ЗДІЙСНЕННЯ ПОСТПЕНІТЕНЦІАРНОГО ПАТРОНАЖУ НЕПОВНОЛІТНІХ у ХІХ − на початку ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.4/36.98639Ключові слова:
звільнений із закладу примусового виховання, неповнолітній, постпенітенціарний патронаж, патронажне товариство, методи патронажної діяльностіАнотація
У статті досліджується практика організації постпенітенціарного патронажу неповнолітніх у ХІХ – на початку ХХ ст. Аналізуються досвід різних країн, методи патронажу неповнолітніх, звільнених із закладів примусового виховання. З’ясовано, що у той період патронаж неповнолітніх забезпечувався пенітенціаріями або громадськими організаціями (патронажними чи іншими благодійними товариствами). Методами допомоги виступали моральна і матеріальна підтримка, підшукання місця навчання або роботи, розміщення до притулків, відправлення до країнколоній та інші.
Посилання
Albitskiy Ye., Shirgen A. Ispravitelno-vospitatelnye zavedeniya dlya nesovershennoletnikh prestupnikov i detey zabroshennykh v svyazi s zakonodatelstvom o prinuditelnom vospitanii (Corrective educational facilities for juvenile delinquents and abandoned children in connection with the law on compulsory education), Saratov, 1893, 302 p. [in Russian]
Belyaeva L.I. Patronat v Rossii (ХIХ – nachalo ХХ v.) (Patronage in Russia (XIXth – early XXth century), M., 1996, 115 p. [in Russian]
Gogel S.K. Rol obshchestva v dele borby s prestupnostyu (The role of society in the fight against crime), Spb., 1906, 283 p. [in Russian]
Demchenko G.V. Obshchestva patronata – ih vozniknovenie i rasprostranenie, ustroystvo i deyatelnost (Societies of patronage – their appearance and distribution, arrangement and activities), 1919, 19 p. [in Russian]
Derzhavna kryminalno-vykonavcha sluzhba Ukrainy (zahalna kharakterystyka stanom na 1 sichnia 2016 r). The State Penal Service of Ukraine (general description on the 1st of January 2016), [Elektronnyi resurs], K., 2016, Rezhym dostupu : http://kvs.gov.ua/Byklet_2016 [in Ukrainian]
Koval L. Shans ne zanapastyty zhyttia (Chance does not destroy life), Uriadovyi kurier, 2016, 24 lystopada [in Ukrainian]
Selyanina V.V. Istoricheskie aspekty socialnogo patronata nesovershennoletnikh pravonarushiteley v Rossii (Historical aspects of social patronage of juvenile offenders in Russia), Voprosy yuvenalnoy yustitsii, 2001, № 1. [Elektronnyy resurs], Rezhim dostupa : http://nan.ru/?f=publik/&p=24. [in Russian]
Stremetska V.O. Pryntsypy zdiisnennia postpenitentsiarnoho patronatu u XIX – na pochatku XX st. (Principles of post-penitentiary patronage in the XIX – early XX century), Liudynoznavchi studii, Seriia «Pedahohika», Drohobych, 2016, Vypusk 3/35 (2016), pp. 217 – 225 [in Ukrainian]
Timofeev A. Sovremennoe ustroystvo v Zapadnoy Evrope popechitelstv nad osvobozhdaemymi iz mest zaklyucheniya (Modern organization of patronage for released from prison in Western Europe), Tyuremnyy vestnik, 1893, № 6, pp. 209 – 239.[in Russian]
Foynickiy I. Patronat v Rossii i za granicey (Patronage in Russia and abroad), Vestnik Evropy, 1878, fevral, pp. 640 – 671. [in Russian]
Shpak V.P. Reabilitatsiina diialnist zarubizhnykh i vitchyznianykh vypravno-vykhovnykh zakladiv u ХIХ – na pochatku ХХ st. (Rehabilitation activities of foreign and native activities of correctional and educational institutions in the XIXth – early XXth century), Poltava, 2005, 336 p. [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. Серія “Педагогіка”
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
