METHODOLOGICAL APPROACHES TO STUDYING EDUCATIONAL WORK WITH CHILDREN
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.119508Ключові слова:
гуманістично-ціннісні орієнтації, виховання, антропологічний, аксіологічний та культурологічний підходи, гуманістична парадигмаАнотація
АШИТОК Надія – доктор філософських наук, професор кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, Україна (ashytni@ukr.net)
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7447-5840
ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/D-6076-2018
DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.119508
Бібліографічний опис статті: Ashytok, N. (2018). Methodological approaches to studying educational work with children. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 6/38, 15–25. doi: 10.24919/2313-2094.6/38.119508.
Історія статті
Одержано: 21 серпня 2017
Прорецензовано: 23 жовтня 2017
Подано до редакції: 15 лютого 2018
Доступ он-лайн: 5 квітня 2018
Анотація. Вибір концепції (підходу, парадигми) є важливим чинником виховання. Розкрито антропологічний, аксіологічний та культурологічний підходи, зв’язок між ними. Досліджено особливості роботи педагогів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами на засадах згаданих підходів.
Вивчення феномену виховання на основі різних підходів сприяє більш ґрунтовному його дослідженню. Аналіз методологічних підходів до вивчення виховання дітей виявив взаємозв’язок між культурою, аксіологією і антропологією. Доведено, що сформувати духовно-культурні цінності у дітей можна лише за умови одночасного застосування аксіологічного, культурологічного й антропологічного підходів і шляхом підвищення значущості виховної практики. Доцільність організації виховного процесу на засадах поєднання цих підходів зумовлена тим, що культурологічний контекст визначає змістовну основу і напрями педагогічного пошуку при розв’язанні завдань особистісного розвитку дітей, антропологічний – враховує особливості дітей як біосоціальних істот, а ціннісний – забезпечує гуманістичну спрямованість їхнього становлення.
Проаналізовано шляхи вдосконалення виховного процесу на методологічній антропологічній, аксіологічній та культурологічній основах.
Висвітлено основні принципи освіти в Україні: рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей та ін. Зазначено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зобовʼязані настановами та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших чеснот; виховувати у дітей та молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій і звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни та ін.
Посилання
Avdiiants, H., & Nalyvaiko, V. (2010). Vykhovannia humanistychnykh tsinnostei v uchniv pochatkovykh klasiv: suchasnyi stan problemy [The upbringing of humanistic values in elementary school students: the current state of the problem]. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu – Humanization of the educational process, LII (1), 208–217 [in Ukrainian].
Bim-Bad, B.M. (2015). Pedagogicheskaya antropologiya? Eto prosto! [Pedagogical anthropology? Itʼs simple!]. Retrieved from http://www.bim-bad.ru/biblioteka/article_full.php?aid=567 [in Russian].
Vygotskiy, L.S. (2014). K psikhologii i pedagogike detskoy defektivnosti [Towards the psychology and pedagogy of child defectiveness]. Khrestomatiya po vozrastnoy i pedagogicheskoy psikhologii – Reading books by age and pedagogical psychologists. Retrieved from www.detskiysad.ru/ped/hrestomatia06.html [in Russian].
Gessen, S.I. (1995). Osnovy pedagogiki. Vvedenie v prikladnuyu filosofiyu [Fundamentals of pedagogy. Introduction to Applied Philosophy]. Moscow: Shkola-Press [in Russian].
Dashutin, H.P., & Mykhalchenko, M.I. (2001). Ukrainskyi eksperyment na terezakh humanizmu [Ukrainian experiment on the scales of humanism]. Kyiv: Parlamentske vyd. [in Ukrainian].
Disterveg, A. (1998). O prirodosoobraznosti i kulturosoobraznosti v obuchenii [On the appropriateness and culturality of learning]. Retrieved from http://jorigami.ru/PP_corner/Classics/Diesterweg/Diesterweg_Adolf_Nature_and_Culture.htm [in Russian].
Ilenkov, E.V. (2013). Chto zhe takoe lichnost? [What is personality?]. Retrieved from http://philosophy.pp.net.ua/publ/ehv_ilenkov_chto_zhe_takoe_lichnost [in Russian].
Kant, I. (1996). Antropologiya s pragmaticheskoy tochki zreniya [Anthropology from a pragmatic point of view]. Kant i sobranie sochineniya – Kant and Collected works, 6, 349–587. Moscow: Nauka [in Russian].
Kobrii, O. (2014). Tendentsii udoskonalennia zmistu vyshchoi pedahohichnoi osvity Ukrainy [Trends in improving the content of higher pedagogical education in Ukraine]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 29 (2), 112–121 [in Ukrainian].
Maksakova, V.I. (2001). Pedagogicheskaya antropologiya [Pedagogical antropology]. Moscow: Akademiya [in Russian].
Natsionalna doktryna rozvytku osvity Ukrainy u ХХІ stolitti [The National Doctrine of the Development of Ukrainian Education in the 21st Century]. (2002). Retrieved from file:///C:/Documents%Downloads/natsionalna%20doktryna.pdf [in Ukrainian].
Nevmerzhytska, O. (2015). Vykhovnyi ideal: evoliutsiia ta suchasne traktuvannia [Educational ideal: evolution and modern interpretation]. Liudynoznavchi studii. Pedahohika – Human Studies. Pedagogy, 1/31, 219–230 [in Ukrainian].
Pro osvitu – Osvita. UA [About education – Education. UA]. (2017). Retrieved from http://ru.osvita.ua/legislation/law/2231 [in Ukrainian].
Ushinskiy, K.D. (2004). Chelovek kak predmet vospitaniya [Man as an object of education]. Retrieved from http://studentdream.narod.ru/ushi1.htm [in Russian].
Chepil, M. (2008). Teoretychni zasady pidhotovky maibutnoho vchytelia do vykhovnoi roboty z uchniamy [Theoretical principles of training future teacher for educational work with students]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 17, 4–14 [in Ukrainian].
Parsons, S., & Platt, L. (2017). The early academic progress of children with special educational needs. British Educational Research Journal, 43, 466–485. doi: 10.1002/berj.3276 [in English].
Siddiqua, A., & Janus, M. (2017). Experiences of parents of children with special needs at school entry: a mixed method approach. Child: Care, Health and Development, 43, 566–576. doi: 10.1111/cch.12443 [in English].
Shaw, A. (2017). Inclusion: the role of special and mainstream schools. British Journal of Special Education, 44, 292–312. doi: 10.1111/1467-8578.12181 [in English].
Törmänen, M., & Roebers, C. (2017). Developmental outcomes of children in classes for special educational needs: results from a longitudinal study. Journal of Research in Special Educational Needs. doi: 10.1111/1471-3802.12395 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. Серія “Педагогіка”
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
