The Significance Of Hydrochemical Condition Of Pechenezske Storage Reservoir For The General Ecosystem Balance

Authors

  • О. М. Гоголь

Keywords:

Pechenezske reservoir hydrochemical indicators, oxygen regime, pesticides, parasitological studies, ecosystem

Abstract

Based on decades of research hydrochemical indicators PECHENEZSKE reservoir found that oxygen conditions in general satisfactory, halogen concentrations of pesticides and triazine herbicides in the water below the maximum allowable concentrations. Today, the limit values of Pechenezske water-reservoir observed for copper and chromium. Pechenezske reservoir unfavorable to ligulidoz invasion since 1991. On parasitological parameters revealed the highest concentration of sick fish in the Gulf of Kulakowski and Artem and pridambovom site. Dangerous to human agents, namely chemicals, radioactive isotopes over MDS were found. Identified possible sources that significantly affect the balance of the ecosystem Pechenigy reservoir, including water, and recommended ways to deal with issues, improve the ecosystem of the reservoir.

References

Белінг Д. Матеріали до гідробіологічної характеристики дніпровських заплавних водойм і визначення їх рибопродуктивності / Д.Белінг, М. Коротун, Ю. Марковський, В. Цитович // Тр. гідробіол. ст. – 1934. – № 7. – С. 3–52.

Владимирова К. С. Фитомикробентос Днепра, его водохранилищ и Днепровско-Бугского лимана./ К. С. Владимирова – К.: Наук. думка, 1978. – 228 с.

Гидробиологический режим Днепра в условиях зарегулированного стока. – К.: Наук. думка, 1967. – 387 с.

Головко Т. В. Бактериопланктон Каневского водохранилища и его продукционные характеристики./ Т. В. Головко, В.М.Якушин, Н.И.Тронько // Гидробиол. журн. – 2003. – Т. 39, № 4. – С. 58–71.

Марковський Ю. М. Завдання досліджень морфології заплавних водойм в зв’язку з встановленням їх типів і продуктивності. / Ю.М.Марковський // Тр. гідробіол. ст. – 1938. – № 16. – С. 51–80.

Щербак В. І. Фітопланктон Київської ділянки Канівського водоймища та чинники, що його визначають./ В. І. Щербак, Н.В.Майстрова – К.: Ін-т гідробіології НАНУ, 2001. – 70 с.

Якушин В. М. Механізми функціонування екосистеми верхньої частини Канівського водоймища. / В. М. Якушин, В .І. Щербак, Ю.В.Плігін та ін. // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. Сер.: Біологія. Спец. вип.: Гідроекологія. – 2001. – № 3(14). – С. 114–116.

Горєв Л. М. Гідрохімія України. / Л. М. Горєв , В. І. Пелешенко, В. К. Хільчевський.– К.: Вища школа, 1995. — 307 с.

Хільчевський В. К. Роль агрохімічних засо-бів у формуванні якості вод басейну Дніпра. / В. К. Хільчевський. – К.: ВПЦ «Київський ун-т», 1996. – 222 с.

Пелешенко В. І. Загальна гідрохімія./ В. І. Пелешенко, В. К. Хільчевський – К., 1997. – 384 с.

Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського – К., 2004. – 176 с.

Хільчевський В. К. Основи гідрохімії./ В. К. Хільчевський, В. І. Осадчий, С. М. Курило – К., 2012. – 312 с.

Downloads

Published

2014-03-11

Issue

No. 3-4 (2012): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Section

Modern Geographic and Ecological Environment Research

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).