«ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР» ТА ПРОФЕСІЙНИЙ РИЗИК: ВИПАДКОВІСТЬ ЧИ ЗАКОНОМІРНІСТЬ

Abstract

У статті проведено аналіз динаміки загального виробничого травматизму за 22 роки незалежного існування нашоїдержави . Визначено , що незважаючи на позитивну динаміку зменшення випадків виробничого травматизму , рівень смертельного травматизму в Україні залишається вищим , у порівнянні з США та країнами Європейського Союзу , приблизно в 2 рази . У відповідності до статистичних даних , встановлено , що динаміка змін кількості випадків професійних захворювань в Україні за останні роки є негативною . Проаналізовано статистичні дані щодо розподілу нещасних випадків на виробництві за причинними та віковими ознаками та наведені їх графічні залежності . На основі аналізу встановлено , що серед причин виникнення нещасних випадків перше місце займають організаційні , причому їх питома вага складає більш ніж двох третин від загального обсягу ,
решту , на відносно паритетних засадах , займають психофізіологічні та технічні причини . За віковою ознакою , найбільша кількість випадків виробничого травматизму за останні роки , зафіксована серед працівників віком від 40 до 50 років . Зазначенні історичні аспекти розвитку понять « людський фактор » і « особистий фактор », а також проаспекто -
вано їх спільні та від ’ ємні риси . Наведено найбільш поширені та відомі у галузі охорони праці та промислової безпеки визначення терміну « людський фактор » та на їх основі запропонована власна інтерпретація трактовки даного терміну . Проведена ідентифікація професійних ризиків та людського фактору » в контексті закономірності їх виникнення , на прикладі реальних результатів розслідування нещасних випадків в ергатичних системах , що відрізняються галузевими , віковими , територіальними , причинними та іншими ознаками . Встановлено прямий зв ' язок між діями або навпаки бездіяльністю людини та виникненням професійних ризиків .
Запропоновані та охарактеризовані уточнені складові « людського фактору »: біологічна , інформаційна та соціальна . Проаспектовано значущість кожної із зазначених складових у формуванні та особливостях прояву « людського фактору ». Наведено схему зв ’ язку між медіа впливом на людину та ризиком виникнення нещасних випадків .
Запропоновано перспективні напрямки мінімізації « людського фактору » у галузі формування позитивного інформаційного простору , спеціальних освітніх програм , державної підтримки ініціатив з популяризації охорони праці , загальної культури виробництва та промислової безпеки , а також удосконалення відповідної вітчизняної законодавчої бази з охоро -
ни праці