Виза на небеса: Орфей, Пифагор и бессмертие

Автор(и)

  • Алексей Владиславович Халапсис Національна металургійна академія України пр. Гагаріна, 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49600, Україна https://orcid.org/0000-0002-9498-5829

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.75516

Ключові слова:

душа, бессмертие, метемпсихоз, божественность, Орфей, Пифагор, припоминание, вечность, число, философия

Анотація

В статье рассмотрены учения Орфея и Пифагора о бессмертии души в контексте зарождения философской мысли в Древней Греции. Орфей продемонстрировал близость небесного (божественного) и земного (человеческого) миров, а Пифагор математически доказал их принципиальное тождество. Греческая философия была «инвестицией в загробное будущее», оказавшись продуктом мистической (Орфей) и рационалистической (Пифагор) теологии

Біографія автора

Алексей Владиславович Халапсис, Національна металургійна академія України пр. Гагаріна, 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49600

Доктор філософських наук, професор

Кафедра філософії та політології 

Посилання

Halapsis, A. (2016). Miracles and the perfection of being: The theological roots of scientific concepts. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 9, 70–77. doi: 10.15802/ampr2016/72235

Plato. (1997). Complete works. Indianapolis, IN; Cambridge, MA: Hackett Publishing Company, 1838.

Bernabé, A., Jiménez San Cristóbal, A. I. (2008). Instructions for the netherworld: The Orphic gold tablets. Leiden; Boston, MA: Brill, 379.

Graf, F., Johnston, S. I. (2007). Ritual texts for the afterlife: Orpheus and the Bacchic gold tablets. London: Routledge, 256.

Betegh, G. (2006). The Derveni papyrus: Cosmology, theology and interpretation. New York, NY: Cambridge University Press, 441.

Kouremenos, T., Parássoglou, G. M., Tsantsanoglou, K. (2006). The Derveni papyrus. Firenze: Leo S. Olschki, 307.

Laks, A., Most, G. W. (1997). Studies on the Derveni papyrus. Oxford: C1arendon Press, 204.

Iamblichus. (1818). The life of Pythagoras, or Pyphagoric life. London: J. M. Watkins, 252.

Diogenes Laertius. (1925). Lives of eminent philosophers. Vol. II. London; New York, NY: William Heinemann; G. P. Putnam’s sons, 704.

McKirahan, R. D. (2010). Philosophy before Socrates: An introduction with texts and commentary. Indianapolis, IN; Cambridge, MA: Hackett Publishing Company, 494.

Halapsis, A. (2016). Number and reality: Sources of scientific knowledge. ScienceRise, 6/1 (23), 59–64. doi: 10.15587/2313-8416.2016.71546

Homer. (1945). Odyssey. Vol. I: Books 1-12. Cambridge, MA: Harvard University Press, 465.

Herodotus. (1928). The Persian wars. Vol. II: Books 3-4. London; New York, NY: William Heinemann; G. P. Putnam’s sons, 416.

Strabo. (1994). Geografiya [Geography]. Moscow: Ladomir, 943.

Eliade, M. (1986). Zalmoxis, the vanishing God: Comparative studies in the religions and folklore of Dacia and Eastern Europe. Chicago, IL: University of Chicago Press, 260.

Diogenes Laertius. (1959). Lives of eminent philosophers. Vol. I. Cambridge, MA: Harvard University Press, 549.

Russell, B. (1947). History of Western philosophy. London: George Allen and Unwin, 916.

Descartes, R. (2005). The philosophical writings of Descartes. Vol. II. New York, NY: Cambridge University Press, 428.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-09-01

Номер

Розділ

Філософські науки