Двухімпульсна лазерна атомно-емісійна спектроскопія неоднорідних об'єктів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2011.30.296-301Ключові слова:
Електрична дуга, Лазерні імпульси, Мікронеоднорідність, Атомно-емісійна спектроскопія, Легуючий елементАнотація
Проведено порівняння електричної дуги, іскри, одиночних і здвоєних лазерних імпульсів як джерел випаровування речовини зразка і збудження спектрів атомів елементів при прямому аналізі мікронеоднорідностей. Розроблено методику кількісного аналізу багатокомпонентних неоднорідних об'єктів методом двухімпульсної лазерної атомно-емісійної спектроскопії, що дозволяє одночасно визначати концентрацію основного компонента, легуючих елементів і домішок.
Посилання
Ермалицкая К.Ф. Молодежь в науке // Вести НАН Беларуси – 2009. – 2010. – 132.
Ермалицкая К.Ф., Воропай Е.С., Зажогин А.П. // ЖПС 77. – 2010. – 165.
Воропай Е.С., Ермалицкая К.Ф., Зажогин А.П. и др. // Вест. БГУ 1. – 2009. – 14.
Ермалицкая К.Ф. // БГУ 2. – 2010. – 14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).