Акустооптичні модулятори і дефлектори на основі халькогенідних стекол (as<sub>2</sub>s<sub>3</sub>)<sub>1-x</sub>hg(ge)<sub>x</sub>
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2009.26.157-166Ключові слова:
Акустооптика, Дефлектори, МодуляториАнотація
Описані методи розрахунку і виготовлення широко смугових об’ємних акустооптичних модуляторів (часова модуляція) і дефлекторів (просторова модуляція). Подані критерії вибору оптимального складу скла і приведені конкретні параметри таких пристроїв.
Посилання
Балакший В.И., Парыгин В.Н., Чирков Л.Е. Физические основы акустооптики. - М.: Радио и связь, 1985. – 280 с.
Дамон Р., Мэлони В., Мак-Магон Д. Взаимодействие света с ультразвуком: Явление и его применение. - В кн.: Физическая акустика. Принципы и методы. - т.7 - М.: Мир, 1974. – 436 с.
Ребрин Ю.К. Управление оптическим лучом в пространстве. - М.: Сов. Радио, 1977. – 324 с.
Дьелесан Э., Руайе Д. Упругие волны в твердых телах. Применение для обработки сигналов: Пер. с франц. / Под. ред. В.В. Леманова. - М.: Наука, 1982. – 424 с.
Магдич Л.Н., Молчанов В.Я. Акустооптические устройства и их применение. - М.: Сов. радио,1978. - 112 с.
Кулаков С.В. Акустооптические устройства спектрального и корреля-ционного анализа сигналов. - Л.: Наука, 1978. – 179 с.
Янг Э.Х., Шикай Я.О. Расчет акустооптических устройств // ТИИЭР - 1981. - т.69. - №1. – С. 61-76.
Бондаренко В.С., Зоренко В.П., Калова В.В. Акустооптические модуля-торы света. – М.: Радио и связь, 1988. – 136 с.
Данилов В.В. Классификационный анализ акустооптических устройств управления лазерным пучком // Технология и конструирование в электронной аппаратуре. – 2000. - №2-3. - С. 52-59.
Акустические кристаллы: Справочник / Под. ред Шаскольской М.П. - М.: Наука, 1982. - 632 с.
Студеняк І.П., Краньчец М., Феделеш В.І. Застосування монокристала напівпровідникового твердого розчину селеніду галію-індію (Ga0,4In0,6)2Se3 як матеріалу для акустооптичного модуля-тора лазерного випромінювання. - Патент України UA 25754 U,2007. – 2 с.
Krause J.T., Kurkjian C.R., Pinnow D.A., Sigety E.A. Low acoustic loss chalcogenide glasses – a new category of materials for acoustic and acousto-optic application // Appl.Physics Letters. – 1970. - v. 17. - №9. - Р. 367-368.
Поляков Ю.А., Маковская З.Г., Дембовский С.А., Дерюгин И.А., Талалаев М.А. Критерии отбора стеклообразных халькогенидных матери-алов для использования в акустооптических устройствах // Неорганические материалы. - 1981. - Т.17. - №7. – С. 1166 – 1171.
Годовиков А.А., Курява Р.Г. Свойства и структура сульфидно-мышьяковых стекол на основе As2S3 c добавками различных
р-элементов // Физика и химия стекла. - 1983. - т.9. - №4. – С. 502 – 509.
Dixon R.W., Cohen M.G. New technique for measuring photoelastic tensor and its applications to lithium niobate. – Appl. Phys. Lett. - 1966. - V. 68. - № 6. - Р. 205–206.
Труэлл Р., Эльбаум Ч., Чик Б. Ультразвуковые методы в физике твердого тела. - М.: Мир, 1972. – 307 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2009 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).