Оптичний аналог ефекту Бормана в фотонних кристалах

Автор(и)

  • М. В. Богданова Інститут спектроскопії РАН, Російська Федерація
  • Ю. Е. Лозовик Інститут спектроскопії РАН, Російська Федерація
  • С. Л. Эйдерман Інститут спектроскопії РАН, Російська Федерація

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2009.24.22-31

Ключові слова:

Ефект Бормана, Фотонні кристали, Спектри відбивання і поглинання

Анотація

За допомогою чисельного моделювання отримані спектри відображення і поглощенія для електромагнітної хвилі, падаючої на фотонний кристал, що має структуру опала з гранецентрированной гратами, в вузлах якої поміщені двошарові метало-діелектричні кулі. Досліджено залежність для мість коефіцієнтів відбиття і поглинання фотонного кристала від кута падіння хвилі на поверхню кристала. Виявлена область значень довжин хвиль і кутів падіння хвилі, при яких поглинання різко змінюється при невеликій зміні цих параметрів. Проведено аналіз виникнення пі ков в спектрі поглинання фотонного кристала і порівняння з поведінкою наведеної щільності станів. Отримано просторове розподілі ня амплітуди енергії електричного поля всередині кожного шару фотонного кристала для кутів падіння 23o і 30o на довжині хвилі 455 нм. Показано, що в максимумі поглинання спостерігаються гострі максимуми енергії електромагнітних нітних поля, локалізовані на поверхні поглинають металевих куль. У той же час, в мінімумі поглинання максимуми розподілу по- ля в кожному з п'яти шарів локалізовані в основному між вузлами решітки фотонного кристала. Проведена аналогія з ефектом Бормана, які спостерігаються в рентгеноскопії.

Посилання

E. Yablonovitch, Phys. Rev. Lett., 58, 2059 (1987).

He Sailing, Xiao Sanshui, Shen Linfang, He Jianping, Fu Jian, J. Phys. A: Math. Gen., 34, 9713 (2001).

Paulo de Tarso Neves, Jr. and Alexandre A. P. Pohl, J. of Communication and Information Systems, 20, 3 (2005).

Barbara, P. Quemerais, E. Bustarret, and T. Lopez-Rios, Phys. Rev. B 66, 161403 (2002).

S.Y. Lin, J. Moreno, J.G. Fleming, Phys. Rev. Lett. 83, 380 (2003).

S.Y. Lin, J.G. Fleming, I. EI-Kady, Phys. Rev. Lett., 83, 5933 (2003).

J. G. Fleming, S. Y. Lin, I. El-Kady, R. Biswas, K. M. Ho, Nature 417, 52–55 (2002).

N. Stefanou, V. Yannopapas, A. Modinos, Comp. Phys. Comm., 113, 49 (1998),.

A. Modinos, Physica A 141, 575 (1987).

J.B. Pendry, “Low Energy Electron Diffraction”, Academic Press, London (1974).

A. Taflove, S. C. Hagness, “Computational Electrodynamics”, Boston, MA: Artech House (2000).

K. S. Kunz, R. J. Luebbers, “Finite Difference Time Domain Method for Electromagnetics”, Boca Raton, FL, CRC Press (1993).

K.S. Yee. IEEE Trans. Antennas Propagat., AP-14, 302 (1966).

Valuev, A. Deinega, S. Belousov, Opt. Lett. 33, 1491-1493 (2008).

С.Л. Эйдерман, М.В. Богданова, Ю.Е. Лозовик, С.А. Белоусов, А.В. Дейнега, И.А. Валуев, Математическое моделиро- вание, т. 21, 5, с. 21-40 (2009); M. V. Bogdanova, S. L. Eiderman, Yu. E. Lozovik, and M. Willander, Laser Physics, 18, 417 (2008).

S. Roberts, Phys. Rev. 114, 1 (1959).

С.Г. Романов, ФТТ 49, вып.3, 512 (2007).

E. Pavarini, L.C. Andreani, C. Soci, M. Galli, F. Marabelli, D. Comoretto, Phys. Rev. B 72, 045102 (2005).

М.В.Ковальчук, В.Г.Кон, УФН 149, вып.1, 69 (1986).

G. Вorrmann , Phys. Zs. 42, 157 (1941); Zs. Phys. 127, 297 (1950).

M.von Laue, Acta Crystallogr 2, 106 (1949).

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-06-30

Номер

Розділ

Статті