Інструментальний активаційний аналіз нуклідного та елементного складу руд при певних обмеженнях на апріорну інформацію

Автор(и)

  • М. В. Стець Інститут електронної фізики НАН України, Україна
  • В. М. Бузаш Ужгородський національний університет, Україна
  • М. М. Стець Ужгородський національний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2003.13.67-75

Ключові слова:

Активаційний аналіз, Мікротрон М-30, Руда, Нуклід, Елементний склад

Анотація

Розглядаються результати інструментального активаційного аналізу руд з використанням прискорювача електронів мікротрона М-30 ІЕФ України, при певних обмеженнях на апріорну інформацію (генеалогія, приблизний хімічний склад даних, тип опромінення, лімітована тривалість дослідження), які існують на початкових етапах розробки методик аналізу, та при вирішенні конкретних задач моніторингу та інспекції (наявність стратегічно важливих та токсичних хімічних елементів та нуклідів)

Посилання

Стець M.B. Про взаємозв’язки логічних та предметних проблем в задачах визначення нуклідного та елементного складу речовини. «Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту». Наук. Тех. зб. Вип. 16. — Київ-Ужгород-Ніредьгаза. «Карпати» 2000. – С. 211-215.

С.В. Найденов, В.Д. Рыжиков, академик НАН Украины В.П. Семиноженко. Мультиэнергетический подход в неразрушающем контроле функциональных материалов. Доповіді НАН України. 2002, №11, С. 95-100.

Белов О.Х. и др. Идентификация изотопов с применением ЭВМ в нейтронно-активационном анализе. Журн. аналит. химии, т.34, вып.1, 1979, с. 26-33.

Стец M.B., Сикора Д.И., Рябиничев С.П. Тез. докл. XXXVІІ сов. по ядер. спектроскопии и структуре атомного ядра. Л., 1987, «Наука». - С. 569.

Model S400 Genic - PC Spectroscopy System, Use Genic - PC V2.3 Users Manual. 1995

Спектрометр гамма-излучения СЕГ-40 Ge-1К. Инструкция по эксплуатации. НПК «Спектр», Киев, 1999.

Тустановский В.Т. Оценка точности чувствительности активационного анализа. М.,1976, «Атомиздат», 192 с.

М. Stets, V. Maslyuk, О. Parlag, V. Buzash, V. Okogrib. Gamma-Spectrometry of the Samles from Muzhiyevo Mine. Uzhhorod University scientific Herald. Series Physics. Issue 8, Part 2 - 2000, P. 345-347.

B.A. Мейер, П.А. Ваганов. Основы ядерной геофизики. Из-вo ЛГУ. Л., 1998. 360 с.

В.А. Михайлов, В.В. Шунько. Вещественно-генетические типы золоторудной минерализации Украинского Закарпатья. Доповіді НАН України, 2001, №9, с. 119-122.

О.И. Бент, А.А. Юшин, Ф.Г. Баклан, H.H. Лебедь, В.К. Кацун. Геохимические ассоциации металлов в отходах гальванических и электрохимических производств Украины. Доповіді НАН України, 1994, №11, с. 116-119.

Схемы распада радионуклидов. Энергия и интенсивность излучения. Публикация МКРЗ. Книги 1,2; часть 1,2. - М.: Энергоатомиздат. 1987р.

Гусев Н.Г., Дмитриев П.П. Радиоактивные цепочки. М.: Атомиздат. – 1978. – 88 с.

Гусев Н.Г., Дмитриев П.П. Квантовое излучение радиоактивных нуклидов. М: Атомиздат. – 1977. - 397 с.

Firestone R.В. Shirley V.S. (Ed.). Table of Isotopes, 8 th edition, John Wiley & Sons, Inc. -1996

##submission.downloads##

Опубліковано

2003-06-30

Номер

Том 13 (2003)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2003 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).