Реалізація концепції мінімальних комплексів зон і віток в електронному і фононному спектрах кристалів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2008.22.7-16Ключові слова:
Мінімальні комплекси зон, Електронний спектр, Фононний спектрАнотація
У рамках концепції мінімальних комплексів зон передбачена симетрія і топологія електронного та фононного спектрів напівпровідникових кристалів. Визначені актуальні позиції Викоффа, які відповідальні за мінімальні комплекси, що формують електронний і фононний спектр. Їх порівняння дозволяє стверджувати, що якщо актуальні позиції співпадають, то в кристалах має місце істотна електрон-фононна взаємодія, яка може приводити до нестабільності як електронної, так і фононної підсистеми, та їх перебудови.Посилання
Д.М. Берча, І.І. Небола, І.В. Берча, ФТТ, 20, 5, 1320 (1978).
Д.М. Берча, О.Б. Митин, ФТП, 21, 8, 1508 (1987).
D.M. Bercha, L.Yu. Kharkhalis, Ferro-electrics, 192, 113 (1997).
D.M. Bercha, K.Z. Rushchanskii, M. Sznajder, A.O. Matkovskii, P. Pote-ra, Phys.Rev.B. 66, 195203 (2002).
M. Sznajder, D.M. Bercha, K.Z. Rush-chanskii, Phys.Stat.Sol (a), 201, 2, 304 (2004).
D.M. Bercha, I.V. Slipukhina, Journal of Thermoelectricity, No 3, 16 (2004)
D.M. Bercha, I.V. Slipukhina, M. Sznaj-der, K.Z. Rushchanskii, Phys. Rev.B. 70, 23, 235206 (2004).
J. Zak, Phys.Rev.Lett, 45, 1025 (1980)
J. Zak, Phys.Rev.B., 25, 2, 1344 (1982).
M. Sznajder, K.Z. Rushchanskii, L.Yu. Kharkhalis, D.M. Bercha, Phys. Stat.Sol. (b), 243, 3, 592 (2006).
M. Sznajder, D.M. Bercha, K.E. Gluk-hov, I.V. Slipikhina, Acta Physica Polonica A, 110, 3, 369 (2006).
D.M. Bercha, K.E. Glukhov, M. Sznaj-der, Phys.Stat.Sol. (b), 244, 318 (2007).
I.V. Slipukhina, D.M. Bercha, Phys. Stat.Sol.(b), 244, 650 (2007).
Д.М. Берча, О.Б. Митин, И.М. Ра-ренко, Б.Н. Грицюк, УФЖ, 28, 10, 1523 (1983).
Ф. Бассани, Дж.П. Парравичини. Электронные состояния и оптические переходы в твердых телах. – М.:Наука, 1982.- 346 с.
D.M. Bercha, L.Yu. Kharkhalis, I.V. Slipukhina, M. Sznajder, Phase Transitions, 80, 1, 39 (2007).
Д.М. Берча, О.Б. Митин, И.М. Ра-ренко, Л.Ю. Хархалис, А.И. Берча, ФТП, 28, 7, 1249 (1994).
Д.М. Берча, О.Б. Митин, Л.Ю. Хар-халис, А.И. Берча, ФТТ, 37, 11, 3233 (1995).
Г.Я. Любарский. Теория групп и ее применения в физике, Гостехиздат, 1957.
Н.В. Ашкрофт, Н.Д. Мермин. Физика твердого тела, 1986.
И. Нараи-Сабо. Неорганическая хи-мия, Будапешт, 1969. - 504 с.
В.А. Кочелап, В.Н. Соколов, Б.Ю. Венгалис. Фазове переходы в полупроводниках с деформационным електрон - фононным взаимодействи-ем, Киев: Наукова думка, 1984. – 180 с.
Z. Bojarski, M. Gigla, K. Stroz, M. Surowiec. Krystalografia, PWN, Warszawa, 1986.
Д.М. Берча, М. Шнайдер, Л.Ю. Хар-халіс. Тези доповідей III Української наукової конференції з фізики напівпровідників, УНКФН-3, Україна, Одеса. 17-22 червня 2007, С. 37.
K.J. Range, J. Pfauntsch, U. Klement, Acta Crystallogr. C., 44, 2196 (1988).
J.H.C. Hogg, H.H. Sutherland, D.J. Williams, Acta Crystallogr., B29, 8 1590 (1973).
А.А. Логвиненко, И.М. Спитковский, И.М. Стахира, ФТТ, 16, 9, 2743 (1974).
В.М. Гарамус, Я.П. Пилат, В.П. Сав-чин, А.Х. Исламов, ФТТ, 40, 2, 248 (1998).
Ю.М. Орищин, И.М. Стахира, ФТП, 10, 11, 2111 (1976).
В.П. Савчин, ФТП, 15, 7, 1430 (1981).
Д.М. Берча, Л.Ю. Хархалис, А.И. Бер-ча, М. Шнайдер, ФТП, 31, 11, 1299 (1997).
D.M. Bercha, L.Yu. Kharkhalis, A.I. Bercha, M. Sznajder. Phys. Stat. Sol (b), 203, 427 (1997).
О.В. Ковалев. Неприводимые и индуцированные представления и копредставления федоровских групп. Справочное руководство. – М.: Наука, 1986.
А.С. Давыдов. Теория молекулярных экситонов. – М.: Наука, 1968.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2008 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
