Зміна морфології та хімічного складу поверхні сплаву ВТ-6 при опроміненні Nd:YAG лазером у різних cередовищах
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2011.30.98-106Ключові слова:
Лазерна обробка, Морфологія поверхні, Хімічний склад, Поверхнево-періодичні структуриАнотація
У роботі досліджено вплив імпульсного лазерного опромінення (Nd:YAG) при різній густині енергії (48–160 Дж/см2) на повітрі та в інертному середовищі (Ar) на фізико-хімічний стан поверхні біосумісного титанового сплаву ВТ-6. Встановлено утворення різних видів поверхневих структур, зокрема, нерезонансно-періодичні структури, зони з комірчастою структурою та періодичний кільцевий рельєф залежно від режиму та середовища обробки. Хімічний склад поверхні сплаву ВТ-6 після лазерного впливу на повітрі показав підвищення вмісту кисню.
Посилання
Васильев М.А., Беда В.И., Гурин П.А. Физиологический отклик на состояние поверхности металлических дентальных имплантатов. – Львов: ГалДент, 2010. – 118 с.
Васильев М.А., Нищенко М.М., Гурин П.А. Лазерная модификация поверхности титановых имплантатов // Успехи физики металлов. – 2010. – Т.11. – №2. – С. 209 – 247.
Trtica M., Gakovic B., Batani D. Surface modification of a titanium implant by a picosecond Nd: YAG laser operating at 1064 and 532 nm // Applied Surface Science. – 2006. – № 253. – P. 2551–2556.
Tavakoli J. Characterization of Nd:YAG laser radiation effects on Ti6Al4V physic-chemical properties: an in vivo study // Applied Surface Science. – 2007. – Vol. 20. – № 1. – P. 101–111.
Milovanovic Dubravka S., Bojan B. Radar et al.Surface morphology modification of titanium based implant induced by 40 picosecond laser pulses at 266 nm // Journal of Alloy and Compounds. – 2010. – № 501. – P. 89-92.
Бармина Е.В., Стратакис Э., Шафаеев Г.А Генерация наноструктур при лазерной абляции металлов в жидкостях: новые результаты // Квантовая электроника. – 2010. – №11. – С. 1012 –1018.
Либенсон М.Н. Поверхностные электромагнитные волны в оптике // Соросовский образовательный журнал. – 1996. – № 11. – С. 103-110.
Астапчик С.А. , Береза Н.А. Форми¬рование периодических структур при направленной кристаллизации, лазерной обработке и осаждении. – Минск: Белорусская наука, 2009. – 240 с.
Weck A., Crawford T.H.R., Wilkinson D.S. Ripple formation during deep hole drilling in copper with ultrashort laser pulses // Applied Physics A. – 2008. – №89. –Р.1001 – 1006.
Галенко П.К., Харанжевский Е.В., Данилов Д.А. Структура и механические свойства конструкционной стали при лазерной высокоскоростной перекристаллизации // ФММ. – 2002. – Т. 94. – № 2. – С. 100–110.
Улов А.А., Самуров И.Ю., Лашин А.М., Гуськов А.Г. Моделирование теплофизических процессов импульсного лазерного воздействия на металлы. М.: Наука, 1991. – 240 с.
Емельянов В.И., Макин В.С., Уварова И.Ф. Образование упорядоченных вакансионно-деформационных структур на поверхности металла при лазерном облучении // Физика и химия обработки материалов. – 1990. – № 2. – С. 12-19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2011 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
