ВИХОВНИЙ ВПЛИВ ДОРОСЛИХ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВО-МОВНОЇ ТА ЛІНГВІСТИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Larysa Zdanevych
  • Kateryna Krutii

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164378

Ключові слова:

діти дошкільного віку, мовленнєво-мовна та лінгвістична готовність до навчання у школі, мовленнєвий розвиток, мовленнєві здібності, лінгвістичний розвиток, комунікативність

Анотація

ЗДАНЕВИЧ Лариса – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, вул. Проскурівського підпілля, 139, Хмельницький, 29000, Україна

E-mail adress: larisazdan@ukr.net

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8387-2143

ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/D-6646-2019

КРУТІЙ Катерина – доктор педагогічних наук, професор кафедри дошкільної та початкової освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, б.32, Вінниця, 21100, Україна

E-mail adress: katerina.krutiy@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5001-2331

ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/I-6927-2018

 

Бібліографічний опис статті: Зданевич, Л., & Крутій, К. (2019). Виховний вплив дорослих на формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності дошкільників до навчання в школі: теоретичний аспект. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 8/40, 13–26. doi: 10.24919/2413-2039.8/40.164378.

Історія статті

 

Одержано: 10 вересня 2018

Прорецензовано: 26 жовтня 2018

Подано до редакції: 18 лютого 2019

Доступ он-лайн: 22 квітня 2019

Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/

 

p-ISSN 2313-2094

e-ISSN 2413-2039

 

© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

Анотація. У статті проаналізовано зміст підготовки дітей у закладах дошкільної освіти щодо проблеми формування у майбутніх школярів мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності до навчання. Визначено, що під спеціальною готовністю до навчання в школі розуміється готовність до засвоєння освітньої програми з певних дисциплін, яка передбачає сукупність специфічних знань, умінь і навичок (ЗУНів) або передумов оволодіння ними.

З’ясовано специфіку і умови формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності дошкільнят до навчання в школі. Визначено, що лінгвістичний розвиток пов’язаний як з підготовкою до навчання грамоти, так і відбувається у нерозривній єдності з розвитком мовлення впродовж усього дошкільного дитинства, а не тільки в старшому віці; сприяє вихованню інтересу до явищ мови, розвиває мовленнєво-мовні та лінгвістичні здібності дитини. Спираючись на суб’єктно-діяльнісний підхід, припущено, що ядром моделі мовленнєво-мовного та лінгвістичного розвитку є динамічна структура співпереживань взаємин дитини і найближчого соціокультурного оточення, які разом складають різні дитячо-дорослі спільноти (насамперед, дитячо-батьківську і дитячо-педагогічну), які прагнуть до досягнення рівня колективного суб’єкта. Взаємопов’язаний комплекс зазначених суб’єктів здійснює системоутворювальну, опосередковану і компенсаторну функції щодо різних біосоціокультурних впливів на дитяче мовлення. Такий підхід до проблеми дає змогу подолати принцип безпосередності у вивченні різних біосоціокультурних чинників мовленнєво-мовного та лінгвістичного розвитку дитини. Аналіз досліджень розвитку мовлення дітей дошкільного віку, зокрема, щоденникових записів, допоміг виявити умовний еталон норми засвоєння дитиною дошкільного віку рідної мови.

Сформулювало висновки щодо сучасних уявлень про онтогенез мовлення дошкільника. Доведено, що сенсорний інформаційний комплекс становлять слухові, візуальні й тактильні образи, які, доповнюючи, підсилюючи один одного, збільшують кількість корисних сигналів, розширюють мовленнєвий простір, що, зі свого боку, сприяє обмеженню варіантів при виборі адекватного мовленнєвого зразка під час сприймання, розпізнавання та усвідомлення усного мовлення. На засвоєння дітьми елементів системи мови впливають основні чинники, а саме: залежність від простоти або складності мовного явища і ступеня його комунікативної значущості. Визначено, що «мовленнєво-мовна та лінгвістична готовність до навчання в школі» – це цілісне утворення, представлене сукупністю особистісно-цільового, змістовного і процесуального компонентів, які дають можливість дошкільнику ефективно виконувати в школі функцію суб’єкта навчальної діяльності. Зроблено висновок про те, що формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності дошкільників до навчання в школі розглядається крізь призму її взаємозв’язків із компонентами зовнішньої і внутрішньої структур освітнього процесу в закладі дошкільної освіти. Є сенс запровадження більш широкого вжитку терміна «лінгвістичний розвиток дошкільників» у комплексних освітніх програмах.

Біографії авторів

Larysa Zdanevych

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, вул. Проскурівського підпілля, 139, Хмельницький, 29000, Україна 

Kateryna Krutii

доктор педагогічних наук, професор кафедри дошкільної та початкової освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, б.32, Вінниця, 21100, Україна

Посилання

Bohush, A., & Havrysh, N. (2013). Doshkilna linhvodydaktyka: teoriia i metodyka navchannia ditei ridnoi movy [Pre-school language pedagogy: theory and methods of teaching children native language]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

Gvozdev, A. (2005). Ot pervykh slov do pervogo klassa: dnevnik nauchnykh nabliudenii. [From the first words to the first class: diary of scientific observations]. Moscow: KomKniga [in Russian].

Zdanevych, L. (2013). Proiavy movlennievoi pasyvnosti ditei 5-ho roku zhyttia yak pokaznyk komunikatyvnoi dezadaptatsii [Manifestations of language passiveness of children of the 5th year of age as the index of communicative deadaptation]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka – Pedagogical Process: theory and practice, 2, 185–189 [in Ukrainian].

Zimniaia, I. (2001). Lingvopsikhologiia rechevoi deiatelnosti [Linguistic psychology of speech activity]. Moscow, Voronezh: Izd-vo NPO MODEK [in Russian].

Kalmykova, L. (2017). Perspektyvnist i nastupnist v navchanni movy y rozvytku movlennia ditei doshkilnoho i molodshoho shkilnoho viku: psykholinhvistychnyi i linhvometodychnyi vymiry [Perspective and continuity in teaching language and speech development of children of pre-school and primary school age]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

Krutii, K. (2014a). Rozvytok pochuttia movy u ditei zasobamy shtuchnykh tekstiv (na materiali linhvistychnoi kazky L.S. Petrushevskoi) [Development of the language feeling of children by means of artificial texts (by the example of linguistic tale by L.S. Petrushevska)]. Psykholinhvistyka – Psycholinguistics, 15, 215–226 [in Ukrainian].

Krutii, K., & Bohush, A. (2014). Doshkilna lingvodydaktyka: slovnyk-dovidnyk [Pre-school linguodidactics: dictionary-manual]. Zaporizhzhia: TOV «LIPS» LTD [in Ukrainian].

Krutii, K. (2014b). Rozvytok linhvokreatyvnykh zdibnostei doshkilnyka: ohliad suchasnykh pidkhodiv [Development of linguistic creative abilities of a pre-schooler: review of modern approaches]. Uchenye zapiski Krymskogo inzhenerno-pedagogicheskogo universiteta. Pedagogicheskie nauki – Scientific notes of the crimean engineering and pedagogical university. Pedagogical sciences, 48, 12–17 [in Ukrainian].

Krutii, E. (2015). Surzhik ili bilingvalnyi fenomen v detskoi rechi [Mixed dialect or bilingual phenomen in children’s speech]. Curriculare und soziale Aspekte der Bildung und Erziehung bilingualer Kinder. Das Neue in Erforschung und Vermittlung des Russischen – Curriculum and social aspects of the education and upbringing of bilingual children. The new in research and mediation of Russian, 6, 50–57 [in Russian].

Leontev, A. (1969). Iazyk, rech, rechevaia deiatelnost [Language, speech, speech activity]. Moscow: Nauka [in Russian].

Lepskaia, N. (1994). Osnovnye napravleniia v izuchenii ontogeneza rechi [Basic rules in the study of speech ontogeny]. Problemy izucheniia rechi doshkolnika – The problems of studying the speech of a preschooler. Moskva: Izd-vo RAO [in Russian].

Rumiantceva, I. (2018). O shirokom poniatii ontogeneza rechi i ego znachenii dlia prikladnikh nauk [About broad understanding of speech ontogeny and its importance for applied science]. Izvestiia Rossiiskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta imeni A.I. Gertcena – News of the Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen, 189, 22–28 [in Russian].

Sakharnyi, L. (1989). Vvedenie v psikholingvistiku [Introduction to psycholinguistics]. Leningrad: Izd-vo Leningr. un-ta [in Russian].

Sokhin, F. (2002). Psikhologo-pedagogicheskie osnovy razvitiia rechi doshkolnikov [Psychological-pedagogical bases of pre-schoolers’ speech development]. Moscow, Voronezh: MODEK [in Russian].

Ushakova, T. (2004). Dvoistvennost prirody recheiazykovoi sposobnosti [Duality of the nature of speech ability]. Psikhologicheskii zhurnal – Psychological Journal, 25 (2), 5–16 [in Russian].

Ushinskii, K. (1988). O pervonachalnom prepodavanii russkogo iazyka [About the primary teaching of Russian language]. Pedagogicheskie sochinenie – Pedagogical Works (Vols. 1‒6; Vol. 5). Moscow: Pedagogika [in Russian].

Khomskii, N. (1972). Iazyk i myshlenie [Language and thinking]. Moscow [in Russian].

Tceitlin, S. (2000). Iazyk i rebenok: lingvistika detskoi rechi [Language and child: linguistics of children’s speech]. Moscow: VLADOS [in Russian].

Tceitlin, S. (2018). Ontolingvistika v puti [Developmental linguistics on the way]. Izvestiia Rossiiskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta imeni A.I. Gertcena – News of the Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen, 189, 12–22 [in Russian].

Chepil, M. (2017). Dytyna yak subiekt vykhovannia u pedahohichnii spadshchyni Sofii Rusovoi. Nauka i osvita – Science & Education, 2 (155), 20–24. doi: 10.24195/2414-4665-2017-2-4 [in Ukrainian].

Chukovskii, K. (1990). Ot dvukh do piati [From two till five]. (Vol. 1, pp. 73–404). Moskva: Pravda [in Russian].

Shakhnarovich, A., & Iureva, N. (1990). Psikholingvisticheskii analiz semantiki i grammatiki (na materiale ontogeneza) [Psycholinguistic analysis of semantics and grammar (based on ontogeny)]. Moscow: Nauka [in Russian].

Bloom, L. (1970). Language development: Form and function in emerging grammars (pp. 33–49). Cambridge, Mass: М.I.T. Press.

Conti-Ramsden, G., & Durkin, K. (2012). Language development and assessment in the preschool period. Neuropsychology Review, 22 (4), 384–401. doi: 10.1007/s11065-012-9208-z.

Krentz, U.C., & Corina, D.P. (2008). Preference for language in early infancy: the human language bias is not speech specific. Developmental Science, 11, 1–9. doi: 10.1111/j.1467-7687.2007.00652.x.

Kuhl, P.K., & Meltzoff, A.N. (1997). Evolution, nativism and learning the development of language and speech. In M. Gopnik (Ed.), The inheritance and innateness of grammars (pp. 7–44). New York: Oxford University Press.

Majorano, M., & D’Odorico, L. (2011). The transition into ambient language: a longitudinal study of babbling and first word production of Italian children. First Language, 31, 47–66. doi: 10.1177/0142723709359239.

McMurray, B., & Aslin, R.N. (2005). Infants are sensitive to within category variation in speech perception. Cognition, 95 (2), B15‒B26. doi: 10.1016/j.cognition.2004.07.005.

Saaristo-Helin, K., Kunnari, S., & Savinainen-Makkonen, T. (2011). Phonological development in children learning Finnish: a review. First Language, 31, 342–363. doi: 10.1177/0142723710396793.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-16

Номер

№ 8/40 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Людинознавчі студії. Серія "Педагогіка"

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.

Етичні зобов’язання авторів

  1. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
  2. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
  3. Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
  4. Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
  5. Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
  6. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
  7. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
  8. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.

Угода про публікацію та авторські права

 Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________

 Сторонами цієї Угоди є:

________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)

 та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).

 

1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.

б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.

в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.

 2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ

Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.

 3. ГАРАНТІЇ

a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.

б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.

в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.

 4. ТЕРМІН ДІЇ

a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.

 5.ГОНОРАР

Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.

 6. ПОВНОТА УГОДИ

Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.

 

Автор(и):_________        Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка

Підпис:___________        Підпис:______________________

Дата:_____________        Дата:________________________