Застосування методу взаємодіючих конфігурацій в зображенні комплексних чисел до задачі іонізації іонів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2008.22.82-86Ключові слова:
Взаємодіючі конфігурації, Комплексні числа, іонізаціяАнотація
Обґрунтовано можливість застосування методу взаємодіючих конфігурацій в зображенні комплексних чисел до задач іонізації іонів фотонами, електронами та іншими частинками. Отримано положення автоіонізаційних станів іонів Н- та Lі+, які збігаються до порогу n=3. В розрахунках для основного стану іонів використана багатопараметрична функція Твіда.
Посилання
Burkov S.M., Strakhova S.I., Zajac T.M. Total and partial generalized oscillator strengths for transitions to the continuun of helium // J.Phys.B: Atom. and Mol. Phys., 1990, v. 23, p. 3677-3690.
Бурков С.М., Заяц Т.М., Страхова С.И. Ионизация гелия быстрыми электронами в области выше порога образования возбужденных ионов // Оптика и спектроскопия,1988,т.63.вып.3,С.17-25.
Burkov S.M., Letyaev N.A., Strakhova S.I., Zajac T.M. Photon and electron ionization of helium to the N=3 state of He+ // XV ICPEAC, Abstract of contributed papers., Brighton, 1987, p. 216.
Burkov S.M., Letyaev N.A., Strakhova S.I., Zajac T.M. Photon and electron ionization of helium to the N=2 state of He+ // J.Phys.B: Atom. and Mol. Phys., 1988, v.21, p.1995-1208.
Zajac T.M., Simulik V.M. The method of interacting configurations in complex number representation: application for calculations of spectroscopic characteristics of quasistationary states in two electron systems // Internat. Journ. Pure and Appl.Phys., 2006,v.2, N 3, p.231-248.
Амусья М.Я. Атомный фотоэффект. – М.: Наука, 1987, с. 272.
Балашов В.В. Состояние теории возбуждения автоионизационных состояний быстрыми заряженными частицами // Автоионизационные явления в атомах. Труды 2-го научного семинара. – М.: МГУ, 1976. – С. 110-117. Балашов В.В. Современное состояние теории резонансов в атомных системах. - Сборник лекций 1-ой Всесоюзной школы по электронным и атомным столкновениям. – Харьков: ХФТИ, 1979. – С. 111-131.
Балашов В.В., Липовецкий С.С., Сенашенко В.С. О едином описании профиля резонансных линий в энергетических спектрах рассеянных и испускаемых электронов // ЖЭТФ, 1972, т.63., С.1622-1627.
Балашов В.В., Липовецкий С.С., Сенашенко В.С. О возможности изучения автоионизациoнных состояний методом совпадений. // Вестник МГУ, сер.физ. и астр., 1973, N 4, С.503-505.
Липовецкий С.С., Сенашенко В.С. Возбуждение и резонансная ионизация гелия электронами. // Опт. и спектр. 1973., т.34, С. 1046-1050.
Fano U. Effect of configuration interaction on intensities and phase shifts. // Phys.Rev.A., 1961., v.124, N 6, p. 1866-1874.
Fano U.,Cooper J.W. Line profiles in the far VUV absorption spectra of rare gases // Phys.Rev.A., 1965, v.127, N5, p. 1364-1379
Фано У., Купер Дж. Спектральное распределение сил осцилляторов в атомах. Современные проблемы физики. – М.: Наука, 1972. –199 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2008 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).