Люмінесценція молекул гуаніну в газовій фазі під дією пучка електронів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2016.39.106-112Ключові слова:
електронний пучок, паронаповнена комірка, гуанін, спектр, спектральні смуги, фрагментиАнотація
Отримано спектри люмінесценції ізольованих молекул гуаніну в області довжин хвиль 250-500 нм під дією пучка повільних електронів. У спектрі спостерігаються біля 19 спектральних смуг і ліній. Показано, що спектр випромінювання гуаніну формують процеси дисоціативного збудження молекул, дисоціативного збудження з іонізацією, збудження електронних рівнів вихідної молекули. Спостерігається явище трансмутації азотистої основи гуаніну. Обговорюються біофізичні наслідки отриманих результатів.
Посилання
Minaev B.F., Shafranyosh M.I., Svida Yu.Yu., Sukhoviya M.I., Shafranyosh I.I., Baryshnikov G.V., Minaeva V.A. Fragmentation of the adenine and guanine molecules induced by electron collisions // J. Chem. Phys. − 2014. − V. 140. − №. 17. − pp. 175101-15.
Vinogradov I. P., Zemskikh V., Dodonova N. Ya. Absorption spectra of nucleic acid bases (110-300 nm) and their luminescence excited in VUV spectral region // Opt. Spectrosc. – 1974. − V. 34. pp. 596-599.
Huber K.P., Herzberg G. Molecular spectra and molecular structure. IV. Constants of diatomic molecules. − New York: Van Nostrand Reinhold, 1979. − 716 p.
Herzberg G. Molecular spectra and molecular structure. III. Electronic spectra and electronic structure of polyatomic molecules. − New Jersey: Van Nostrand, 1966. – 745 p.
Pearse R.W., Gaydon A.G. The identification of molecular spectra. − London: Chapman, 1963. – 562 p.
Skubenich V.V., Zapesochnyi I.P. Excitation of diatomic molecules by collisions with monoenergetic electrons // High Energy Chem. – 1975. – V. 9. − № 5. – pp. 339-346.
Shafranyosh I.I., Sukhoviya M.I. Inelastic collisions of the uracil molecules with electrons // J. Chem. Phys. − 2012. − V. 137. – №. 18. – pp. 184303-9.
Sukhovija M.I., Voshchepinec E.I., Shafranyosh M.I., Shimon L.L. Electron-impact excitation and ionization of the adenine // Biopolym. Cell. – 1996. – V. 12. – №. 3. – pp. 97-100.
Стриганов А.Р., Свентицький Н.С. Таблицы спектральных линий нейтральных и ионизованных атомов – Москва: Атомиздат, 1966. − 899 с.
Шафраньош І.І., Петрушко І.А., Славік В.М., Суховія М.І. Структурні зміни азотистих основ нуклеїнових кислот, викликані низькоенергетичними електронами // Науковий вісник УжНУ, серія: Фізика. – 2000. – №. 6. – С. 259-263
Sukhoviya M.I., Shafranyosh M.I., Margitich M.O., Shafranyosh I.I. Negative ions formation of the cytosine molecule by electron impact // Biopolym. Cell. – 2005. – V. 21. – №. 6. – pp. 531-535.
Стецович В.В., Павлючок–Гогерчак О.В., Суховія М.І., Шваб Р.Л., Шафраньош І.І. Про радіобіологічне значення повільних електронів // Науковий вісник УжНУ, серія: Біологія. – 2010. – №27. − С. 198–201.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
