Заселеність геостаціонарної орбіти та результати її контролю

Автор(и)

  • В. У. Клімик Ужгородський національний університет, Лабораторія космічних досліджень, Україна
  • В. П. Єпішев Ужгородський національний університет, Лабораторія космічних досліджень, Україна
  • В. І. Кудак Ужгородський національний університет, Лабораторія космічних досліджень, Україна
  • І. І. Мотрунич Ужгородський національний університет, Лабораторія космічних досліджень, Україна
  • Г. М. Мацо Ужгородський національний університет, Лабораторія космічних досліджень, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2010.28.150-156

Ключові слова:

Геосинхронні супутники, Геостаціонарна орбіта, Ризик зіткнення, Повернення орбіти в площину екватора

Анотація

Визначено зміну ризику зіткнення на геостаціонарній орбіті протягом останніх 8 років. В середньому він змінювався мало за винятком двох сильних стрибків. Виявлено, що повернення орбіти дрейфуючого об’єкта в площину екватора може спостерігатися не тільки через 53 роки після його виведення з робочого режиму, але і через 2 – 4 роки після невдалого запуску ГСС на орбіту. Зокрема, в кінці грудня 2009 року нахил орбіти Таїландського супутника 97016А перейшов через нульове значення. В результаті цього ризик зіткнення некерованих супутників з активними зріс в 3 – 4 рази. Його максимум не співпадає з моментом повернення об’єкта в площину екватора. Більше того, таких максимумів може бути два.

Посилання

Choc R., Jehn R. Classification of geosynchronous objects. - Issue 10. - Darmstadt: ESA ESOC, febr. 2008. - 120 p.

Choc R., Jehn R. Classification of geosynchronous objects. - Issue 11. -Darmstadt: ESA ESOC, febr. 2009. -122 p.

Choc R., Jehn R. Classification of geosynchronous objects. - Issue 12. - Darmstadt: ESA ESOC, febr. 2010. -127 p. http://www.lfvn.astronomer.ru/files/COGO-issue12.pdf

Мотрунич І.І., Клімик В.У. та ін. //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика. - Ужгород: УжНУ, 2005. – Вип.18. - С. 25-31. http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/Nvunu/Fiz/2005_18/Motr.pdf

Єпішев В.П., Мотрунич І.І., Клімик В.У. // Космічна наука і технологія. - Т. 10, №5/6. - К.: НКАУ, НАНУ, 2004. – С. 159-163.

Klimik V., Kizyun L. // Кинематика и физика небесных тел. Приложение. - № 5 - Киев: НАНУ, 2005. – С. 393-397.

Епишев В.П., Мотрунич И.И. и др. //Околоземная астрономия - 2007. (Матер. Междун. конф. 2007 г. в Терсколе) – Нальчик, Россия: НАНУ, ИА РАН, 2008. – С. 321-326.

Єпішев В.П., Мотрунич І.І. та ін. //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика. - Ужгород: УжНУ, 2008. – Вип.23. – С. 172-177.

Arregui J.P., Jehn R. Classification of geosynchronous objects. - Issue 9. - Darmstadt: ESA ESOC, febr.2007. -119 p.

Єпішев В.П., Мотрунич І.І. та ін. //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика. - Ужгород: УжНУ, 2006. – вип.19. – С. 181-187.

Єпішев В.П., Мотрунич І.І., Клімик В.У. // Космічна наука і технологія. - Т. 13, № 1. - К.: НКАУ,

НАНУ, 2007.

Кудак В.І., Єпішев В.П., Клімик В.У. //Вторая международная науч.-практич. конф. “Университетские микроспутники – перспективы и реальность”. –Днепропетровск: НКАУ, НЦУВКЗ, 2007. – С. 16-21.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-12-31

Номер

Том 28 (2010)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2010 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).