Еліпсометричне дослідження оптичних параметрів сегнетоелектричних твердих розчинів (Pb<sub>y</sub>Sn<sub>1-y</sub>)<sub>2</sub>P<sub>2</sub>S<sub>6</sub>
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2013.34.28-33Ключові слова:
Sn2P2S6, Сегнетоелектрик, Твердий розчин, ЕліпсометріяАнотація
В роботі вперше виконані вимірювання показників заломлення еліпсометричним методом для сегнетоелектричних кристалів моноклінної сингонії Sn2P2S6 і Pb2P2S6, а також деяких їх твердих розчинів. В зв’язку з тим, що один із кристалографічних кутів лише незначно відрізняється від прямого кута (91.15°), то розрахунок для моноклінного кристала проводився з незначною втратою точності, як для орторомбічного кристала. Показана також особливість відхилення твердих розчинів від строгої оптичної анізотропії, що проявляється в неоднозначності визначення головних значень діелектричного тензора, показників заломлення, що напевно зв’язано з відсутністю трансляційної симетрії в підгратках заміщуваних атомів Pb и Sn.Посилання
Гомоннай А.В., Грабар А.А., Высочанский Ю.М. и др. Расщепление фазового перехода в сегнетоэлектрических твердых растворах // ФТТ. – 1981. – Т. 23, № 12. – С. 3602–3607.
Высочанский Ю.М., Фурцев В.Г., Хома М.М. и др. Расщепление сегнето-электрического фазового перехода в поле лазерного излучения и его самофокусировка // ЖЭТФ. – 1985. – Т. 89, № 9. – С. 939–945.
Высочанский Ю.М., Сливка В.Ю., Ворошилов Ю.В. и др. Модель фазового перехода в сегнетополупроводнике Sn2P2S6 и динамика его решетки // ФТТ. – 1979. – Т. 21, № 8. – С. 2402–2408.
Ворошилов Ю.В., Сливка В.Ю. Аноксидные материалы для электронной техники. – Львов: Выща шк., 1989. – 200 с.
Высочанский Ю.М., Сливка В.Ю. Сегнетоэлектрики семейства Sn2P2S6. Свойства в окресности точки Лифшица. – Львов: Выща шк., 1994. – 264 с.
Grabar A.A., Jazbinšek M., Shumelyuk A.N. et al. Photorefractive effects in Sn2P2S6 // Springer Series in Optical Sciences. – 2007. – V. 114. – P. 327-362.
Nitshe R., Wild P. Crystal growth of metal – phosphorus-sulfur compounds by vapor transport // Mat. Res. Bull. – 1970. – V. 5, № 6. – P. 419–424.
Becker R., Brockner W. Kristallstruktur und Schwingungsspektren des Di-Blei-Hexathiohypodiphosphates Pb2P2S6 // Z. Naturforsch. – 1983. – K. 38a. – S. 874 – 879.
Майор М.М. Диэлектрические свойства кристаллов Sn2P2S6 в зависимости от условий их получения // ФТТ. – 1999. – Т. 41, № 8. – C. 1456-1461.
Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Электро-динамика сплошных сред. – М.: Наука, 1982. – 624 с.
Berreman D.W. // J. OSA. – 1972. – Vol. 62. – P. 502-510.
Козак М.И., Жихарев В.Н., Студеняк И.П., Сейковский И.Д. Эллипсометрическое определение оптических констант тонких пленок стеклообразного As 2S3 в области слабого поглощения // Опт. и спектр. – 2006. – Т. 101, №4. – С.604-606.
Аззам Р., Башара Н. Эллипсометрия и поляризованный свет. – М.: Мир, 1981. – 584 c.
Грабар А.А., Высочанский Ю.М., Перечинский С.И. и др. // ФТТ. – 1984. – Т. 26, № 11. – С. 3469.
Haertle D., Caimi G., Haldi A. et al. Electro-optical properties of Sn2P2S6 // Opt. commun. – 2003. – Vol. 215. – P. 333-343.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).