DIGITAL IDENTITY CONSTRUCTION: CHALLENGES AND PEDAGOGICAL IMPLICATIONS
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198798Ключові слова:
цифрова ідентичність, теорія ідентичності, модель формування ідентичності, спорідненість, самовизначення, самооцінкаАнотація
МОРСЬКА Лілія – доктор педагогічних наук, професор кафедри іноземних мов для природничих факультетів, Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна; Університет Бельсько-Бяла, вул. Вільова, 2, Бельсько-Бяла, 43-309, Польща
E-mail address: liliya.morska@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4916-3834
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1686631/liliya-morska/
To cite this article: Morska, L. (2020). Digital identity construction: challenges and pedagogical implications. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 25‒34. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198798
Article history
Received: December 27, 2019
Received in revised form: January 21, 2019
Accepted: March 11, 2020
Available online: April 28, 2020
Journal homepage:
p-ISSN 2313-2094
e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Author. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).
Друга декада XXI ст. пережила сплеск у створенні та використанні інтерактивних цифрових носіїв інформації. Об’єднуючи традиційні засоби масової інформації (фотографії та рухомі зображення, музику та текст) і комп’ютерні й комунікаційні технології, цифрові медіа викликають певне розмивання меж між реальною й віртуальною реальністю, творцями та споживачами, запроваджуючи динамічне інтерактивне цифрове середовище, яке потребує нових теоретичних підходів, а також практичних методів розвитку і відповідного впровадження у повсякденне життя “цифрових тубільців”. За таких обставин розвитку суспільства питання про ідентичність особи (або її ідентичності) сприяє появі абсолютно нових понять, сприйнять та міркувань, які стають особливо актуальними стосовно навчального процесу молоді на перехідному етапі життя.
Прагнучи кращого розуміння цифрової ідентичності, що нещодавно стала предметом численних досліджень у різних галузях, стаття має на меті визначити досліджуване явище й окреслити його ключові особливості стосовно теорії ідентичності. Спираючись на міждисциплінарне дослідження цифрової ідентичності та медійного дискурсу, аналіз починається з огляду визначень досліджуваного поняття. Крім того, у статті простежено способи перевірки та прояву такої ідентичності, розглядаючи можливості, що надаються платформами онлайн-комунікацій. Нарешті, спираючись на сучасний аналіз літератури, автор обговорює модель побудови цифрової ідентичності (створену Петер Бурке і Ян Стець, що складається з таких складових елементів: вхідна інформація, стандарт ідентичності, компаратор та вихідна поведінка), її подальший вплив на педагогічний контекст з метою створення відповідних платформ для “здорового” (позитивного) процесу побудови ідентичності. У статті проаналізовано можливості, що надаються Інтернет-взаємодією для просування спорідненості та самовизначення як найбільш релевантних явищ, які слід стимулювати в молодих людей для цілісного формування їхньої ідентичності.
Посилання
Allen, K., Ryan, T., Gray, De L., McInerney, D., & Waters, L. (2014). Social media use and social connectedness in adolescents: The positives and the potential pitfalls. The Australian Educational and Developmental Psychologist, 31 (1), 18–31. doi: https://doi.org/10.1017/edp.2014.2.
Amett, J. (2004). Emerging adulthood: The winding road from the late teens through the twenties. New York: Oxford University Press.
Barker, V. (2012). A generational comparison of social networking site use: The influence of age and social identity. International Journal of Aging & Human Development, 74 (2), 163–187. doi: https://doi.org/10.2190%2FAG.74.2.d.
Baumeister, R., & Leary, M. (1995). The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin, 117 (3), 497–529. doi: http://doi.org/10.1037/0033-2909.117.3.497.
Benwell, B., & Stokoe, E. (2006). Discourse and Identity. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Blumer, H. (1969). Symbolic interactionism. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall.
Burke, P., & Stets, J. (2009). Identity Theory. Oxford: Oxford University Press.
Cohen, A. (1985). The symbolic construction of community. London: Tavistock.
Erikson, E. (1963). Childhood and society (2 ed.). New York: Norton.
Gajaria, A., Yeung, E., Goodale, T., & Charach, A. (2011). Beliefs about attention-deficit/hyperactivity disorder and response to stereotypes: Youth postings in Facebook groups. Journal of Adolescent Heath, 49, 15–20. doi: https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2010.09.004.
Lecourt, D. (2004). Identity matters: Schooling the student body in academic discourse. New York: State University of New York Press.
Manago, A. (2014). Identity Development in the Digital Age: The Case of Social Networking Sites. In K.C. McLean & M. Syed (Eds.), The Oxford Handbook of Identity Development (pp. 1‒19). doi: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199936564.013.031.
Manago, A. (2015). Media and the Development of Identity. In R. Scott & S. Kosslyn (Eds.), Emerging Trends in the Social and Behavioral Sciences. doi: 10.1002/9781118900772.etrds0212.
Margalit, M. (2010). Lonely children and adolescents: Self-perceptions, social exclusion, and hope. New York: Springer.
McCall, G., & Simmons, J. (1978). Identities and interactions. New York: Free Press.
McLean, K., & Syed, M. (Eds.). (2015). The Oxford Handbook of Identity Development. Oxford: Oxford University Press.
McLuhan, M. (1962). The Gutenberg Galaxy: The making of typographic man. Toronto: University of Toronto Press.
Reeve, J., Deci, E., & Ryan, R. (2004). Self-determination theory. A dialectical framework for understanding sociocultural influences on student motivation. In D. McInerney & S.V. Etten (Eds.), Research on sociocultural influences on motivation and learning: Big theories revisited (Vol. 4), (pp. 31–59). Greenwich, CT: Information Age Press.
Scollon, R., & Scollon, S. (2003). Discourse in place: Language in the material world. London: Routledge.
Teo, T. (2013). An initial development and validation of a Digital Natives Assessment Scale (DNAS). Computers & Education, 67, 51–57. doi: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2013.02.012.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Людинознавчі студії. Серія Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
