Вплив методу одержання на спектри фотопровідності шаруватих кристалів GеS
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.1999.4.151-158Анотація
Досліджено вплив структурної досконалості шаруватих кристалів GеS на їх спектри фотопровідності (ФП). Показано, що в кристалах GеS, одержаних методом сублімації, з найбільш досконалою структурою, спектральний розподіл ФП визначається спектральним ходом коефіцієнта поглинання в області краю власного поглинання (де αd<<1) і спектральною залежністю коефіцієнта відбивання R в області, де αd>1. Фоточутливість в області hν<1,7 еВ при низьких температурах пояснюється фотоактивним поглинанням на домішкових рівнях, створених ізоелектронними домішками Si і Sn. По спектрам ФП в поляризація E||a і E||b аналізується характер анізотропії фотоактивного поглинання GеS. Розщеплення довгохвильового краю у поляризованому світлі і тонка структура спектрів ФП засвідчує про відповідність структури GеS.Посилання
Блецкан Д.И. Спектры фотопроводимости монокристаллов GeS // ФТП. - 1980. - Т.14, №6. - С.1222-1224.
Блецкан Д.И. Фотоэлектрические свойства кристаллического и аморфного GeS // Укр. физ. журнал. - 1984. - Т.29, №3. - С.564-567.
Блецкан Д.И., Полажинец Н.В. Интерференционные осцилляции фототока в слоистых кристаллах GeS // Укр. физ. журнал. - 1983. - Т.28, №8. - С.1233-1235.
Wiley J.D., Pennington S., Schönherr E. Anisotropy of the intrinsic photocondactivity of GeS // Phys. Stat. Sol. (b). - 1979. - Vol.96, No1. - P. K43-K46.
Schönherr E. The growth of large crystals from the vapor phase // Growth and Properties. Berlien. - 1980. - P.51-118.
Wiley J.D., Thomas D., Schönherr E., Breitschwerdt A. The absorption edges of GeS and Urbach’s rule // J. Phys. Chem. Solids. - 1980. - Vol.41, No7. - P.801-808.
Grandke T., Ley L. Angular - resolved UV photoemission and the band structure of GeS // Phys. Rev. B. - 1977. - Vol.16, No2. - P.832-842.
Valiukonis G., Gashimzade F.M., Guseinova D.A., Krivaite G., Kulibekov A.M., Orudzhev G.S., Sileika A. Reflectance and thermoreflectance spectra and energy band structure of GeSe crystals // Phys. Stat. Solidi (b). - 1983. - Vol.117, No1. - P.81-92.
Wiley J.D., Вискеl W.J., Braun W, Fehrenbach G.W., Himpsel F.J., Koch E.E. Reflectivity of single-crystal GeS from 0,1 to 30 eV // Phys. Rev. B. - 1976. - Vol.14. No2. - P.691-701.
Lukes F., Schmidt E., Humlicek J., Dub P. Optical properties of GeS // Phys. Stat. Solidi (b). - 1984. - Vol.122, No2. - P.675- 686.
Девятых Г.Г., Краснова С.Г., Прончатов А.Н. Термодинамика взаимодействия расплава германия с кварцевым стеклом // Изв. АН СССР. Неорган. материалы. - 1987. - Т.23, №6. - С.1027-1030.
Senske W., Street R.A., Nowitzki А., Wiesner P.J. Luminescence of excitons in GeS // J. Luminiscence. - 1978. - Vol.16, No3. - P.343-352.
Шкловский Б.И., Эфрос А.Л. Межзонное поглощение света в сильно легированных полупроводниках // ЖЭТФ. - 1970. - Т.59, №10. - С.1343-1352.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 1999 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
