Cтабілізіюче покриття люминесцируючих шарів пористого кремнію
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2011.30.87-90Ключові слова:
Люмінесцуючі структури, Пористий кремній, ЕлектролітАнотація
Запропонована методика виготовлення люмінесцуючих структур пористого кремнію, що не деградують на відкритому повітрі з часом. Для отримання стабільних структур пористого кремнію було застосовано низькотемпературний відпал і додавання в електроліт HCl і FeCl3.
Посилання
Canham L.T. Аppl. Phys. Let., 57, 1046 (1990).
U.S. Patent 5,324,965 (1994).
U.S. Patent 5,552,328 (1996).
Timokhov D.F., Timokhov F.P. Microelectron. Eng., 81, 288 (2005).
Тимохов Д.Ф. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика, 24, 185 (2009).
Тімохов Д.Ф. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика, 14, 113 (2003).
Chen X.S., Zhao J.J., Wang G.G. Phys. Lett. A, 212(4), 285 (1996).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).