ВІЛЬГЕЛЬМ ІЛЛІЧ ФУЩИЧ - ЧЛЕН-КОРЕСПОНДЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (18.12.1936-7.04.1997)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2000.6.21-23Ключові слова:
Наука, ФізикаАнотація
Іршавщина подарувала і продовжує дарувати нашій державі відомих лікарів, письменників і поетів, талановитих вчених, педагогів, художників, організаторів виробництва, керівників вищого ешелону владних структур. До когорти визначних вчених - уродженців цього мальовничого гірського району належить Вільгельм Ілліч Фущич - видатний український математик і фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент національної Академії наук України. В розквіті свого таланту після тривалої хвороби Вільгельм Ілліч пішов з житгя 7 квітня 1997 р. на 61 році життя. Пішла з життя одна із яскравих особистостей Закарпатського краю, людина високого наукового інтелекту - вчений, педагог, громадський діяч, людина високого благородства душі.##submission.downloads##
Опубліковано
2000-06-30
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Авторське право (c) 2000 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).