу на водні екосистеми. Зроблено висновок, що для очисних споруд, які здійснюють скид у малі річки та інші екологічно чутливі водойми, біоставки мають розглядатися не як факультативний елемент, а як обов’язкова складова технологічної схеми очищення. Сформульовані висновки та рекомендації також можуть бути застосовані до систем очищення стічних вод підприємств целюлозно-паперової промисловості

Модель декарбонізації інтегрованого транспортного підприємства (сектора) на засадах циркулярної економіки

Є.С. Цюман — 2026-03-26

У статті представлено науково обґрунтовану модель декарбонізації інтегрованого транспортного підприємства на засадах циркулярної економіки та сформовано інтегрований індекс декарбонізаційного потенціалу (IDPT). Для оцінки декарбонізаційного потенціалу інтегрованого транспортного підприємства застосовано комбінований підхід, що включає матеріально-потоковий аналіз (MFA), оцінювання життєвого циклу (LCA) та індексні методи. Розрахунки виконуються з урахуванням енергоспоживання, викидів CO₂, замикання ресурсних потоків та технічних параметрів електромобілів, а також глобального енергетичного міксу та екологічних ризиків. Це дозволяє сформувати інтегрований індекс декарбонізаційного потенціалу (IDPT), що поєднує скорочення викидів, рівень циркулярності та енергоефективність, і забезпечує комплексну оцінку ефективності циркулярної трансформації підприємства. Запропоновано інтегрований індекс декарбонізаційного потенціалу транспортного підприємства, який враховує базові та циркулярні викиди, коефіцієнт ресурсного замикання та показники енергоефективності. Розроблено алгоритм переходу від лінійної до циркулярної моделі функціонування. Модельні розрахунки засвідчили можливість скорочення прямих і непрямих викидів CO₂ на 28–35% за умов часткової електрифікації автопарку та впровадження системи замкненого управління ресурсами. Вперше сформовано комплексну модель кількісного оцінювання декарбонізаційного потенціалу інтегрованого транспортного підприємства, що поєднує показники вуглецевої інтенсивності, циркулярності матеріальних потоків та енергоефективності в єдину систему оцінювання. Результати можуть бути використані транспортними підприємствами для стратегічного планування екологічної трансформації, розроблення програм скорочення викидів та підготовки нефінансової звітності відповідно до європейських вимог сталого розвитку

Технологія кількісного оцінювання антропогенної трансформації екосистем природоохоронних територій із застосуванням індексу фауністичної схожості

О.В. Барабаш — 2026-03-26

Метою дослідження є розроблення та апробація інтегрованої технології оцінювання екологічного стану територій природно-заповідного фонду на основі таксономічного аналізу угруповань земноводних і плазунів як індикаторних груп біоти. Запропонований підхід орієнтований на формування інструментального механізму екологічного моніторингу та обґрунтування технологічних рішень щодо захисту й відновлення природних екосистем. Об’єктом дослідження є угруповання амфібій та рептилій природоохоронної території, предметом – технологічні методи оцінювання їх структурних і просторових характеристик у контексті впливу антропогенних чинників. Методологічну основу становить комплексна технологія, що поєднує маршрутні польові обстеження, дистанційне зондування території, акустичний моніторинг періоду розмноження амфібій та статистичну обробку даних із застосуванням індексу фауністичної схожості Серенсона та кластерного аналізу. Такий підхід дозволяє здійснювати кількісну диференціацію біоценозів за ступенем трансформації, визначати порогові значення показників схожості та формувати критерії екологічної стабільності територій. Технологія передбачає послідовні етапи: збір первинних даних, цифрову обробку інформації, розрахунок індикаторних показників, класифікацію біотопів за рівнем екологічного ризику та формування рекомендацій щодо природоохоронних заходів. У результаті дослідження встановлено закономірності просторового розподілу видів амфібій і рептилій у різних типах екосистем, визначено рівень подібності угруповань та виявлено ділянки з підвищеною чутливістю до антропогенного навантаження. Отримані кількісні параметри дозволяють використовувати таксономічну структуру індикаторних груп як технологічний критерій оцінювання стану природних територій та прогнозування їх відновлювальної спроможності. Наукова новизна полягає у розробленні інтегрованої технології екологічного оцінювання природоохоронних територій із використанням індексних методів кількісного аналізу біорізноманіття, удосконаленні підходу до визначення ступеня антропогенної трансформації екосистем та встановленні порогових значень індикаторних показників для прийняття природоохоронних рішень. Практичне значення полягає у можливості впровадження запропонованої технології в систему екологічного моніторингу об’єктів природно-заповідного фонду з метою підвищення ефективності заходів із захисту та відновлення екосистем, мінімізації екологічних ризиків і забезпечення сталого функціонування природних комплексів

Роль природно-заповідного фонду у збереженні біорізноманіття та забезпеченні сталого функціонування екосистем України

А.О. Дичко — 2026-03-26

У статті досліджено роль природно-заповідного фонду у збереженні та підтриманні екологічної рівноваги природних систем України. Розглянуто значення природоохоронних територій як основного інструменту охорони довкілля в умовах зростаючого антропогенного впливу та трансформації природних екосистем. Проаналізовано сучасний стан розвитку природно-заповідного фонду України та динаміку частки заповідних територій у структурі території країни у період з 2022 по 2024 роки. Встановлено, що поступове збільшення площ природоохоронних територій свідчить про розвиток національної системи збереження природних ресурсів, однак темпи розширення заповідного фонду залишаються відносно невисокими. У статті розглянуто основні структурні елементи екологічної мережі, зокрема природні ядра, екологічні коридори та буферні зони, що сприяють збереженню природних комплексів і забезпечують міграцію видів, а також значення природно-заповідного фонду, екологічної мережі та інших природоохоронних територій у забезпеченні сталого розвитку. Проаналізовано значення інтеграції природоохоронних територій України до міжнародних природоохоронних систем, зокрема Пан’європейської екологічної мережі, Смарагдової мережі та Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Визначено, що ефективне функціонування природно-заповідного фонду неможливе без здійснення екологічного моніторингу, який дозволяє оцінювати стан природних екосистем, виявляти негативні зміни та формувати науково обґрунтовані управлінські рішення у сфері охорони довкілля. Наголошено, що розвиток природно-заповідного фонду, формування екологічної та Смарагдової мережі, а також інтеграція України до міжнародних природоохоронних ініціатив сприяють досягненню Цілей сталого розвитку, зокрема Цілі 15 «Захист та відновлення екосистем суші», та забезпечують збереження природного середовища для майбутніх поколінь

Цифрова трансформація інформаційного забезпечення перевізників малого та середнього бізнесу США та України з використанням технологій штучного інтелекту

О.І. Кічкіна — 2026-03-26

Стаття присвячена цифровізації малого та середнього бізнесу у сфері автомобільних вантажних перевезень із порівняльним аналізом досвіду США та України. Метою статті був аналіз та розробка методичних рекомендацій щодо застосування сучасних інформаційних технологій та штучного інтелекту для потреб середнього та малого бізнесу автомобільних перевезень, зокрема рефрижераторних. Дослідження проводить паралелі між досвідом США та України. Представлено порівняльний аналіз існуючих цифрових платформ та систем управління транспортом в США та Україні. Обґрунтовані переваги модульної цифрової архітектури, яка дозволяє невеликим компаніям ефективно інтегрувати спеціалізовані сервіси без значних витрат. Представлено поетапний процес створення інформаційного забезпечення діяльності компанії, що виконує перевезення рефрижераторних вантажів в США. Визначені задачі та методи для їх рішення на кожному етапі з зазначенням отриманих результатів. Окрему увагу приділено впровадженню штучного інтелекту, зокрема методів машинного навчання та нейронних мереж, для вирішення проблеми низької якості сканованих документів через інтелектуальне розпізнавання тексту, що мінімізує ручну працю. Перспективним є використання можливостей сучасних моделей транспортних засобів, оснащених бортовими комп’ютерами, програмним забезпеченням та засобами телематики, що дозволяє забезпечити технологію перевезень оперативною інформацією в реальному часі. У підсумку розроблено методичні рекомендації щодо розробки та впровадження інформаційних систем модульної цифрової архітектури для підприємств малого та середнього перевізного бізнесу, засновані на досвіді діяльності компанії перевізника в США. Використання основних тенденцій такого підходу для створення інформаційного забезпечення діяльності українських перевізників може бути підставою для подолання технологічного розриву та підвищення їх конкурентоспроможності

Пружно-динамічний коефіцієнт корисної дії моторно-трансмісійної установки автомобіля

М.А. Подригало — 2026-03-26

У роботі розглянуто вплив показників енергетичного навантаження автомобіля на пружно-динамічний коефіцієнт корисної дії (ККД) моторно-трансмісійної установки. Енергоефективність автомобіля – це показник, який визначає, наскільки ефективно автомобіль використовує енергію (паливо або електроенергію) для виконання певного завдання. Для визначення показників енергоефективності автомобіля використовують ККД, а саме пружно-динамічний ККД автомобіля, що дозволяє врахувати втрати в трансмісії, які припадають на розгін мас, що обертаються і поступово рухаються (маса автомобіля), а також врахувати втрати, пов’язані з деформацією валів при передачі крутного моменту. З метою вдосконалення методів оцінки енергоефективності автомобілів шляхом використання пружно-динамічного ККД моторно-трансмісійної установки необхідно визначити вплив енергетичних і потужнісних показників двигуна і автомобіля на пружно-динамічний цикловий ККД моторно-трансмісійної установки, а також визначити миттєвий пружно-динамічний цикловий ККД моторно-трансмісійної установки з проведенням дослідження факторів, які на нього впливають. В результаті проведеного дослідження визначено, що на цикловий пружно-динамічний ККД моторно-трансмісійної установки впливають енергетичні і потужнісні показники двигуна і автомобіля. Використання циклового пружно-динамічного ККД моторно-трансмісійної установки автомобіля буде доцільним у випадку, якщо коливання цієї установки будуть відбуватися поблизу точки резонансу. При віддаленні частоти вимушених коливань від точки резонансу величина буде незначною мірою відрізнятися від одиниці. В процесі проведення дослідження був визначений вираз для миттєвого пружно-динамічного ККД моторно-трансмісійної установки, який впливає на його величину, зміни кута повороту колінчастого валу за час. Аналіз залежності миттєвого пружно-динамічного ККД від кута повороту колінчастого валу вказав на можливість виникнення його значень більше одиниці, тобто цей показник стає коефіцієнтом динамічності, що пояснюється циркуляцією потужності в моторно-трансмісійній установці. Результати дослідження можуть бути використані для розробки політики сталого розвитку у сфері автомобільного транспорту

Дослідження пасажиропотоків міського транспорту на прикладі м. Черкаси

Л.А. Тарандушка — 2026-03-26

В роботі розглянута методика визначення пасажирських і транспортних формувань кореспонденцій на підставі аналізу транзакцій безготівкової оплати проїзду в міському транспорті. Запропоновано алгоритм встановлення поїздок пасажирів та відповідних пасажирських кореспонденцій. Алгоритм було сформовано з урахуванням множини квитків (магнітних карт) безготівкового розрахунку пасажирів. Розглянутий алгоритм визначення поїздок пасажирів (транспортних кореспонденцій), а також пасажирських кореспонденцій, що можуть включати кілька поїздок, реалізовано у вигляді комп’ютерної програми, розробленої із застосуванням відповідного програмного забезпечення Microsoft Access. Використання стандартних програмних компонентів забезпечує можливість інтеграції та використання більшості сучасних баз даних без необхідності суттєвого доопрацювання. У результаті застосування алгоритму визначення кореспонденцій формується множина кореспонденцій, яка використовується як основа для апроксимації параметрів генеральної сукупності кореспонденцій. Для оцінювання генеральної сукупності пасажирських кореспонденцій доцільно застосувати відповідні параметри лінійної апроксимації. Доведено, що питома вага безготівкових розрахунків в міському транспорті відповідає нормальному закону розподілу. В дослідженнях використовувались теоретичні методи наукових досліджень, методи математичного моделювання та метод обчислювального експерименту. В результаті проведених досліджень було встановлено, що виявлення закономірностей мобільності населення є одним із ключових завдань при розв’язанні широкого спектра транспортних і містобудівних проблем

Дослідження впливу інфільтрованого повітря на параметри роботи обертових печей

І.А. Ленцов — 2026-03-26

У статті представлено комплексний аналіз впливу неконтрольованої інфільтрації атмосферного повітря на роботу обертових печей, що використовуються у промисловості для виробництва вапна та цементного клінкеру. На основі газодинамічних розрахунків та використання програмного комплексу Ansys Fluent проведено моделювання режиму роботи печі в умовах повної герметичності та при наявності дефектів ущільнення. Доведено, що інфільтрація повітря є критичним фактором, який призводить не лише до прямих теплових втрат, а й до дестабілізації гідравлічного і температурного режиму, та зростанню навантаження на димосос. Запропоновано методику оцінки перевитрат палива в наслідок інфільтрації повітря та шляхи підвищення енергоефективності

Використання рідкої гуми на основі поліуретану як демпфіруючого матеріалу у вагонобудуванні для збільшення життєвого циклу насівних конструкцій

О.В. Фомін — 2026-03-26

У статті досліджено фізико-механічні властивості рідкої поліуретанової гуми, що є перспективним демпфуючим матеріалом для використання у конструкціях рухомого складу залізничного транспорту. У статті представлено результати дослідження ефективності застосування рідкої поліуретанової гуми як демпфіруючого матеріалу в конструкціях рухомого складу залізничного транспорту з метою продовження їх життєвого циклу та підвищення експлуатаційної надійності. Вагонобудівна галузь потребує впровадження новітніх матеріалів, здатних ефективно знижувати рівень вібрацій і динамічних навантажень, що передаються на несучі елементи кузова та ходові частини. У межах роботи проведено порівняльний аналіз вібраційних характеристик поліуретанової рідкої гуми, гумотехнічних виробів та бітумно-полімерної мастики за допомогою спектрального аналізу в частотному діапазоні 5-50 Гц. Результати експериментів засвідчили, що поліуретанова гума забезпечує найбільш ефективне демпфування вібрацій, зменшуючи амплітуду коливань до 50% порівняно з традиційними матеріалами. Особливо ефективним є придушення резонансних піків, що позитивно впливає на стійкість елементів конструкції до втомного руйнування. Окрему увагу приділено фінансово-економічній оцінці доцільності впровадження нової технології. Розроблена модель повної вартості володіння демонструє зменшення сукупних витрат на обслуговування, ремонти та простої на понад 35-40% упродовж 15-річного циклу експлуатації вагона. Також враховано вартість початкового впровадження, частоту замін демпфуючого шару, вартість простою рухомого складу через технічні несправності. Отримані результати дозволяють стверджувати, що застосування поліуретанової гуми є доцільним з технічної, економічної та експлуатаційної точки зору. Автори рекомендують впровадження даного рішення у виробничі процеси на підприємствах вагонобудування, а також проведення додаткових досліджень щодо його сумісності з іншими елементами рухомого складу та впливу на пасажирський комфорт

Підходи до виявлення несправності тепловозних дизелів при обмеженні вихідних даних

А.П. Фалендиш — 2026-03-26

Визначення причини непрацездатності та відмов рухомого складу після планового ремонту є складним завданням. Це пояснюється різноманітністю факторів, що їх спричиняють, та складністю самого рухомого складу. В основу роботи покладено практичні дослідження по визначенню причин виникнення несправностей тепловозного двигуна. В роботі запропоновані підходи по виявленню несправностей тепловозних дизелів при наявності різних обмеженнях вихідних даних. Визначено причини відмов дизелів, до яких належать особливості конструкції їх та рухомого складу різних типів, особливості несправностей та поломок для конкретних серій та моделей вузлів і агрегатів. Наведено та проаналізовано основні причини пошкоджень дизельних двигунів тепловозів, які можна визначити з високою достовірністю, якщо використовувати просту методику, в якій усі відомі ознаки пошкоджень. Дані пошкодження дизельних енергетичних установок поділяються на основні, підтверджуючі та уточнюючі. Запропонована процедура пошуку та усунення несправності тепловозного дизеля. Розроблений порядок розслідування причин виникнення відмов дизеля та його систем включає етапи визначення та опису об’єкта дослідження, висування гіпотез причин відмов та їх перевірку і розробку заходів та рекомендацій по причинам виходу зі строю та їх обґрунтуванню. На конкретному прикладі проведено аналіз наявності та важливості цих ознак при дослідженні причин відмови дизельного двигуна маневрового локомотива після проведеного йому планового ремонту у стороннього виконавця. Аналіз при цьому виконувався за допомогою діаграм Ісікави та Парето Як основну гіпотезу первопричини виходу зі строю шатунно-поршневої групи дизеля запропоновано визнати порушення геометрії блоку циліндрів. Проведене дослідження дозволило вибрати версію причини несправності, яка потім також швидко підтверджується та уточняється за іншими ознаками – підтверджуючими та уточнюючими

Автономні системи електроживлення об’єктів спеціального призначення на основі малих вітроенергетичних установок

С.М. Якимець — 2026-03-26

У статті проведено комплексне наукове дослідження, спрямоване на розв'язання актуальної задачі забезпечення енергетичної автономності та стратегічної витривалості мобільних радіолокаційних станцій в умовах сучасної воєнно-політичної нестабільності. Встановлено, що систематичне ураження об’єктів централізованої енергосистеми України детермінує необхідність впровадження децентралізованих систем на основі відновлюваних джерел енергії, де особливе місце посідає мала вітроенергетика. У роботі детально проаналізовано режими функціонування сучасних малогабаритних радіолокаційних систем, таких як RADAR-X1-M, DELTA та KHARZA MRF, що дозволило класифікувати їх за енергетичними ознаками та визначити реальні добові потреби у генерації. Обґрунтовано, що для забезпечення безперебійної роботи споживачів першої категорії надійності в умовах помірного вітрового потенціалу Полтавського регіону необхідна встановлена потужність вітроенергетичної установки має становити не менше 2,5 кВт. Доведено, що попри теоретичну потребу у більшому діаметрі ротора для низьких швидкостей вітру, застосування серійної моделі з діаметром 5,6 м у поєднанні з інтелектуальною системою накопичення енергії забезпечує сталий профіцит генерації на рівні 50%. Синтезовано структуру енерговузла на базі літій-залізо-фосфатних акумуляторів, що гарантує автономну роботу радіолокаційної системи протягом 36 годин у періоди повного штилю. Особливу увагу приділено застосуванню MPPT-контролерів з алгоритмом WindCurveTracking та інверторного обладнання з чистою синусоїдою, що є критичним для стабільності високочастотних трактів радіолокаційних станцій. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні концепції мобільного енергозабезпечення, яка дозволяє не лише досягти енергетичної незалежності військових об’єктів, а й суттєво знизити їхню теплову та акустичну помітність порівняно з дизель-генераторними установками. Результати дослідження мають практичне значення для підвищення живучості підрозділів системи моніторингу повітряного простору та розширення можливостей оперативного розгортання локальних вузлів спостереження у важкодоступних районах

Енергоефективне керування осьовим електроприводом пневмосепаратора для калібрування насіння

В.О. Вовк — 2026-03-26

У роботі розглянуто питання підвищення енергоефективності та стабільності технологічного процесу калібрування насіння шляхом удосконалення електропривода осьового вентилятора пневмосепаратора. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до якості насіннєвого матеріалу та необхідністю зниження питомих енерговитрат у післязбиральній обробці зернових культур. Метою роботи є наукове обґрунтування та експериментальна оцінка енергоефективних режимів роботи асинхронного електропривода при застосуванні частотного регулювання. Об’єктом дослідження є електропривод осьового вентилятора пневмосепаратора з трифазним асинхронним двигуном потужністю 1,5 кВт, керованим перетворювачем частоти за законом U/f = const. Дослідження виконували в діапазоні частот 30–50 Гц із вимірюванням активної потужності, струму, коефіцієнта потужності, швидкості повітряного потоку та питомих енерговитрат. Встановлено, що навантаження має вентиляторний характер із квадратичною залежністю моменту та кубічною залежністю потужності від частоти обертання. Показано, що частотне регулювання забезпечує зниження активної потужності та питомих енерговитрат на 15–35 % порівняно з режимами прямого пуску та дроселювання, а також підвищує стабільність швидкості повітряного потоку до ±5–8 %. Найбільш раціональними є режими роботи в діапазоні 35–45 Гц, які забезпечують оптимальне поєднання енергоефективності та якості пневмосепарації. Отримані результати можуть бути використані для розроблення автоматизованих систем керування насіннєочисними машинами та підвищення ефективності електромеханічних систем агропромислового комплексу

Дослідження нормативно-технічних особливостей побудови систем електропостачання мобільних енергоустановок з комбінованим пусковим джерелом

Д.О. Кулагін — 2026-03-26

У роботі розглянуто науково-практичні аспекти побудови систем електропостачання мобільних енергоустановок із комбінованими пусковими джерелами в умовах змінних навантажень та несприятливих температурних факторів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення надійності стартерного пуску дизель-генераторних установок, зниження енергетичних втрат та покращення експлуатаційних характеристик транспортної техніки. Метою роботи є наукове обґрунтування та розробка методології проектування енергоефективних систем електростартерного пуску на основі комбінованих джерел електроживлення. Для досягнення поставленої мети вирішено комплекс завдань, пов’язаних із аналізом існуючих технічних рішень, розробкою математичних моделей енергетичних процесів, дослідженням перехідних режимів та обґрунтуванням вибору накопичувачів енергії. У процесі дослідження застосовано методи системного аналізу, математичного моделювання, техніко-економічної оцінки та структурної декомпозиції енергетичних систем. Особливу увагу приділено аналізу взаємодії акумуляторних батарей і ємнісних накопичувачів енергії, оптимізації розподілу потоків потужності та мінімізації втрат у процесах генерації, передачі та споживання електроенергії. Розглянуто особливості побудови комбінованих систем пуску, включаючи топологію електричних мереж, алгоритми керування та нормативно-технічні вимоги до їх функціонування. Узагальнені результати дослідження свідчать, що використання комбінованих джерел живлення забезпечує підвищення ефективності пускових процесів, скорочення тривалості запуску та зменшення питомих витрат палива до 8,5%. Запропоновано підходи до оптимізації структури енергосистеми, що дозволяють підвищити її надійність та енергоефективність за рахунок раціонального керування енергетичними потоками та компенсації реактивної потужності. У висновках обґрунтовано наукову новизну, яка полягає у формуванні комплексної методології проектування комбінованих систем електростартерного пуску з урахуванням динамічних режимів роботи та нормативних обмежень. Практична значущість роботи полягає у можливості впровадження отриманих результатів при проектуванні та модернізації мобільних енергоустановок. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, пов’язані з удосконаленням алгоритмів управління, розширенням функціональних можливостей накопичувачів енергії та підвищенням загальної ефективності транспортних енергетичних систем

Синтез робастної системи автоматичного керування енергоефективним освітленням в умовах параметричної невизначеності

П.Г. Плєшков — 2026-03-26

У статті розв’язується актуальна науково-практична задача забезпечення стабільності та енергоефективності автоматичних систем промислового освітлення. В умовах тривалої експлуатації відбувається параметрична деградація оптичного середовища та температурне старіння компонентів світлодіодів. Це призводить до значного зниження якості перехідних процесів при використанні класичних пропорційно-інтегрально-диференціальних регуляторів, виникнення перерегулювання та шкідливого для зору працівників мерехтіння світла. Метою даного дослідження є розробка алгоритму робастного керування системою промислового світлодіодного освітлення на базі апарату H_∞-синтезу для забезпечення стабільних нормативних показників зорового комфорту в умовах експлуатаційної деградації обладнання та дії неконтрольованих зовнішніх збурень. Для досягнення поставленої мети застосовано математичний апарат H_∞ синтезу в рамках розширеної задачі змішаної чутливості. Сформовано систему вагових фільтрів, які забезпечують системі астатизм, робастну стійкість до високочастотних шумів. Знаходження субоптимального контролера здійснювалося шляхом розв’язання системи алгебраїчних матричних рівнянь Ріккаті у просторі станів. Результати комп’ютерного моделювання підтвердили суттєву перевагу запропонованого методу. Встановлено, що в умовах параметричної деградації класичний регулятор допускає значний рівень перерегулювання, тоді як синтезований робастний контролер усуває перерегулювання та стабільно утримує нормативний рівень освітленості. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні та застосуванні методу робастного синтезу з прямим штрафуванням зусилля керування безпосередньо для систем світлодіодного освітлення, що унеможливлює різкі сплески струму в драйверах. Практична значущість одержаних результатів полягає у можливості впровадження алгоритму в промислові мікроконтролери для забезпечення високого зорового комфорту, оптимізації енергоспоживання та подовження терміну служби обладнання. Подальші дослідження у даному напрямі доцільно зосередити на інтеграції розробленого алгоритму з методами нечіткої логіки для створення гібридних адаптивних систем керування розумним освітленням

Модульна імітаційна модель електромобіля з протибуксувальним керуванням

О.Г. Нестеренко — 2026-03-26

Дослідження алгоритмів керування індивідуальним електроприводом електромобіля потребує використання цілісної імітаційної моделі, у якій узгоджено відтворюються динаміка коліс, рух кузова, перерозподіл реакцій і робота протибуксувального контуру. Метою статті є розроблення та опис модульної імітаційної моделі електромобіля з двоконтурним індивідуальним електроприводом і протибуксувальним керуванням. Для досягнення поставленої мети використано декомпозицію складної динамічної системи на взаємопов’язані підсистеми ведучих і ведених коліс, кузова, шасі та регулятора тягового моменту. Базою для побудови моделі стали рівняння поздовжньої динаміки колеса, емпірична залежність між коефіцієнтом зчеплення та буксуванням, рівняння плоского руху кузова автомобіля та правила формування обмежувальної моментної дії в контурі протибуксувального керування. У результаті сформовано дворівневу модульну структуру моделі, що включає підсистеми динаміки передніх ведучих і задніх ведених коліс, підсистему плоского руху кузова, підсистему динамічного перерозподілу нормальних і бокових реакцій та підсистему регулювання крутних моментів передніх коліс. Визначено склад вхідних і вихідних сигналів модулів, описано їх інформаційні зв’язки та забезпечено можливість моделювання руху зі змінною швидкістю, в дорожньому циклі, на ухилі, за різних типів дорожнього покриття та в режимах ковзання і буксування. Наукова новизна роботи полягає у формалізації програмно інтегрованої модульної структури імітаційної моделі електромобіля, у якій підсистеми динаміки коліс, кузова, шасі та протибуксувального керування узгоджені через визначені сигнальні зв’язки. Практична цінність полягає у можливості використання розробленої моделі як базової платформи для налагодження, верифікації та порівняння алгоритмів керування індивідуальним електроприводом до переходу до віртуально-фізичних і стендових випробувань

Сучасні підходи до оптимізації робочого циклу кар’єрних екскаваторів

С.А. Сергієнко — 2026-03-26

Виконано систематизований аналіз наукових публікацій 2016–2025 рр., присвячених оптимізації робочого циклу екскавації кар'єрних екскаваторів типу пряма лопата та драглайн. Методи оптимізації систематизовано у шість основних груп: оператор-орієнтовані методи керування; оптимальне керування і багатокритеріальна оптимізація траєкторії; онлайн-адаптивне траєкторне планування; перцептивно-автономні методи екскавації; робастне траєкторне керування з компенсацією збурень; енергооптимізація циклу екскавації. Окремо розглянуто напрями цифрових двійників, симуляційних методів та нейромережевого керування. Показано, що переважна більшість методів розроблена для гідравлічних маніпуляторних систем і потребує суттєвої адаптації для канатних електромеханічних екскаваторів типу пряма лопата та драглайн з урахуванням іншої кінематичної структури, значно більших рівнів потужності та специфічної динаміки канатної системи. Встановлено, що дослідження в напрямі вибору критерію оптимізації робочого циклу залишаються актуальними. Визначено три напрями подальших досліджень: розробка багатопараметричного критерію оптимізації, що враховує час, енергію, вплив на стан обладнання та операційну продуктивність; розробка спостерігача рівня завантаження ковша в режимі реального часу; верифікація запропонованих рішень на електромеханічній системі екскаваторів типу пряма лопата та драглайн