Місце гідрохімічного стану Печенізького водосховища у загальному балансі екосистеми

Автор(и)

  • О. М. Гоголь

Ключові слова:

Печенізьке водосховище, гідрохімічні показники, кисневий режим, пестициди, паразитологічні дослідження, екосистема

Анотація

На основі десятирічних досліджень гідрохімічних показників у Печенізькому водосховищі встановлено, що кисневий режим загалом задовільний, концентрації галогенорганічних пестицидів та триазінових гербіцидів у воді нижче гранично-допустимих концентрацій. На сьогодні перевищення гранично допустимих показників води Печенізького водосховища спостерігається по міді та хрому. Печенізьке водосховище неблагополучне на лігулідозну інвазію починаючи з 1991 року. За паразитологічними показниками  виявлена найбільша концентрація хворої риби у Кулаківській і Артемівській затоці та придамбовій ділянці. Небезпечних для людини агентів, а саме хімічних сполук, радіоактивних ізотопів понад МДР не виявлено. Виявлені можливі джерела які суттєво впливають на баланс екосистеми Печенізького водосховища, в т.ч. воду, а також окреслені шляхи вирішення проблемних питань, покращення екосистеми водосховища.

Посилання

Белінг Д. Матеріали до гідробіологічної характеристики дніпровських заплавних водойм і визначення їх рибопродуктивності / Д.Белінг, М. Коротун, Ю. Марковський, В. Цитович // Тр. гідробіол. ст. – 1934. – № 7. – С. 3–52.

Владимирова К. С. Фитомикробентос Днепра, его водохранилищ и Днепровско-Бугского лимана./ К. С. Владимирова – К.: Наук. думка, 1978. – 228 с.

Гидробиологический режим Днепра в условиях зарегулированного стока. – К.: Наук. думка, 1967. – 387 с.

Головко Т. В. Бактериопланктон Каневского водохранилища и его продукционные характеристики./ Т. В. Головко, В.М.Якушин, Н.И.Тронько // Гидробиол. журн. – 2003. – Т. 39, № 4. – С. 58–71.

Марковський Ю. М. Завдання досліджень морфології заплавних водойм в зв’язку з встановленням їх типів і продуктивності. / Ю.М.Марковський // Тр. гідробіол. ст. – 1938. – № 16. – С. 51–80.

Щербак В. І. Фітопланктон Київської ділянки Канівського водоймища та чинники, що його визначають./ В. І. Щербак, Н.В.Майстрова – К.: Ін-т гідробіології НАНУ, 2001. – 70 с.

Якушин В. М. Механізми функціонування екосистеми верхньої частини Канівського водоймища. / В. М. Якушин, В .І. Щербак, Ю.В.Плігін та ін. // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. Сер.: Біологія. Спец. вип.: Гідроекологія. – 2001. – № 3(14). – С. 114–116.

Горєв Л. М. Гідрохімія України. / Л. М. Горєв , В. І. Пелешенко, В. К. Хільчевський.– К.: Вища школа, 1995. — 307 с.

Хільчевський В. К. Роль агрохімічних засо-бів у формуванні якості вод басейну Дніпра. / В. К. Хільчевський. – К.: ВПЦ «Київський ун-т», 1996. – 222 с.

Пелешенко В. І. Загальна гідрохімія./ В. І. Пелешенко, В. К. Хільчевський – К., 1997. – 384 с.

Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського – К., 2004. – 176 с.

Хільчевський В. К. Основи гідрохімії./ В. К. Хільчевський, В. І. Осадчий, С. М. Курило – К., 2012. – 312 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-11

Номер

№ 3-4 (2012): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Розділ

Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).