Тахіонні акаузальні петлі
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2010.27.103-111Ключові слова:
Тахіони, Світловий бар’єр, Принцип причинності, Акаузальна петля, Світловий конус, Критичний конус, Критична швидкістьАнотація
На основі перетворень Лоренца проведений аналіз проблеми порушення принципу причинності при використанні сигналів з надсвітловою швидкістю. Введені поняття критичної швидкості надсвітлового сигналу та критичного конусу, які є ключовими для такого аналізу. Обговорені всі можливі аспекти виникнення інверсії часу та розглянутий принцип реінтерпретації, який частково вирішує проблему порушення принципу причинності. Детально проаналізована можливість виникнення акаузальних петель при циклічному обміні надсвітловими сигналами між двома об’єктами. Сформульовані умови, при яких: а) виникає акаузальна петля; б) акаузальна петля не виникає, але є інверсія часу на одному з етапів циклу; в) не виникає ні інверсії часу, ні, тим більше, акаузальної петлі. Показано, що сформульовані умови носять інваріантний характер.
Посилання
Ораевский А.Н. Сверхсветовая волна в усиливающей среде. Оптические тахионы // Московский инженерно-физический институт (технический университет). – 1999. – Т. 4. – №1. – С. 3-32.
Ehrlich G. // Phys. Lett. – 2000. – № 493. – Р. 229-232.
Nelson W., Sakellariadou M. Tachyonic decay of unstable Dirichlet branes // Phys. Rev. D. – 2008. – № 78. – P. 1214.
Calcagni G., Nardelli G. Tachyon solutions in boundary and open string field theory // Phys. Rev, D. – 2009. – №78. – P. 1189 .
Headrick M. Note on tachyon actions in string theory // Phys.Rev.D. – 2009. – № 79. – P. 1209.
Gutierrez N., Lozano Y. Confinement and nonperturbative tachyons in brane-antibrane systems // Phys.Rev.D. – 2009. – № 79. – P. 1010.
Mazumdar A., Stoica H. Exciting gauge field and gravitons in brane-antibrane annihilation // Lett. Phys. Rev. – 2009. – № 102. – P. 1601.
Μignani R., Reсami E. More about Lorentz transformations and tachyons // Lett. Nuovo Cimento. – 1973. – №7. – Р. 388-393.l.
Recami E., Mignani R. Classical theory of tachyons (special relativity extended to superluminal frames and objects) // Riv.
Nuovo Cimento. – 1974. – V.4. – P. 209.2. Feinberg G. // Phys.Rev. – 1967. – № 159. – P. 1089.
Медведєв С.Ю. Про можливість розширення спеціальної теорії відносності за світловий бар’єр // Науковий вісник УжНУ. – 2005. – №18. – С. 7-15.
Корухов В.В., Наберухин Ю.И. Сверхсветовые явления и пространственно-временные отношения в тахионных мирах // Философия науки. – 1995. – №1(1). – С. 58-64.4.
Кадомцев Б.Б. Динамика и информация // УФН. – 1994. – Т.164. - № 5. – С. 449-530.
Aspect A., Dalibard Y., Roger G. // Phys. Rev. Lett. – 1982. - № 49. – P. 1804.
Барашенков В.С. Тахионы. Частицы, движущиеся со скоростями больше скорости света // Успехи физических наук. – 1974. – Т. 114. – № 1. – С. 133-149.
Tangherlini F.R. // Nuovo Cimento. – 1994. - № 109. – P. 929.
Малыкин Г.Б. Паралоренцевские преобразования // УФН. - 2009. - Т. 179. - № 3. - С. 285-288.
Чепик, А.М. Множество преобразований: свойство группы и принцип относительности // Актуальные проблемы статистической радиофизики. – 2008. - Т.7. - С. 125-140.
Чепик А.М. Абсолют. Основные принципы // Актуальные проблемы статистической радиофизики. – 2007, Т. 6, С. 111-134.
Kupryaev N.V. Exended representation of the Lorentz transformations // Russian Physics Journal. – 1999. – Vol. 42. - № 7. – P. 592 – 597.
Чаварга М.М. Відносний рух солітонів у світоносному ефірі // Науковий вісник УжНУ. - 2000. - №7. – С. 174-194.
Tangherlini F.R. The velocity of light in uniformly moving frame. - PhD Thesis. Stanford: Stanford Univ, 1958.
Мандельштам Л.И. Лекции по физическим основам теории относительности. М: Наука, 1972. – 5 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
