Подання

Керівництво для авторів

                                                      ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

             РУКОПИСИ, ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ВИМОГАМ, ДО ДРУКУ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!

Статті до редколегії наукового збірника «Записки з українського мовознавства» подаються відповідно до вимог п. 3 Постанови Президії ВАК України «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» від 15.01.2003 р. № 7-05/1. 

Структура статті:

– постановка наукової проблеми та її актуальність;

– аналіз досліджень проблеми;

– мета і завдання; об’єкт і предмет дослідження; опис джерельної бази, фактичного матеріалу та методів, застосованих у процесі аналізу; наукова новизна, теоретична і практична цінність отриманих результатів;

– виклад основного матеріалу;

– висновки та перспективи дослідження.

Автори подають одну статтю, яка раніше не була опублікована в інших виданнях, і несуть повну відповідальність за оригінальність тексту статті, точність наведених фактів, цитат, статистичних даних тощо.

Стаття надсилається на електронну адресу редакції: kafukrmovaonu@ukr.net редактор Word, шрифт Times New Roman, інтервал 1,5. Береги: ліворуч – 30 мм, праворуч – 15 мм, знизу – 20 мм, угорі – 20 мм, абзац – 1,25 см, без переносів. Скорочення (та ін., напр., XVI ст.), ініціали при прізвищах (напр., М. Л. Дружинець), указівки на сторінки (с. 25), назви населених пунктів (м. Одеса) тощо подаються через нерозривний проміжок (одночасне натискання клавіш Shift+Ctrl+ проміжок). Тире (–) та дефіс (-) розрізняються. Апостроф позначається (’), напр., ім’я. Лапки використовуються такі: «...»; семи, семеми подаються в одинарних лапках (‘ ’). Сторінки не нумеруються. 

Обсяг рукопису наукової статті (в т. ч. таблиць і підписів до них, анотацій, літератури) – 8–15 сторінок.

До друку приймаються відредаговані статті в такому оформленні: на початку статті УДК (перший рядок, ліворуч, 12 кегль, жирн.); ініціали, прізвище автора (другий рядок, праворуч, 12 кегль, жирн.); науковий ступінь, учене звання (третій рядок, праворуч, 12 кегль, курсив), місце роботи, посада (четвертий – п’ятий рядки, праворуч, 12 кегль, курсив); ідентифікаційний номер ORCID (http://orcid.org/) автора / авторів (шостий рядок, праворуч, 12 кегль); назва статті (в центрі, 12 кегль, вел., жирн.). Індекс DOI надається редакційною колегією збірника безкоштовно;

анотація українською мовою (12 кегль, інтервал 1, яка має містити не менше 1800 знаків (250–300 слів), разом із ключовими словами (5–7 слів). Структура анотації повторює структуру статті та містить мету, об’єкт, предмет, методи, стислі висновки та перспективи дослідження;

надалі подаються англійською мовою ініціали, прізвище автора (праворуч, 12 кегль, жирн.); науковий ступінь, учене звання (наступний рядок, праворуч, 12 кегль, курсив), місце роботи, посада (наступні рядки, праворуч, 12 кегль, курсив); назва статті (в центрі, 12 кегль, вел., жирн.) – так само, як і на початку статті в українськомовному варіанті;

анотація англійською мовою (12 кегль, інтервал 1, яка теж має містити не менше 1800 знаків (250–300 слів), разом із ключовими словами (5–7 слів). Структура анотації повторює структуру статті та містить мету, об’єкт, предмет, методи, стислі висновки та перспективи дослідження.

Далі розташовується текст статті (12 кегль, інтервал 1,5, основні обов’язкові складники статті див. вище); посилання на використані джерела в тексті статті подавати тільки у квадратних дужках, наприклад: [1]. Посилання на конкретні сторінки наводити після номера джерела через кому, наприклад: [1, с. 5];

потім Література (заголовок – 12 кегль, курсив, жирн.; решта відомостей – 12 кегль, інтервал 1,5; прізвища й ініціали авторів подавати за алфавітом), оформлена згідно з чинними вимогами. Якщо описуємо електронний ресурс, то додаємо адресу ресурсу й дату його перегляду, наприклад, URL: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2021.28.235514 (дата звернення: 25.03.2024).

Після тексту статті та Літератури обов’язково додається References (заголовок – 12 кегль, інтервал 1,5, курсив, жирн.; решта відомостей – 12 кегль звичайний). References слід оформлювати за Гарвардським стилем – Harvard referencing style (https://www.scribbr.co.uk/referencing/harvard-bibliography/). Транслітерацію здійснюємо згідно з постановою КМУ від 27.01.2010 № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». Транслітерація стосується лише джерел, мова оригіналу яких українська – для зручності можна скористатися онлайн-конвертером (https://www.grafiati.com/uk/transliteration/).

Після транслітерованого варіанта назви подаємо переклад англійською мовою у квадратних дужках. Якщо йдеться про статті в періодичних виданнях, то квадратні дужки подаємо двічі: з перекладом назви статті та з перекладом назви збірника тощо. У References місто та видавець для періодичних видань не вказується.

Прізвище та ініціали автора (авторів), а також назву видавництва транслітеруємо, а не перекладаємо. Вихідні дані – місце видання (місто), том, частина, сторінки тощо подаються в перекладі англійською мовою. Місце видання завжди вказуємо повністю, без скорочень; назви міст перекладаємо й одразу подаємо англійською (Kyiv, Kharkiv, Odesa, Lviv тощо), а назви видавництв тільки транслітеруємо (Naukova dumka, Promin, etc.). Для книг загальну кількість сторінок у References не вказуємо, але зазначаємо сторінки у цитуванні в тексті. Основне джерело (книгу, журнал, збірку матеріалів тощо) виділяємо курсивом.

Джерела мовами, які застосовують латинську абетку, транслітерувати не потрібно.

Якщо цитованому науковому виданню присвоєно DOI (Digital Object Identifier) – міжнародний стандарт (ISO 26324:2022) ідентифікації інформації – то його обов’язково вказуємо як в Літературі, так і в References.

Редакційна колегія просить шановних авторів виважено поставитися до укладання списку літератури, зокрема уникати використання російськомовних джерел та виданих у росії чи білорусі.

Рецензування і перевірка матеріалів. Статті проходять оцінку відповідності профілю наукового збірника, вимогам ДАК та оформленню. Статті рецензуються членами редакційної колегії та запрошеними незалежними експертами.

                                                                  ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

УДК  811.161.2’271-054/72’34

DOI: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2021.28.235514

                                                                                                                                              М. Л. Дружинець,

                                                                                                                                         д-р філол. наук, проф.,

                                                                        Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,

                                                     професор кафедри української мови та мовної підготовки іноземців

                                                                                                                                   ORCID: http://orcid.org/...

                                ВІДБИТТЯ ДВОХ ЗАКОНІВ ОРФОЕПІЇ У МОВЛЕННІ УКРАЇНСЬКИХ

                                                РЕСПОНДЕНТІВ ДІАСПОРИ: НОРМА ТА ДЕВІАЦІЇ

        Стаття присвячена усному мовленню молоді української діаспори (Америка, Канада, Італія, Чехія, Польща, Німеччина, Молдова) на синхронному рівні, зокрема вимовним особливостям української мови. На основі соцопитування доведено нормативність, історичну органічність; указано вимовні проблеми та орфоепічні девіації; визначено відсотковий рівень володіння орфоепією шиплячих перед свистячими та навпаки у широкій локальній та соціальній представленості зарубіжжя. ...................................

        Ключові слова: українська діаспора, соціологічне опитування, нормативність, відхилення, історична органічність, вимова шиплячих, вимова свистячих.

                                                                                                                                                M. L. Druzhynets,

                                                                                                                                                        ScD, Professor,

                                                                                                          Odesa I. I. Mechnikov National University,

                                           Ukrainian Language and Foreigners’ Language Training Department Professor

                                                                                                                                   ORCID: http://orcid.org/...

                                        REFLECTION OF TWO LAWS OF SPELLING IN THE SPEECH

                    OF UKRAINIAN RESPONDENTS OF THE DIASPORA: NORMS AND DEVIATIONS

        The article is devoted to the oral speech of Ukrainian diaspora’s youth (America, Canada, Italy, the Czech Republic, Poland, Germany, Moldova...) at the synchronous level, in particular the pronunciation features of the Ukrainian language. Based on the poll the normativeness and historical organicity are proved. Also, pronunciation problems and orthoepic deviations are indicated; the percentage of mastery of orthoepy of sound combinations was determined, in particular, the pronunciation of hushing sounds before sibilants and vice versa in a wide local and social representation of foreign countries.

        Our research aims to try to determine the percentage of orthoepy, to identify, analyze and describe typical pronunciation mistakes, in particular the pronunciation of hushing sounds before sibilants and vice versa in a wide local and social representation abroad. Our task is to analyze the speech of Ukrainian respondents in the diaspora, to indicate the stability and instability of a particular norm; to trace the reflection of the pronunciation of these sound 10 combinations in old written notes, and compare with the speech of Ukrainian respondents in Ukraine......................

        Key words: Ukrainian diaspora, sociological survey, normativeness, deviation, historical organicity, pronunciation of hissing, pronunciation of whistling.

        Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст

                                                                                       Література

1. ВолохО. Т. Асиміляція та дисиміляція приголосних в українській мові за даними пам’яток XVII – XVIII ст. Питання історичного розвитку української мови : тези доп. міжвуз. наук. конф., Харків, 15–20 груд. 1959 р. Xарків, 1959. С. 20–22.
2. Жовтобрюх М. А., Русанівський В. М., Скляренко В. Г. Історія української мови. Фонетика. Київ : Наук. думка, 1979. 367с.
3. МикитинМ. Л. Кодифікована вимова звукосполук у пам’ятках ХІХ ст. Записки з українського мовознавства. Одеса : Астропринт, 2003. Вип.  С. 180–188. URL: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2021.28.235514 (дата звернення: 25.03.2024).

                                                                                       References

1. Voloch,O. T. (1959) “Asymiliatsiia ta dysymiliatsiia pryholosnykh v ukrainskii movi za danymy pamiatok XVII–XVIII st.” [“Assimilation and dissimilation of consonants in the Ukrainian language according to the monuments of the XVII–XVIII centuries”], Pytannia Istorychnoho Rozvytku Ukrainskoi Movy: proceedings of the additional international interuniversity scientific conference 15–20 December 1959, Kharkiv, рр. 20–22. [in Ukrainian].
2. Zhovtobriukh, M. A., Rusanivskyi, V. M. and Skliarenko, V. H. (1979) Istoriia ukrainskoi movy. Fonetyka [History of the Ukrainian language. Phonetics]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
3. Mykytyn, M. L. (2003) “Kodyfikovana vymova zvukospoluk u pamiatkakh XIX st.” [“A codified pronunciation of sound combinations in the monuments of the nineteenth century”], Zapiski z Ukraïns’kogo Movoznavstva [Opera in Linguistica Ukrainiana], (12), рр. 180–188. https://doi.org/10.18524/2414-0627.2021.28.235514 [in Ukrainian].