SOCIAL AND EDUCATIONAL CHILD CUSTODY INITIATIVES IN POLAND (HISTORICAL AND PEDAGOGICAL ASPECTS)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.120917Ключові слова:
опіка над дітьми, Польща, благодійні товариства, опікунські інституції, сиротинські фондиАнотація
КАРПЕНКО Ореста – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та корекційної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, Україна (ochepil@gmail.com)
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1841-882X
ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/M-3929-2015
DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.120917
Бібліографічний опис статті: Karpenko, O. (2018). Social and educational child custody initiatives in Poland (historical and pedagogical aspects). Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 6/38, 166–178. doi: 10.24919/2313-2094.6/38.120917.
Історія статті
Одержано: 9 жовтня 2017
Прорецензовано: 5 грудня 2017
Подано до редакції: 15 лютого 2018
Доступ он-лайн: 5 квітня 2018
Анотація. Опіка над дітьми у Польщі була і є однією з головних складових людського життя. З найдавніших часів суспільство намагалося протидіяти сирітству, керуючись релігійними та гуманістичними мотивами. Тогочасною домінуючою формою опіки була благодійність, характерними ознаками якої є безкорисливість, добровільність, усвідомленість і цільовий характер. Опіка здійснювалася в основному через костел або релігійні інституції.
Акцентовано увагу на появі сирітства і бездомних дітей, яке було породжене війною, бідністю або епідемією. Тому важливо було створювати притулки, дитячі будинки, а також інші осередки, в яких діти отримували б підтримку і допомогу. В епоху Середньовіччя допомогу отримували не тільки сироти, бідні, але й хворі люди, жебраки, прочани.
Зазначено, що перші притулки для дітей відкрилися з ініціативи королеви – Марії-Людвики. Опіку і контроль за перебуванням дітей здійснював спеціальний комітет. Метою діяльності Згромадження жінок-опікунок при євангельській громаді була допомога у забезпеченні бідних, хворих і сиріт харчуванням. Найбільше польських опікунських інституцій і благодійних товариств виникло у період 1897 – 1905 рр. на території Польського Королівства. При костелах і релігійних громадах опікунсько-виховну функцію виконували лікарні і притулки, які на засадах християнського милосердя надавали підтримку і допомогу нужденним і покинутим дітям. Важливим засобом підтримки дітей та молоді були сиротинські фонди, опікунські та релігійні інституції, благодійні товариства.
З’ясовано, що для Польщі характерним є подолання дитячої безпритульності, влаштування і поліпшення матеріальних умов, налагодження опікунсько-виховної роботи. Доведено, що громадсько-педагогічні ініціативи у сфері опіки були різноманітними і багатогранними, залишили свій слід в історії Польщі та опікунській педагогіці. Товариства були численними, добре організованими, мали свої статути, кошти для проведення діяльності. Програма товариств була чітко продуманою від початку до кінця, що не втратило актуальності і сьогодні. Опікунсько-виховна діяльність благодійних товариств збагатила педагогічну думку, представила традиції опіки та виховання як суттєву частину польської народної педагогіки. Ідея гуманізму була й залишається ключовою у наданні всебічної опіки дітям в опікунсько-виховних установах і школах.
Посилання
Karpenko, O.Ye. (2016). Opika nad ditmy u Polshchi [Child care in Poland]. Drohobych: Red.-vyd. viddil DDPU im. Ivana Franka [in Ukrainian].
Yushchyshyn, I. (1911). Syrotynski fondy ta bidna shkilna molodizh [Orphan funds and poor school youth]. Uchytel – Teacher, 1, 118 [in Ukrainian].
Bartnicka, K., & Szybiak, I. (2001). Zarys historii wychowania [Outline of the history of education]. Warszawa: Żak [in Polish].
Efron, S. (2008). Moral Education Between Hope and Hopelessness: The Legacy of Janusz Korczak. Curriculum Inquiry, 38, 39–62. doi: 10.1111/j.1467-873X.2007.00397.x [in English].
Kępski, Cz. (2003). Idea miłosierdzia a dobroczynność i opieka [The idea of mercy and charity and care]. Lublin: UMCS [in Polish].
Koralewski, K. (1918). Opieka społeczna: (dobroczynność publiczna) [Welfare: (public charity)]. Warszawa: Nakł. Księgarni F. Hoesicka [in Polish].
Meissner-Łozińska, J. (2004). Markiewicz Bronisław [Markiewicz Bronisław]. In T. Pilch (Ed.), Encyklopedia pedagogiczna ХХІ wieku – Pedagogical encyclopedia of the ХХІ century (Vol. III, pp. 79–80). Warszawa: Żak [in Polish].
Otto, R., Buffington-Vollum, J., & Edens, J. (2003). Child Custody Evaluation. Handbook of Psychology. Four, 11, 177–208. doi: 10.1002/0471264385.wei1111 [in English].
Przekłady z Dziennika praw Państwa dla Królewstwa Galicji i Wielkiego Księstwa Krakowskiego [Translation from the Journal of State Rights of the Kingdom of Galicia and the Grand Duchy of Krakow]. (1867). Lwów [in Polish].
Rudak, E. (2002). Pomoc dzieciom w czasie wojny [Help for children during the war]. Warszawa: Fundacja «Moje Wojenne Dzieciństwo» [in Polish].
Surdacki, M. (2002). Losy dzieci porzuconych w społeczeństwie europejskim do XX wieku [The fate of children abandoned in European society until the 20th century]. Dziecko w rodzinie i społeczeństwie. Dzieje nowożytne – A child in the family and society. Modern history (pp. 141–165). Bydgoszcz [in Polish].
Тowarzystwo Gniazd Sierocych [Orphanʼs Nest]. (1925). In F. Kierski (Ed.), Podręczna encyklopedia pedagogiczna – Pedagogical encyclopedia (Vol. 2, pp. 579–580). Lwów: Książnica Polska [in Polish].
Wallace, S., & Koerner, S. (2003). Influence of Child and Family Factors on Judicial Decisions in Contested Custody Cases. Family Relations, 52, 180–188. doi: 10.1111/j.1741-3729.2003.00180.x [in English].
Wolfring von, L. (1918). Wieś wzorowa, czyli Kolonie rzemieślniczo-rolnicze i gniazda dziecięce [An exemplary village, that is, craft and agricultural colonies and childrenʼs nests]. Warszawa: Księgarnia M. Arcta [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. Серія “Педагогіка”
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
