TEORETYCZNE UZASADNIENIE ORGANIZACYJNIE-PEDAGOGICZNYCH WARUNKÓW WYCHOWANIA ALTRUISTYCZNEGO
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.121433Ключові слова:
альтруїстичне виховання, принципи виховання альтруїзму, критеріальні показники, альтруїстичні якості, гуманізм, толерантність, національна спрямованість, дитиноцентризм альтруїстично спрямована особистість, навчально-виховний процесАнотація
СТЕЦЬКО Ірина – кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Тернопільський державний економічний університет, вул. Львівська, 11, Тернопіль, 46009, Україна (irenas7217@gmail.com)
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5093-9516
ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/Q-8134-2017
ЮРЧИШИН Тетяна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Тернопільський державний економічний університет, вул. Львівська, 11, Тернопіль, 46009, Україна (yurchyshyn@tneu.edu.ua)
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3299-0486
ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/I-1885-2017
DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.121433
Бібліографічний опис статті: Stetsko, I., Yurchyshyn, T. (2018). Teoretyczne uzasadnienie organizacyjnie-pedagogicznych warunków wychowania altruistycznego. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 6/38, 277–290. doi: 10.24919/2313-2094.6/38.121433.
Історія статті
Одержано: 6 листопада 2017
Прорецензовано: 3 січня 2018
Подано до редакції: 15 лютого 2018
Доступ он-лайн: 5 квітня 2018
Анотація. У статті проаналізовано структурні елементи розробленої авторами теоретичної моделі формування альтруїзму, яка складається із трьох блоків. У першому блоці теоретично обґрунтовано зміст альтруїстичного виховання, визначено його оптимальні форми та методи, а також підготовки вчителів до розвитку альтруїзму в молодого покоління.
Другий блок відображає принципи альтруїстичного виховання (гуманізму, демократизму, національної спрямованості, дитиноцентризму, скерованості на розвиток індивідуальних якостей, креативності, толерантності, соціально-педагогічної корекції, опори на потенційні можливості людини, самовиховання і самовдосконалення, системності), які, на нашу думку, є базовими для виховання бажаних характеристик. У процесі дослідження зроблено висновок, що гармонійне поєднання охарактеризованих принципів забезпечить високу результативність альтруїстичного виховання в умовах сучасної школи.
У третьому блоці розглянуто критеріальні показники розвитку альтруїзму (гносеологічний, процесуально-діяльнісний і суб’єктивно-особистісний), які є визначальними параметрами у вихованні альтруїстично спрямованої особистості. У процесі роботи доходимо висновку, що з огляду на новизну й актуальність дослідження певних інновацій потребує вітчизняна законодавча й нормативна бази. Аналіз законодавчих і нормативних актів дає підставу стверджувати про практичну відсутність документації, яка б відображала проблематику здійсненого дослідження. Внесено пропозицію щодо розробки Концепції альтруїстичного виховання молоді в ХХІ ст., яка регламентуватиме основні положення, принципи і концептуальні засади альтруїстичного виховання.
На підставі теоретико-емпіричних досліджень зроблено висновок, що питання виховання альтруїстично спрямованої особистості потребує подальших кардинальних розробок, напрацювань й удосконалення у теоретичному й практичному аспектах, зокрема, проведення науково-дослідних і пошукових розвідок та їхньої апробації й упровадження у навчально-вихований процес; розробки системи навчально-методичного забезпечення; комплексної реалізації принципів альтруїстичного виховання; вдосконалення критеріальних показників розвитку альтруїзму, що в комплексі сприятиме оптимізації формування альтруїзму в молоді.
Посилання
Amonashvili, Sh.A. (1996). Razmyshleniya o gumannoy pedagogike [Reflections on humane pedagogy]. Moscow: Izdatelskiy dom Shalvy Amonashvili [in Russian].
Bezkorovaina, O. (2007). Osobystisne samostverdzhennia uchniv – aktualna problema suchasnoho vykhovantsia [Student self-affirmation is an actual problem for a modern pupil]. Svit vykhovannia – World of education, 3/4, 13–17 [in Ukrainian].
Bekh, I.D. (1995). Humanizm u vykhovanni pidrostaiuchoi osobystosti [Humanism in the upbringing of a growing personality]. Ridna shkola – Native school, 9, 23–25 [in Ukrainian].
Buzhyna, I.V. (2005). Teoriia i praktyka pidhotovky maibutnikh uchyteliv do formuvannia humanistychnykh vidnosyn molodshykh shkoliariv [Theory and practice of preparing future teachers for the formation of humanistic relations of junior pupils]. (Extended abstract of Doctorʼs thesis). Kyiv [in Ukrainian].
Vashchenko, H. (1994). Vykhovnyi ideal: pidruchnyk dlia pedahohiv, vykhovnykiv, molodi ta batkiv [Educational ideal: a textbook for educators, educators, youth and parents] (Vol. 1). Poltava: Poltavskyi visnyk [in Ukrainian].
Dolzhenko, V.O. (2006). Vykhovannia dukhovnykh tsinnostei u studentskoi molodi v polikulturnomu prostori [Education of spiritual values in studentʼs youth in a multicultural space]. (Extended abstract of candidateʼs thesis). Luhansk [in Ukrainian].
Ivanenko, L. (2015). Metody rozviazannia vazhlyvykh suchasnykh problem vykhovannia myloserdia u shkoliariv. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 1/33, 31–38 [in Ukrainian].
Kontseptsiia vykhovannia humanistychnykh tsinnostei uchniv [Concept of upbringing of humanistic values of students]. (2005). Shkilnyi svit – School World, 45, 6–8 [in Ukrainian].
Kontseptsiia hromadianskoho vykhovannia osobystosti v umovakh rozvytku ukrainskoi derzhavnosti [Concept of civic education of the individual in the conditions of development of Ukrainian statehood]. (2000). Shliakh osvity – Education Way, 3, 7–13 [in Ukrainian].
Kontseptsiia humanitarnoho rozvytku Ukrainy [Concept of humanitarian development of Ukraine]. (2008). Retrieved from www.mon.gov.ua/gr/obg/2008 [in Ukrainian].
Natsionalna prohrama vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi v Ukraini [National Program for the Education of Children and Students in Ukraine]. (2004, December 3). Osvita Ukrainy – Ukrainian Education, 94, p. 6–10 [in Ukrainian].
Natsionalna doktryna rozvytku osvity Ukrainy u XXI st. [National doctrine of education development of Ukraine in the XXI century]. (2002). Osvita Ukrainy – Ukrainian Education, 33, 4–6; Prohrama «Nazustrich liudiam» [The program «Towards the people»]. Retrieved from www.nau.kiev.ua/1064/719/1064_719_1.html [in Ukrainian].
Parkhomenko, O.M. (2007). Do pytannia onovlennia paradyhmy vykhovannia humanistychno spriamovanoi osobystosti pidlitka [To the issue of updating the paradigm of upbringing a humanist personality directed teenager]. Pedahohika i psykholohiia – Pedagogy and Psychology, 1/2, 28–33 [in Ukrainian].
Prohrama Kabinetu Ministriv «Ukrainska rodyna», № 243 vid 14 bereznia 2001 r. [Program of the Cabinet of Ministers «Ukrainian Family», № 243 of March 14, 2001]. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=243-2001-%EF [in Ukrainian].
Stoliarenko, O.V. (2003). Humanistychni vidnosyny v mikrosotsiumi [Humanist relations in microscience]. Ridna shkola – Native school, 4, 17–19 [in Ukrainian].
Sukhomlynska, O.V. (2004). Vykhovannia yak sotsialnyi protses: osoblyvosti suchasnykh transformatsiinykh zmin [Raising as a social process: features of modern transformational change]. Shliakh osvity – Education Way, 2, 2–5 [in Ukrainian].
Sukhomlynskyi, V.O. (1978). Batkivska pedahohika [Parent Pedagogy]. Kyiv: Rad. shkola [in Ukrainian].
Bierhoff, H., & Rohmann, E. (2004). Altruistic personality in the context of the empathy-altruism hypothesis. European Journal of Personality, 18, 351–365. doi: 10.1002/per.523 [in English].
Everett, J., Caviola, L., Kahane, G., Savulescu, J., & Faber, N. (2015). Doing good by doing nothing? The role of social norms in explaining default effects in altruistic contexts. European Journal of Social Psychology, 45, 230–241. doi: 10.1002/ejsp.2080 [in English].
Sobol, Elzbieta. (Ed.). (1995). Mały Słownik Języka Polskiego. S.l.: s. n. [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. Серія “Педагогіка”
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
