THE DEVELOPMENT OF ENTREPRENEURIAL COMPETENCE OF STUDENTS: THE CREATIVE APPROACH OF AMERICAN TEACHERS
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.9/41.169152Ключевые слова:
компетентність, підприємницька компетентність, учні середньої школи, педагоги, СШААннотация
СЛІПЕНКО Вікторія – аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, вул. Садова, 2, Умань, 20300, Україна
E-mail address: slipenkoviktoria@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0123-4645
Бібліографічний опис статті: Сліпенко, В. (2019). The development of entrepreneurial competence of students: the creative approach of American teachers. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 9/41, 161–176. doi: 10.24919/2413-2039.9/41.169152.
Історія статті
Одержано: 8 квітня 2019
Прорецензовано: 30 травня 2019
Подано до редакції: 20 липня 2019
Доступ он-лайн: 24 вересня 2019
Journal homepage:
p-ISSN 2313-2094
e-ISSN 2413-2039
© 2019 The Author. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).
Розвиток підприємницької компетентності – нове педагогічне явище сучасної середньої освіти. Підприємництво є ключовим рушієм економіки, а успішне процвітання країни та значна кількість нових робочих місць створюється малими й великими підприємствами, започаткованими підприємцями. Люди, що займаються підприємницькою діяльністю, стверджують, що вони мають більше можливостей для здійснення творчих проектів, вищу самооцінку та почуття контролю над власним життям. Як наслідок, значна кількість досвідчених бізнесменів, політичних лідерів, економістів та освітян вважають, що розвиток підприємницької компетентності максимізує індивідуальний, колективний, економічний та соціальний успіх у місцевому, національному і глобальному рівнях. Тому молодь, яка увійде у доросле життя, під час навчання у середній школі має отримати необхідні знання про умови та способи підприємницької діяльності, планування і організацію трудового процесу, правомірної поведінки у бізнес-середовищі, об’єктивно оцінювати власний потенціал та усвідомити свою необхідність для розвитку суспільства. Очевидно, що формування підприємницької компетентності учнівської молоді на початку третього тисячоліття стало необхідною складовою закладів середньої освіти закордоном, зокрема в Сполучених Штатах Америки, лідера щодо започаткування підприємств.
У статті на основі аналізу наукових джерел з’ясовано сутніcть та структуру підприємницької компетентності особистості, що пропонується американськими педагогами, та містить такі якості: новаторство, цілеспрямованість, самостійність, ініціативність, готовність до ризику, відповідальність, компетентність, силу волі, «самоефективність», високий рівень мотивації, зростання почуття «локус контролю». Розкрито зміст підприємницької освіти у середніх навчальних закладах США, що передбачає достатню кількість розроблених стандартів (зокрема, «Національні стандарти бізнес-освіти» та «Національні стандарти фінансової грамотності» для середніх шкіл США), навчальних програм (з історії та суспільствознавства, що містить економічну змістову лінію), курсів («Підприємницька діяльність»), підручників («Підприємець: дитячі книги про дітей-підприємців»), які висвітлюють змістову складову досліджуваного феномену. Наголошується, що у процесі розробки чи вдосконалення наявних навчальних програм для закладів середньої освіти США із розвитку підприємницької компетентності учнів зазначені стандарти безсумнівно адаптують до суспільних потреб і особливостей політики кожного штату.
Розглянуто діяльність американських педагогів у формуванні підприємницької компетентності учнів середніх шкіл США, що передбачає різноманіття форм і методів як традиційних, так і інтерактивних (проведення лекцій та семінарів; розробку і виконання творчих проектів; організацію практики на виробничих і сільськогосподарських підприємствах, використання на уроках методів аналізу якостей і навичок підприємця, кейс-стаді, ділової гри, тренінгу, майстер-класу; створення міні-підприємств, міні-банків та ін.).
Библиографические ссылки
Bacigalupo, M., Kampylis, P., Punie, Y., & Van den Brande, G. (2016). EntreComp: The Entrepreneurship Competence Framework. Luxemburg: Publication Office of the European Union. doi: 10.2791/593884.
Bandura, A. (2001). Self-efficacy beliefs as shapers of children’s aspirations and career trajectories. Child Development, 72 (1), 187–189.
Bevill, S. (2009). Motivating at-risk students in the Arkansas Delta: An entrepreneurship simulation. Journal of Entrepreneurship Education, 12, 36.
Brockhaus, R., & Horowitz, P. (1986). The psychology of the entrepreneur. In D. Sexton & R. Smilor (Eds.), The Art and Science of Entrepreneurship (pp. 25–48). Cambridge: Ballinger.
Caggiano, V., Akanazu, H., Furfari, A., & Hageman, A. (2016). Entrepreneurship Education: A Global Evaluation of Entrepreneurial Attitudes and Values (a Transcultural Study). Educational, Cultural And Psychological Studies, 14, 57‒81. doi: 10.7358/ecps-2016-014-cagg.
Carter, N., Gartner, W., & Reynolds, P. (1996). Exploring start-up event sequences. Journal of Business Venturing, 11, 151–166.
Clow, J. (1993). Economics And Entrepreneurship (2nd ed.). New York: Economics America, National Council on Economic Education.
Cope, J. (2000). Learning by doing: An exploration of experience, critical incidents and reflection in entrepreneurial learning. International Journal of Entrepreneurial Behaviour & Research, 6 (3), 104–112. doi: 10.1108/13552550010346208.
Council for Economic Education. (2013). National standards for financial literacy. New York.
Dearie, J., & Geduldig, C. (2013). Where The Jobs Are. New Jersey: Wiley.
Definition and Selection of Competencies – OECD. Retrieved Match 10, 2019, from http://www.oecd.org/education/skills-beyondschool/definitionandselectionofcompetenciesdeseco.htm.
DeJaeghere, J. (2013). Education, skills and citizenship: an emergent model for entrepreneurship in Tanzania. Comparative Education, 49 (4), 503–519. doi: 10.1080/03050068.2013.798514.
Entrepreneur Kid: Children’s Books about Kid Entrepreneurs (Stories of real kids with real businesses). Retrieved March 13, 2019, from http://www.entrepreneurkid.com/.
Gibb, A. (2005). The future of entrepreneurship education. Determining the basis for coherent policy and practice. In P. Kyro & C. Carrier (Eds.), The dynamics of learning entrepreneurship in a cross-cultural university context (pp. 44–66). Hämeenlinna: University of Tampere.
Hart, J. (2018). Classroom exercises for entrepreneurship: a cross-disciplinary approach (Elgar guides to teaching). Cheltenham: Edward Elgar Publishing.
Helbak, A. (2017). Formuvannia pidpryiemlyvosti uchnia yak kliuchovoi kompetentnosti dlia zhyttia [Formation of student’s entrepreneurship as a key competence for life]. Kropyvnytskyi [in Ukrainian].
Honcharenko, L., & Filonchuk, Z. (2013). Formuvannia pidpryiemnytskoi kompetentnosti uchnivskoi molodi v mezhakh realizatsii proektu «Shkilna akademiia pidpryiemnytstva» [Formation of entrepreneurial competence of student youth within the framework of the project «School Academy of Entrepreneurship»]. Taurian Journal of Education, 3, 191–198. Retrieved March 13, 2019, from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo_2013_3_34 [in Ukrainian].
Isaieva, H. (2003). Metod proektiv – efektyvna tekhnolohiia navchannia uchniv suchasnoi shkoly [The method of projects is an effective technology for teaching students of the modern school]. Metod proektiv: tradytsii, perspektyvy, zhyttievi rezultaty – Project method: traditions, perspectives, life’s results: a practically oriented collection (pp. 207–211). Kyiv: Departament [in Ukrainian].
Kuratko, D. (2007). Entrepreneurial leadership in the 21st century. Journal of Leadership and Organizational Studies, 4 (13), 1‒11.
Lambro, D. (1986). Land Of Opportunity: The entrepreneurial spirit in America (1st ed.). Washington: Little Brown & Co.
Littunen, H. (2000). Entrepreneurship and the characteristics of the entrepreneurial personality. International Journal of Entrepreneurial Behaviour and Research, 6, 295–309.
Man, T. (2006). Exploring the behavioral patterns of entrepreneurial learning. Education & Training, 48 (5), 318–322.
Massachusetts Department of Education. (2003, August). Massachusetts History and Social Science Curriculum Framework (pp. 1‒84).
McClelland, D. (1965). Need achievement and entrepreneurship: a longitudinal study. Journal of Personality and Social Psychology, 1, 389–392.
National Business Education Association. (2013). National standards for business education: What America’s students should know and be able to do in business (pp. 65‒76). Reston.
Nazarenko, H. (2014). Formuvannia pidpryiemnytskoi kompetentnosti uchniv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv u vidpovidnosti do vymoh novykh derzhavnykh standartiv [Students’ entrepreneurial competence formation of general educational establishments in accordance with the requirements of new state standards]. Cherkasy [in Ukrainian].
Neck, H., Greene, P., & Brush, C. (2014). Teaching entrepreneurship: a practice-based approach (p. 331). Northampton: Edward Elgar Publishing Limited.
Nova ukrainska shkola: kontseptualni zasady reformuvannia serednoi osvity [New Ukrainian School: Conceptual Principles for Reforming Secondary Education]. Retrieved March 15, 2019, from https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf20.02.2019 [in Ukrainian].
Oklahoma State Department of Education. (2013). Oklahoma academic standards for the social studies (pp. 37‒40). Publications clearinghouse of the Oklahoma department of libraries. AUGUST 2013.
Peterman, N., & Kennedy, J. (2003). Enterprise education: Influencing students perceptions of entrepreneurship. Entrepreneurship theory and practice, 28, 129–144.
Program concentration: business & computer science career pathway: small business development course title: entrepreneurial ventures. (n.d.). Retrieved March 15, 2019, from https://www.georgiastandards.org/standards/Georgia%20Performance%20Standards%20CTAE/Entrepreneurial-Ventures.pdf.
Pryshchepa, S. (2019). Do problemy formuvannia pidpryiemnytskoi kompetentnosti uchniv: suchasni pidkhody [To the problem of students’ entrepreneurial competence formation: modern approaches]. Molodyi vchenyi – Young Scientist, 1 (2), 383–385. Retrieved March 13, 2019, from http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2019_1(2)__32 [in Ukrainian].
Railsback, B., & Hite, G. (2008). The value of business education: perceptions of high school guidance counselors, principals, and boards of education. The Delta Piepsilon Journal, 11 (3), 150–163.
Reynolds, P. (2007). Entrepreneurship in the United States: the future is now (p. 55). New York: Springer.
Rotter, J. (2017). Social Learning Theory. Retrieved March 11, 2019, from http://psych.fullerton.edu/jmearns/rotter.htm.
Schweikart, L., & Doti, L. (2010). American Entrepreneur: the fascinating stories of the people who defined business in the United States (2nd ed.). (p. 535). New York: American Management Association.
Shane, A. (2003). A general theory of entrepreneurship: The individual-opportunity nexus. Northampton: Edward Elgar.
Shepherd, D. (2004). Educating entrepreneurship students about emotion and learning from failure. Academy of Management Learning & Education, 3 (3), 274–287.
Soloman, G. (2007). An examination of entrepreneurship education in the US. Small Business and Enterprise Development, 14, 15–23.
South Dakota Department of Education and Cultural Affairs. (2006). South Dakota social studies content standards.
Stafford, A., Allen, S., & Clow, J. (2005). Entrepreneurship in the U.S. economy (2nd ed.). (p. 170). New York: National Council on Economic Education.
The State Education Department & The University of the State of New York. (2013). New York State K-8 Social Studies Framework.
Watson, K. (1994). Technical and Vocational Education in Developing Countries: Western paradigms and comparative methodology. Comparative Education, 30 (2), 85–97. doi: 10.1080/0305006940300202.
Welsch, H. (2004). Entrepreneurship: The way ahead. New York: Routledge.
Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine «About Education»]. (2019). Retrieved March 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-1920.02.2019 [in Ukrainian].
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2019 Людинознавчі студії. Серія "Педагогіка"

Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution-NonCommercial-ShareAlike» («Атрибуция — Некоммерческое использование — На тех же условиях») 4.0 Всемирная.
Разрабатывая положение издательской политики сборника научного издания Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко Человековедческие студии. Серия Педагогика, редакция опиралась на рекомендации Комитета по этике публикаций – Committee on Publication Ethics (COPE), опыт работы украинских и зарубежных научных обществ, организаций и редакций научных изданий, а также руководствовалась Этическим кодексом ученого Украины. Общество должно быть уверенным в честности ученых и достоверности результатов их исследований. К сожалению, во многих странах наблюдались серьезные нарушения этики, которые подорвали авторитет науки и доверие общества к ученым. Чтобы предотвратить такое развитие событий в Украине, все ученые должны осознавать важность высокоэтического поведения и свою ответственность за формирование общественного мнения относительно науки.
Этические обязательства авторов
1. Основная обязанность автора состоит в том, чтобы предоставить точный отчет о проведенном исследовании, а также объективное обсуждение его значимости. Авторы должны представить свои результаты четко и однозначно, так что их выводы могут быть подтверждены другими учеными, без подделки получения данных или ненадлежащего манипулирования ими.
2. Авторы статей несут всю полноту ответственности за содержание статей и за сам факт их публикации.
3. Автор должен цитировать те публикации, которые определяющее повлияли на сущность излагаемой, работы, а также те, которые могут быстро познакомить читателя с более ранними работами, важными для понимания этого исследования. Необходимо также должным образом указывать источники принципиально важных материалов, использованных в этой работе, если эти материалы не были получены самим автором.
4. Недопустимо подача плагиата в качестве оригинальной работы и подача к публикации ранее опубликованной статьи. В случаях выявления указанных фактов ответственность несут авторы представленных материалов.
5. Соавторами статьи должны быть все те лица, которые приложили значительный научный вклад в представленную работу и которые разделяют ответственность за полученные результаты. Автор, представляющий рукопись к публикации, отвечает за то, чтобы в список соавторов были включены только те лица, которые отвечают критерию авторства и берут на себя ответственность за согласие других авторов статьи на ее публикацию в журнале.
6. Авторы должны сообщить редактора о любой потенциальный конфликт интересов, на которые могла бы повлиять публикация результатов, содержащихся в этой рукописи.
7. Авторы должны четко указать источники всей процитированной или представленной информации и надлежащим образом оформить ссылки на литературные источники, использованные в работе, в соответствии с требованиями APA.
8. Редколлегия имеет право отказать в публикации статьи в условиях несоблюдения требований редакции.
Соглашение о публикации и авторские права
Это соглашение о публикации и авторских правах ( «Соглашение») регулирует процедуру представления рукописи труда под названием
________________________________________________________________
Сторонами этого Соглашения являются: __________________________________________________(единолично или в соавторстве, далее – «Автор»)
и Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко, издатель и владелец авторских прав на сборник Человековедческие студии. Серия Педагогика в лице ректора п. Скотной Н.В. (Далее – «Издатель»).
1. ЛИЦЕНЗИЯ НА ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АВТОРСКОГО ПРАВА
a) Автор предоставляет Издателю бесплатную глобальную неисключительную лицензию на публикацию, воспроизведение, демонстрацию, распространение и использование Статьи в произвольной форме и на любом носителе, полностью или частично, отдельно или как часть коллективного труда, в том числе, неисключительную лицензию на публикацию статьи в выпуске Публикации, копирование и распространение индивидуальных перепечаток Статьи, воспроизведение Статьи в полном объеме в других публикациях и воспроизведение и распространение Статьи или аннотации к ней в компьютерных системах поиска информации. Автор сохраняет все авторские права на Статью (или часть, написанную Автором) и все другие права, прямо не упомянуты в настоящем Соглашении.
б) Автор предоставляет Издателю право передавать на условиях сублицензии или иным способом любые лицензии, предоставленные Издателю в соответствии с этим Соглашением.
в) Повторная публикация. Автор обязан требовать упоминания Издателя как первоиздателя Статьи при переиздании ее в любой другой публикации с согласия Автора. Если Издатель уполномочивает любую другую сторону переиздать Статью согласно условиям пунктов 1 (а) и 1 (б) настоящего Соглашения, Издатель обязан требовать, чтобы эта сторона гарантировала упоминание Автора как Автора статьи.
2. РЕДАКТИРОВАНИЕ СТАТЬИ
Автор дает согласие на редактирование Издателем Статьи в соответствии с требованиями Публикации. В той мере, в какие правки Издателя приравниваются к объектам интеллектуальной собственности, Издатель предоставляет все права на такие правки Автору. Издатель соглашается на публикацию статьи при условии, что статья, в ее конечном виде, является приемлемой как для Автора, так и для Издателя.
3. ГАРАНТИИ
a) Автор гарантирует, что, насколько ему известно, статья не унижает человеческого достоинства, не посягает на частную жизнь и никаким другим образом не нарушает права человека. Автор обязуется освободить и обезопасить Издателя от таких претензий.
б) Автор гарантирует, что Автор имеет все необходимые полномочия для подписания этого Соглашения и предоставления лицензий, предусмотренных данным Соглашением.
в) Автор гарантирует, что Статья, предоставленная Издателю, не была опубликована ранее.
4. СРОК ДЕЙСТВИЯ
Это Соглашение остается в силе в течение срока действия авторских прав на Статью в соответствии с законами о защите авторских прав в каждой стране.
5.ГОНОРАР
Автор соглашается и признает, что автор не получит никакой оплаты от Издателя за использование Статьи или лицензий, предоставленных в соответствии с этим Соглашением, за исключением случаев, если противоположное согласовано в письменной форме в отдельном порядке. Издатель публикует Статью и предоставляет Автору переплетенный сборник со Статьей в установившемся формате. Автор может заказать дополнительные копии за свой счет до того момента, как Публикация, в которой содержится статья, попадет в печать.
6. ПОЛНОТА СОГЛАШЕНИЯ
Это Соглашение заменяет все без исключения другие соглашения, устные или письменные, между Автором и Издателем относительно предмета этого Соглашения. Данное Соглашение содержит все гарантии и договоренности между сторонами по статьи, и каждая сторона признает, что не существует никаких других утверждений, побуждений, обещаний или соглашений со стороны или от имени любой из сторон, за исключением гарантий и договоренностей, которые содержатся в этом соглашении.
Автор (ы): _________ Ректор: Скотная Н.В., ДДПУ им. Ивана Франко
Подпись: ___________ Подпись: ______________________
Дата: _____________ Дата: ________________________