Вплив технологічного модифікування на рефрактометричні властивості склоподібного As<sub>2</sub>S<sub>5</sub>
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2016.40.98-105Ключові слова:
Синтез, Склоподібний, Рефракція, Квазіконстанти, Характеристичні енергіїАнотація
Досліджено вплив умов синтезу на оптико-рефрактометричні (ОР) властивості склоподібного As2S5. Розраховано значення ОР-квазіконстант ηs, характеристичних енергій дисперсії Es і долі іонності зв’язку f в ОР-шкалі. За зміною квазіконстанти η2 зроблено висновок про оптимальні умови синтезу склоподібного As2S5Посилання
Вязкость и структура стекол системы сера-мышьяк / [Виноградова Г.З., Дембовский С.А., Кузьмина Т.Н., Чернов А.П.] // ЖНХ. -1967. –Т.12, №12. –С. 3240–3247.
Борисова З.У. Полупроводниковые халькогенидные стекла. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. –343 с.
Росола И.И. Исследование структуры стеклообразных полупроводников системы Ge-As-S-J методами ИК и КР спектроскопии //Автореф. дис. канд. физ.-мат.наук. –Кишинев, 1985. –20 с.
Kosec F., Chlebny J., Cimpl Z., Masek J. Structural and physical properties of the AsSx system // Phil. Mag. B. –1983. – V.47, №6. –P. 627–639.
Влияние условий получения на оптические и электрические свойства стеклообразных As2B3VI / [Химинец В.В., Баранова Л.П., Бажан В.И. и др. ] //Сб. докладов конф. ”Аморфные полупро-водники-82”, 30 августа – 4 сентября 1982 г. –Бухарест :Издатели Раду Григоровичи, Ана Ванку, 1982. –С. 114–116.
Tanaka K., Gohda S., Odajima A. Interrelations between optical absorption edges and structural order in glassy As2S3 // Solid State Commun. –1985. –V.56, №10. –P. 899–903.
Росола І.Й. Вплив умов одержання на лінійне розширення і структуру склоподібного As2S2 / Росола І.Й.,
Цигика В.В. - Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія Фізика. – 2010. – Вип. 28. – С. 117-123.
Влияние условий синтеза на физикохимические свойства и спектры КРС стеклообразного As2S5 / [Росола И.И., Зацаринная Т.А., Химинец О.В., Стефанович В.А., Химинец В.В. ]; УФЖ. –1989. –Т.34, №2. –С.236-239.
Борец А.Н. Соотношение между шириной псевдощели и показателем преломления неметаллических веществ //УФЖ. –1980. –Т.25, №4. –С.680-681.
Бацанов С.С. Структурная рефрактометрия. –М.: Высшая школа, 1979. –302 с.
Температурная рефрактометрическая установка на базе оптической делительной головки ОДГ-10 /[ Пуга П.П., Ковач Д.Ш., Зубань В.А., Борец А.Н. ] //Метрологическое обеспечение производства и контрольноизмерительная техника. – Ужгород, 1984. –С.43-47.
Иоффе Б.Т. Рефрактометрические методы химии. –2-е изд. перераб. и доп. –Л.: Химия, 1974. –400 с.
Мосс Т. Оптические свойства полупроводников. –М.: Изд-во Иностр. литерат., 1961. –304 с.
Росола І.Й., Дисперсійні властивості стекол AsХS1-Х / Росола І.Й., Левко І.В. - Науковий вісник Ужгород. ун-ту. Серія Фізика. –2013. –Вип.33. –С. 7-14.
Wemple S.H., Di Domenico M. Behavior of the dielectric constant in covalent and ionic materials. //Phys. Rev. B. –1971. – V.3, No.4. –P.1338-1352.
Wemple S.H. Refractive-index behaviour of amorphous semiconductors and glass. //Phys. Rev. B. –1973. –V.7, No.8. – P.3767-3777.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).