КОМПЛЕКСНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ВОЛОГИХ КОРМОВИХ ЗАСОБІВ НА КОМБІКОРМОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Abstract

Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності та способу використання відомих вологих кормових засобів (картоплі та гарбуза) у якості сировини в комбікормовому виробництві. Визначено їх хімічний склад та показано поживний потенціал цих кормів: мускатний гарбуз за вмістом сирого протеїну та картопля за вмістом крохмалю не поступаються
зерновій сировині. Мета роботи полягала у обґрунтуванні використання картоплі, гарбуза ті їх суміші у якості сировини для комбікормового виробництва. Для досягнення поставленої мети сформульовані відповідні задачі дослідження. Порівняльний аналіз фізичних властивостей картоплі та гарбуза засобів показав їх низьку технологічність внаслідок високого вмісту вологи. Запропоновано та обґрунтовано для їх ефективного зневоднення застосування екструдування подрібнених картоплі та гарбуза проводити у сукупності з іншими сухими компонентами (адсорбентами). Вивчено фізикомеханічні властивості зразків екструдатів та встановлено їх задовільні значення, які коливаються у межах: сипкість 10 – 15 см/с; об’ємна маса 180 – 370 кг/м³, кут насипного схилу 40 – 50 град. Визначено, що найбільш ефективно втрачається волога у зразках із картоплею, найгірше – у зразках із гарбузом. Максимальне випаровування вологи спостерігається при 10 % вмісту вологих компонентів. Найбільше значення масової частки вологи екструдату спостерігається у зразках із 15 % гарбузової та гарбузово-картопляної різки та становлять 16,7 та 16 % відповідно, що свідчить про необхідність їх сушіння. У дослідних зразках вивчено зміну якісних показників сумішей з картоплею в процесі екструдування – вміст крохмалю, декстринів та цукрів. Встановлено, вміст крохмалю в екструдованих зразках зменшується по мірі зростання рівня вологи в ньому і сягає мінімального значення при 15 % вмісту картоплі, найбільша кількість декстринів спостерігається, яка підвищується на 43 % у порівнянні з початковим значення, у цих же зразків кількість цукрів також збільшується в 2,1 рази.
Узагальнення проведених аналітичних та експериментальних досліджень фізичних властивостей та хімічного складу зразків дозволило розробити принципову технологічну схему виробництва комбікормової продукції, яка дозволить розширити сировинну базу виробництва кормів, зменшити витрати зернової сировини та зекономити паливно-енергетичні ресурси.