АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ БАГАТОРЕЖИМНОЇ ВРУ СЕРЕДНЬОГО ТИСКУ З ДЕТАНДЕР-КОМПРЕСОРНИМ АГРЕГАТОМ ТРЕХВАЛЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ

Автор(и)

  • Г. К. Лавренченко ТОВ «Інститут низькотемпературних енерготехнологій», а/я 188, м. Одеса, Україна, 65026, Україна https://orcid.org/0000-0002-8239-7587
  • А. В. Плесной ТОВ «Інститут низькотемпературних енерготехнологій», а/я 188, м. Одеса, Україна, 65026, Україна https://orcid.org/0000-0002-2127-2991

DOI:

https://doi.org/10.18198/j.ind.gases.2014.0728

Ключові слова:

Повітряроздільна установка, Детандер-компресорний агрегат, Турборедуктор, Компресорна ступінь, Детандерні ступеня, Робота розширення, Нерозрахунковий режим, Оптимізація, Питомі витрати енергії

Анотація

При створенні сучасних рідинних та газорідинних повітряроздільних установок (ВРУ) на основі циклів середнього тиску особливу увагу приділяють забезпеченню їх високої ефективності. Розглядається схема ВРУ з детандер-компресорним агрегатом (ДКА) многовальної конструкції, в якому робота розширення частини повітря переробляється в додаткову холодопродуктивність. В основі ДКА використовується турборедуктор для забезпечення оптимальної частоти обертання вала компресорної ступені (КС), механічно пов'язаної з детандерними ступенями високого (ДС1) і низького (ДС2) тисків агрегату. Режимна і конструктивна оптимізація ДКА, застосовуваного в схемі ВРУ, дозволила оцінити граничні показники агрегату у розрахункових та нерозрахункових режимах його роботи. Виконані дослідження показали, що ВРУ, яка виробляє понад 1000 кг/год рідкого кисню, може ефективно виробляти як рідкі кисень  або азот так і газоподібні продукти під тиском, використовуючи при цьому тільки машини динамічного принципу дії.

Біографії авторів

Г. К. Лавренченко, ТОВ «Інститут низькотемпературних енерготехнологій», а/я 188, м. Одеса, Україна, 65026

доктор техн. наук

А. В. Плесной, ТОВ «Інститут низькотемпературних енерготехнологій», а/я 188, м. Одеса, Україна, 65026

аспірант

Посилання

Bogushevsky V.S., Sukhenko V.Y., Sergeeva E.A. (2011). Mathematical model of management in the blow mode converter smelting // Izvestiya vuzov. Chernaya metallurgiya. [Transactions of the Universities. Ferrous Metallurgy]. — No. 8. — P. 24-25. (Rus.).

Skorodumov B.A., Karpov V.N., Pisarev Yu.G. (2002). Air separation plants of new generation// Tekhnicheskie Gazy. [Industrial Gases]. — No. 4. — P. 23-30. (Rus.).

Xu J. (2011). Selection of inner compression process for chemical type air separation plant//Cryogenic Technology. — V. 7. — P.3.

Li T., Roba T., Bastid M., Prabhu A. (2011). Real Time Optimization of Air Separation Plants//Proceedings of ISA Automation Week 2011. — P.1-6

Schmidt S., Clayton R. (2013). Dynamic Design of a Cryogenic Air Separation Unit. — Lehigh University. — 41 p.

Lavrenchenko G.K., Plesnoy A.V. (2013). Increasing the efficiency of the gas-expansion machine-compressor units used in the structure of the air-separating installations of medium pressure// Tekhnicheskie Gazy. [Industrial Gases]. — No. 4. — P. 18-23. (Rus.).

Lavrenchenko G.K., Plesnoy A.V. (2014). Development of a liquid medium pressure ASU based on dynamic action machines// Tekhnicheskie Gazy. [Industrial Gases]. — No. 2. – P. 30-36. (Rus.)

Lavrenchenko G.K. Plesnoy A.V. (2013). The optimization of the multi-shaft expander-compressor unit of the air separation unit of medium capacity// Tekhnicheskie Gazy. [Industrial Gases]. — No. 5. — P.15-24. (Rus.).

Oxygen. Referense Book. V. II. (1973)/ Under the editorship D. L. Glizmanenko. — Moskow: Metallurgy. — 464 p. (Rus.).

Lavrenchenko G.K., Plesnoy A.V. (2013). Creation of low-pressure oxygen ASU for use in liquid or gas-liquid modes// Tekhnicheskie Gazy. [Industrial Gases]. — No. 6. — P. 41-47. (Rus.)

Epifanova V.I. (1998). Compressor and expander radial turbo machine. — Moskow: Bauman Moskow State Technical University. — 624 p. (Rus.).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

УСТАНОВКИ І ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКТІВ РОЗДІЛЕННЯ ПОВІТРЯ ТА ІНШИХ ТЕХНІЧНИХ ГАЗІВ