Порівняльний аналіз продуктів фотоядерної активації солей Мертвого моря та озера Кунігунда
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2003.13.76-81Ключові слова:
Фотоактиваційний метод, Гамма-спектр, СоліАнотація
Представлено результати визначення Na, Cl та Br у зразках солі озера Кунігунда (с.м.т. Солотвино) та Мертвого моря фотоактиваційним методом та проведено їх порівняльний аналіз.
Посилання
Лемко І.С., Шаркань Й.П., Січка М.Ю. та інші. Бальнеологічна характеристика соляних озер курорту Солотвино // Бальнеологія. - 1999. С. 87-93.
Рогач І.М., Лемко І.С., Киртич Л.П. та інші. Лікувально-оздоровче використання екологічно чистих природніх територій // Матеріали науково-практичної конференції «Шляхи розв'язання екологічних проблем Карпатського регіону в контексті спільної діяльності державних та громадських організацій» Закарпаття. - 2000. – С. 25-27.
Андрашко Ю.В. Використання природніх факторів озера Кунігунда селища Солотвино Закарпатської області України при лікуванні хворих на псоріаз // Український бальнеологічний журнал. - 2001. - №1. - С. 16-19.
Шаркань Й.П., Січка М.Ю., Лемко І.С. та інші. Особливості фізико-хімічних властивостей Солотвинських озер // Вісник УжНУ. Серія Хімія. - 2001. - В.6. - С. 148-151.
Курортно-рекреаційні зони Закарпаття. Довідник. (Під ред. Киртича Л.П.) // Ужгород. - 2000. - С. 200-202.
Парлаг О.О., Маслюк В.Т., Бузаш В.М., та інші. Про спектральний склад зразків соленого озера (с.м.т. Солотвино) досліджених методом напівпровідникової гамма-спектрометрії // Вісник УжНУ. Серія Хімія. -2001. - В.6. - С. 103-107.
Андрашко Ю.В., Миронюк І.С., Парлаг О.О. Результати вивчення окремих показників екологічної чистоти лікувальних факторів (мулової грязі) озера Кунігунда селища Солотвино Закарпатської області // Укр. бальнеологічний журнал. - 2002, - №1, - С. 24-27.
А.П. Авцын, А.А. Жаворонков, M.А. Риш, Л.С. Строчкова. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология // АМН СССР. - М.: Медицина. - 1991. - С. 496
Тельдеши Ю., Яковлев Ю., Билимович Г. // Диагностика окружающей среды радиоаналитическими методами. М.: Энергоатомиздат. - 1985. - С. 192.
L. Kosta, М. Dermelj, J. Slunecko. High energy photon activation. Pure Appl. Chem. 37, 251-283 (1974).
K. Siddapa-Ganesh and K.M. Balakrishna. Neutron and Gamma Activation Analyses Using Microtron Facility // Proceedings of the 14th World Conference on Non-Destructive Testing, New Delhi. 8 - 13 December 1996. – V.2. - P. 389-392.
Бурмистенко Ю.В. // Фотоядерный анализ состава вещества. М: Энергоатомиздат. - 1986. - С. 200.
Лечебные соли и грязи Мертвого моря. http://www.user.cityline.ru
Минеральные кристаллические соли Мертвого моря. http://www.lisan.ru
Э.Г. Зак, В.М. Назаренко. Живое Мертвое море // МПГУ им Ленина.
Minerals and Chemicals found in the Dead Sea // W.H.S.C. Ltd. - 2000. http://www.deadseacosmetics4u.com
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2003 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).