Національна інноваційна система як об’єкт державної інноваційної політики

Автор(и)

  • Олександр Федірко Кандидат економічних наук, працює на посаді доцента кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана.,

Ключові слова:

національна інноваційна система, інноваційна спроможність, інноваційна політика, державне стимулювання інноваційної діяльності, податкові пільги, податковий кредит, прискорена амортизація, субсидії, дотації, науково-технічна кооперація, рамкові програми

Анотація

У статті здійснено системне дослідження інструментів та механізмів інноваційної політики розвинутих країн (США, Японії, ЄС), класифіковано методи підтримки інноваційної діяльності та засоби підвищення інноваційної спроможності. Розкрито еволюцію науково-технічної політики в інших країнах. Обґрунтовано тенденцію до орієнтації інноваційних політик на формування національних інноваційних систем. Досліджено сутність і компоненти національної інноваційної системи. Проаналізовано тенденції науково-технічної кооперації. Розкрито комплекс наднаціональних інструментів регулювання інноваційної діяльності в ЄС (рамкові програми, ініціатива європейського дослідного простору

Біографія автора

Олександр Федірко, Кандидат економічних наук, працює на посаді доцента кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана.

Федірко Олександр Анатолійович — кандидат економічних наук, автор 18 наукових робіт, працює на посаді доцента кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана. Співавтор і керівник проектів Фундації Сприяння Європейській Інтеграції, пов’язаних з питаннями інтеграційних процесів у Європейському Союзі. До сфери наукових інтересів належать: міжнародна конкурентоспроможність фірм, реґіонів, держав; інноваційна політика та венчур© Олександр Федірко, 2007 не підприємництво; європейська інтеграція; фінансовий, маркетинговий, виробничий, математикостатистичний аналіз і діагностика бізнес-процесів у міжнародному економічному середовищі

Посилання

Андрощук Г. Государственное регулирование передачи техноло- гии в США // Бизнес-информ. — 1997. — № 23-24. — С. 19—20.

Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. — К.: КНЕУ, 2003. — 394 с.

Бунчук М. Национальные инновационные системы: основные по- нятия и приложения. — М.: Аналитический центр по научной и про- мышленной политике, 1999. — www.geocities.com/CollegePark/Lab/ 5590/nis.htm

Длинные волны: НТП и социально-экономическое развитие / Глазьев С. Ю. и др. — Новосибирск: Наука, 1991. — 294 с.

Иванов В. В. Национальные инновационные системы: опыт формирования и перспективы развития // Инновации. — 2002. — № 4. — С. 14—19.

Иванова Н. Финансовые механизмы научно-технической политики (опыт стран Запада) // Проблемы теории и практики управления. — 1997. — № 5. — С. 78—83.

Кутейников А. А. Искусство быть новатором: Мировой опыт рискового бизнеса. — М.: Знание, 1990. — 64 с.

Поручник А. М., Антонюк Л. Л. Венчурний капітал: зарубіж- ний досвід та проблеми становлення в Україні: Монографія. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 76—81.

Фаррел К., Ребелло К., Хоф Р. Рынок венчурного капитала США // Бизнес Уик. — 1996. — № 3. — С. 14—20.

Федірко О. А. Основні тенденції глобалізації інноваційної сфе- ри; Національні інноваційні системи країн високого конкурентного статусу; Інноваційна конкурентоспроможність країн в умовах техно- глобалізму // Управління міжнародною конкурентоспроможніс- тю в умовах глобалізації економічного розвитку. Монографія. — К.: КНЕУ, 2006. — С. 633—651, 678—714.

Чумаченко Б., Лавров К. Стратегическое управление научнотехническим развитием: опыт США // Проблемы теории и практи- ки управления. — 2000. —№ 2. — С. 57—64.

Borras S. The Innovation Policy of the European Union: From Government to Governance. — Cheltenham (UK), Northampton MA (USA), 2003. — 231 p.

Communication from the Commission of the European Commu- nities «Building the ERA of knowledge for growth». COM (2005) 118 final. Brussels, 2005.

Decision No 786/2004/EС Of the European Parliament and of the Council, 21 April 2004. Official Journal L 138/7 of 30.4.2004.

Edquist C. The Systems of Innovation Approach and Innova- tion Policy: An account of the state of the art // Lead paper present- ed at the DRUID Conference under theme F: «National Systems of Innovation, Institutions and Public Policies». — Aalborg, 2001. — 23 p.

Freeman C. The National System of Innovation in Historical Perspective // Cambridge Journal of Economics. — 1995. — № 19 (1), February. — Р. 5—24.

Kobayashi S., Okubo Y. Demand Articulation, a Key Factor in the Reconfiguration of the Present Japanese Science and Techno- logy System. // Science and Public Policy. — 2003. — №1 (Febru- ary). — P. 55—67.

National Innovation Systems. A Comparative Analysis / Ed. R. R. Nelson. — New York: Oxford University Press, 1993. — 560 p.

National Innovation Systems: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning / Ed. B-Å. Lundvall. — London: Pinter, 1992. — 317 p.

Prasad B. Re-engineering life-cycle management of product to achieve global success in the changing marketplace // Industrial Management & Data Systems. — 1997. — Vol. 97. — Р. 90—98.

Rothwell R., Successful industrial innovation: critical success factor for the 1990s // R&D Management. — 1992. — № 22 (3). — P. 221—239.

Science and Engineering Indicators 2002 / National Science Board. — Arlington, VA: National Science Foundation, 2002 (NSB-02-1). — 1122 p.

The Science and Technology Basic Plan of 2 July 1996 / Govern- ment of Japan. — Tokyo, 1996. — http://www.cao.go.jp/index-e.html

##submission.downloads##

Номер

№ 1(6) (2007)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Олександр Федірко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).