ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ УСТАНОВКИ АБСОРБЦІЇ/ДЕСОРБЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОМЕТАНУ З БІОГАЗУ

Автор(и)

  • А. И. Пятничко Інститут газу НАН України, вул. Дегтярівська, 39, м. Київ, Україна, 03113, Україна https://orcid.org/0000-0002-1149-9703
  • Ю. В. Иванов Інститут газу НАН України, вул. Дегтярівська, 39, м. Київ, Україна, 03113, Україна https://orcid.org/0000-0003-0057-3266
  • Г. В. Жук Інститут газу НАН України, вул. Дегтярівська, 39, м. Київ, Україна, 03113, Україна https://orcid.org/0000-0002-8281-2939
  • Л. Р. Онопа Інститут газу НАН України, вул. Дегтярівська, 39, м. Київ, Україна, 03113, Україна https://orcid.org/0000-0003-0822-1097

DOI:

https://doi.org/10.18198/j.ind.gases.2015.0771

Ключові слова:

Біогаз, Біометан, Двоокис вуглецю, Сірководень, Абсорбер, Десорбер

Анотація

Біогаз, поряд з традиційними джерелами енергії, є альтернативним енергоносієм, що утворюється з біологічної сировини. Біогаз, в основному, складається з біометану, двоокису вуглецю, сірководню та домішок. Кислі компоненти СО2 і H2S доцільно вилучати з біогазу як з метою виробництва біометану - аналога природного газу, так і двоокису вуглецю для використання його в якості товарного продукту. Для вилучення СО2 і H2S з біогазу пропонується використовувати абсорбційний спосіб із застосуванням ефективного абсорбенту: 40 % МДЕА+10 % МЕА + 50 % Н2О. Це дозволяє істотно знизити енергетичні витрати в порівнянні з водними розчинами МЕА. Встановлено, що для мінімізації енерговитрат процесу вилучення СО2 і Н2S з біогазу, тиск в абсорбері має підтримуватися на рівні — 0,26...0,28 МПа, в десорбері — 0,16...0,18 МПа, оптимальна температура абсорбенту на вході в абсорбер повинна становити 45 °C.

Біографії авторів

А. И. Пятничко, Інститут газу НАН України, вул. Дегтярівська, 39, м. Київ, Україна, 03113

канд. техн. наук

Г. В. Жук, Інститут газу НАН України, вул. Дегтярівська, 39, м. Київ, Україна, 03113

доктор техн. наук

Посилання

[Electronic resource]: Prospects for production and use of biomethane in Ukraine/ http://www.uabio.org/ activity/uabio-analytics.

Semenova T.A., Leytes I.L., Akselrod Yu.V. et. al. (1977). Purification of process gases. — М.: Chemistry. — 488 p. (Rus.).

Bekirov T.M. (1980). Fishing and factory processing of natural gas and oil. — М.: Nedra. — 293 p. (Rus.).

Butina N.M., Shirokova G.S. (2006). Effective use of amine resources — the key to the profitability of production duction// Gazovaya promyishlennost. [Gas Industry]. — № 9. — P. 95-97. (Rus.).

Pyatnichko A.I., Ivanov Yu.V., Krushnevich T.K. (2010). Optimization of water-amine solutions consentration as absor-

bents in a unit of biomethane extraction from biogas// Tekhni-cheskie Gazy. [Industrial Gases]. — № 3. — P. 26-29. (Rus.).

Lavrenchenko G.K., Kopyitin A.V., Pyatnichko A.I., Ivanov Yu.V. (2011). Optimization of compound amines-water absorbents of unit extraction CO2 from smoke gases// Tekhni-

cheskie Gazy. [Industrial Gases]. — № 1. — P. 16-25. (Rus.).

Pyatnichko A.I., Ivanov Yu.V., Zhuk G.V., Budnyak S.V. (2012). Absorption extracting methane and carbon dioxide from biogas// Ecotechnologies and resources. — № 1. — P. 4-10. (Rus.).

Pyatnichko A.I., Ivanov Yu.V., Zhuk G.V., Onopa L.R. (2014). The comparative analysis of efficient ways to extract carbon dioxide from the process gases// Tekhnicheskie Gazy. [Industrial Gases]. — № 4. — P. 58-66. (Rus.).

Lapidus A.L., Golubeva I.A., Zhagfarov F.G. (2004). Gas chemistry. Part 1: Primary processing of hydrocarbon gases. — M.: Nedra. — 246 p. (Rus.).

Prokopyuk S. G., Masagutov R. M. (1974). Industrial catalytic cracking unit. — М.: Chemistry. — 176 p.

Gubskiy A.I. (1995). Civil defense. — К.: Ministry of Education. — 216 с. (Ukr.).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

ТЕХНІЧНІ ГАЗИ В СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ