Напівпровідниковий газовий сенсор для одночасного визначення в повітрі метану і оксиду вуглецю

Автор(и)

  • В. Кормош Ужгородський національний університет, Україна
  • В. Сливканич Ужгородський національний університет,
  • Н. Сливканич Ужгородський національний університет,

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2009.26.98-103

Ключові слова:

газовий сенсор, метан, оксид вуглецю

Анотація

Розроблено і впроваджено у виробництво напівпровідниковий газовий сенсор для одночасного визначення в повітрі метану і оксиду вуглецю. Досліджено вплив напруги живлення нагрівника на чутливість сенсора до метану і оксиду вуглецю.

 

Посилання

«Технічні вимоги та правила щодо застосування сигналізаторів до вибухонебезпечних концентрацій паливних газів і мікроконцентрацій чадного газу в повітрі приміщень житлових будинків та громадських будинків і споруд», затвердженні Державним Комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України. – Київ, 1998.

http://www.univ.uzhgorod.ua/science/analytic_techniq/index.html

http://renome.biz/gazosignalizatory

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-12-31

Номер

Том 26 (2009)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2009 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).