Використання мови Ruby та технологiй DRB i RINDA для проведення розподiлених розрахункiв iз використанням граток Ізінга
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2010.27.14-20Ключові слова:
Розподілені розрахунки, Методи Монте-Карло, Моделювання з перших принципів, Ruby, DRB, Rinda, Tuple SpacesАнотація
Обґрунтовано актуальність використання динамічної об'єктно-орієнтовної мови програмування надвисокого рівня Ruby для розподілених наукових розрахунків. Проаналізовано особливості технологій DRB та Rinda та наведено приклад їх використання для розподілених розрахунків у двовимірній гратці Ізінга.
Посилання
Ong. E. MPI Ruby: Scripting in a Parallel Environment // Computing in Science and Engineering, 4(4):78–82, 2002.
Bates. M. Distributed programming with Ruby. - Addison-Wesley Professional Ruby Series, 2009. - 273 p.
Onsager, Lars. Crystal statistics. I. A two-dimensional model with an order-disorder transition", Phys. Rev. (2) 65: 117–149, 1944.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2010 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).