QUALITY OF HIGHER MEDICAL EDUCATION IN GERMANY: REALITIES AND PECULIARITIES
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220471Ключові слова:
якість медичної освіти, система професійної підготовки, майбутні лікарі, навчальний планАнотація
ФЕДЧИШИН Надія – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, вул. Майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001, Україна
E-mail address: fedushunno@tdmu.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0909-4424
ResearcherID: https://publons.com/researcher/2191797/nadiya-fedchyshyn/
To cite this article: Fedchyshyn, N. (2020). Quality of higher medical education in Germany: realities and peculiarities. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 103‒114. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220471
Article history
Received: September 27, 2020
Received in revised form: November 8, 2020
Accepted: November 23, 2020
Available online: December 30, 2020
Journal homepage:
p-ISSN 2313-2094
e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Author. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).
У статті проаналізовано рівень підготовки майбутніх лікарів у Німеччині, який базується на науковій основі та гарантованій якості підготовки фахівців медицини. Обґрунтовано, що медичне навчання закладає необхідний фундамент для медичної професії в середовищі, яке характеризується швидким науковим прогресом. Усвідомлення неможливості оптимальної реалізації визначених напрямів удосконалення системи професійної підготовки майбутніх лікарів в умовах традиційних навчальних планів, незважаючи на їх оновлення відповідно до нового законодавства, запропоновано огляд розробки й паралельної реалізації експериментальних навчальних планів, що здійснюється владою федеральної землі, в якій знаходиться ЗВО. Обґрунтовано цілі реформ та очікуваних результатів якісного удосконалення медичної освіти, врегулювання можливостей переходу від експериментального до традиційного навчального плану з урахуванням вимог післядипломної освіти, зарахування кількісних і якісних показників підготовки студентів, визначено об’єктивні оцінки ефективності навчальних планів у процесі апробації та реалізації кінцевих результатів. Пояснено, що до медичної кваліфікації належать як формування навичок і умінь в області наукових досліджень, так і підготовка персоналу для викладання, наукових розвідок. Професорсько-викладацький склад забезпечує викладання базових предметів та клінічних дисциплін й викладання предметів до клінічного та клінічного циклу забезпечують штатні викладачі. Якісна підготовка фахівця має відповідати стандартам вищої освіти, академічним вимогам, конституційному праву на медичне обслуговування.
Посилання
Andreychyn, S. (2006). Medychna osvita u Slovatskiy respublitsi [Medical education in the Slovak Republic]. Ternopil: TDMU “Ukrmedknyha” [in Ukrainian].
Bourke, A. (1997). The Internationalisation of Higher Education: the Case of Medical Education. Higher Education Quarterly, 51 (4), 325–346. doi: https://doi.org/10.1111/1468-2273.00050.
Bühler, G. (1999). Medizinstudium und Studienreform in der SBZ und in der DDR (1945 bis 1990) [Medical Education and Reform in the Soviet Occupation Zone and the GDR (1945‒1990)]. Frankfurt am Main: Mabuse-Verl [in German].
Ertl, H. (2005). Higher Education in Germany: a Case of ‘Uneven’ Expansion? Higher Education Quarterly, 59 (3), 205–229. doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-2273.2005.00292.x.
Fedchyshyn, N., & Bychok, A. (2017). Kontsept zabezpechennya yakosti vyshchoyi medychnoyi osvity: dosvid Ukrayiny y tradytsiyi Nimechchyny [The concept of quality assurance in higher medical education: the experience of Ukraine and the traditions of Germany]. In A. Shulhay & N. Fedchyshyn (Eds.), Yakist vyshchoyi medychnoyi osvity (do 60-ty richchya TDMU) ‒ Quality of higher medical education (up to the 60th anniversary of TSMU) (pp. 158–177). Ternopil: TDMU [in Ukrainian].
Gebert, G. (1994). Die Reform der Ausbildung zum Arzt [Reforms in Doctor’s Training]. Medizinische Ausbildung – Medical Education, 11 (2), 138–148 [in German].
Huisman, J., Meek, L., & Wood, F. (2007). Institutional Diversity in Higher Education: a Cross‐National and Longitudinal Analysis. Higher Education Quarterly, 61 (4), 563–577. doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-2273.2007.00372.x.
Kliesch, S. (1990). Zur Situation der ärztlichen Ausbildung in BRD [To the situation with Medical Education in Germany]. Medizinische Ausbildung – Medical Education, 7 (2), 144–147 [in German].
Klishch, H., Fedchyshyn, N., & Yelagina, N. (2017). Quality improvement through quality audit in Austrian higher education. Medychna osvita – Medical Education, 2 (74), 153–157.
Kuchumova, N. (2012). Rozvytok systemy vyshchoyi medychnoyi osvity v nimetskomovnykh krayinakh (druha polovyna XX – pochatok XXI stolittya) [Development of the system of higher medical education in German-speaking countries (second half of the XX – beginning of the XXI century)]. (Candidate’s thesis). Drohobych [in Ukrainian].
Lavrysh, Yu. (2009). Medychna pidhotovka medychnykh sester v universytetakh Kanady [Nursing training at Canadian universities]. (Candidate’s thesis). Kyiv [in Ukrainian].
Nakhaieva, Ya., Fedchyshyn, N., Novitska, O., Vykhrushch, A., Yelahina, N., Horpinich, T., Kolodnytska, O., & Novitska, O. (2020). Formation of Professional Speaking for Future Doctors Through the Prism of Medical Terminology Study. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9 (4), 27–37.
O’Brien, B., Forrest, K., Wijnen‐Meijer, M., & ten Cate, O. (2018). A Global View of Structures and Trends in Medical Education. In T. Swanwick, K. Forrest, & B. O’Brien (Eds.), Understanding Medical Education (pp. 7‒22). doi: https://doi.org/10.1002/9781119373780.ch2.
Palamarenko, I. (2014). Profesiyna pidhotovka simeynykh likariv u vyshchykh medychnykh shkolakh Velykobrytaniyi [Professional training of family doctors in higher medical schools of Great Britain]. Ya. Tsekhmister (Ed.). Kyiv: Center for Educational Literature [in Ukrainian].
Powell, J., Graf, L., Bernhard, N., Coutrot, L., & Kieffer, A. (2012). The Shifting Relationship between Vocational and Higher Education in France and Germany: towards convergence? European Journal of Education, 47 (3), 405–423. doi: https://doi.org/10.1111/j.1465-3435.2012.01534.x.
Schäfer, H. (1998). Studienreform in der deutschen Medizin 1953–1990 [Educational Reforms in German Medicine 1953–1990]. Medizinische Ausbildung – Medical Education, 15, 47–50 [in German].
Scheffner, D. (1999). Die Reform des Medizinstudiums in Deutschland – Bestreben und Bedenken [Medical education reform in Germany – aspirations and hesitations]. Frankfurt am Main: Mabuse-Verl [in German].
Schliesfer, S. (2003). Reform der Approbationsordnung: Das soll sich im Medizinstudium ändern [Reform of the license to practice medicine: That should change in medical studies]. Retrieved from https://www.medical-tribune.de/meinung-und-dialog/artikel/reform-der-approbationsordnung-das-soll-sich-im-medizinstudium-aendern/ [in German].
Shulha, A., Zahrychuk, H., Mykhalkiv, M., & Ivanusa, I. (2020). Yakisna medychna (farmatsevtychna) osvita: yikhaty navchatysya za kordon chy zminyuvaty systemu pidhotovky v Ukrayini. Chastyna 1. Yakist osvity cherez zminy u protseduri vstupnoyi kampaniyi [Qualitative medical (pharmaceutical) education: go to learn abroad or change the training system in Ukraine? Part 1. Quality of education through changes in university admission procedure]. Medychna osvita – Medical Education, 3 (88), 56–64. doi: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11441 [in Ukrainian].
Vykhrushch, A., Fedchyshyn, N., Khvalyboha, T., Drach, I., & Rudenko, M. (2020). Development of Students-Foreigners’ Communicative Competence by Means of Information Technologies under the Conditions of the Medical University. International Journal of Higher Education, 9 (6), 276–285. doi: https://doi.org/10.5430/ijhe.v9n6p276.
Winkler, O., & Sackmann, R. (2020). Degrees of ‘eliteness’ in higher education systems: A comparison between Germany and France. Higher Education Quarterly, 74 (4), 353–372. doi: https://doi.org/10.1111/hequ.12269.
Yeroshkina, T., & Derevyanko, D. (2018). Medyko-demohrafichni problemy v Kanadi ta shlyakhy yikh vyrishennya [Medical-demographic problems of Canada and some ways of their overcoming]. Medychni perspektyvy – Medical Perspectives, 23 (3), 104–109 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Людинознавчі студії. Серія Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
