ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Ключові слова:
стресостійкість, резильєнтність, дошкільний вік, психологічна підтримка, емоційна саморегуляціяАнотація
У статті проведено теоретичний аналіз проблеми формування стресостійкості у дітей дошкільного віку в умовах воєнного стану. Розглянуто основні психолого-педагогічні підходи до розвитку резильєнтності (життєстійкості) дітей, зокрема механізми емоційної саморегуляції, роль сімейного та освітнього середовища, значення соціальної підтримки дорослих. Визначено чинники, що впливають на здатність дітей долати травматичні події, серед яких – емоційний інтелект, самооцінка, прив’язаність і стиль виховання.
Особливу увагу приділено сучасним методам і засобам формування стресостійкості, зокрема арт терапевтичним, ігровим та тренінговим технологіям, спрямованим на зниження емоційної напруги й активізацію внутрішніх ресурсів дитини. Підкреслено важливість створення стабільного, підтримувального середовища в родині та закладі освіти як базової умови розвитку адаптивних механізмів.
На основі аналізу наукових джерел та практичного досвіду визначено ефективні психолого-педагогічні стратегії формування стресостійкості у дітей дошкільного віку, узагальнено напрями подальших досліджень у цій сфері та окреслено перспективи впровадження системних програм психологічної підтримки дітей в умовах війни.
