Продовження роботи у похилому віці: стратегії адаптації робочих місць

Анотація

Підвищення пенсійного віку та старіння населення обумовлює необхідність продовження роботи у похилому віці, що потребує адаптації змісту та умов праці, а також облаштування робочих місць відповідно до специфічних вікових потреб працівників. Метою статті є систематизація стратегій адаптації робочих місць до потреб працівників похилого віку, що дозволить продовжити їхнє перебування на ринку праці та зберегти працездатність. У статті досліджено вікові ризики для працездатності та здоров’я працівників похилого віку. Виявлено, що основними джерелами навантаження є фізичне та психологічне навантаження, умови робочого середовища, організації часу та організації робочих процесів. Доведено, що стратегіями адаптації робочих місць до вікових змін та потреб є їх фізичне переобладнання та облаштування відповідно до принципів ергономіки, реорганізація бізнес-процесів, зниження фізичного навантаження, підвищення гнучкості робочих графіків та скорочення понаднормових годин та нічних змін, ротація, укладання взаємних угод між членами колективу та менеджерами. Наведено типологію робочих місць щодо їхньої придатності до роботи у похилому віці. Доведено, що найбільш придатними робочими місцями є ті, що використовують досвід та потенціал літніх людей – це робочі місця у сфері управління, навчання й наставництва, координації, обслуговування клієнтів, бухгалтерії й документообігу, догляду і виховання дітей, догляду за літніми людьми. Зазначено, що адаптація умов роботи потребує спеціальних знань в області фізіології, ергономіки, гігієни та медицини праці, не усі підприємства мають відповідних фахівців та потребують зовнішніх консультацій. Наголошено на тому, що передумовою покращення умов праці для працівників похилого віку є державна підтримка. Запропонована модель державно-приватного партнерства у сфері працевлаштування осіб похилого віку.