НОВІ ЕЛЕКТРОДНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СУПЕРКОНДЕНСАТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2007.21.25-28Анотація
Розроблена технологія отримання матеріалів для електродів суперконденсаторів. Вона випробувана на таких матеріалах, як кукурудзяні рильця та сажка. З отриманих матеріалів були зібрані суперконденсатори. Були визначені питомі характеристики електродних матеріалів. Максимальна отримана питома ємність становить 250Ф/г; питома енергія - 8,69 Вттод/кг, питома потужність - 12,5 кВт/кг. За величиною питомої енергії та питомої потужності електродний матеріал можна віднести до тих, що містять нанотрубки.
Посилання
Arepalli, H.Fireman, C.Huffman et al., JOM 57, 26 (2005).
R.Kotz, M.Carlen, Electrochim. Acta, 45, 2483 (2000).
T.Liu , T.V.Sreekumar , S.Kumar et al., Carbon 41, 2427 (2003).
H.E.Becker, U.S. patent 2800616 (to General Electric) (1957).
В. Менухов, Электронные компоненты, 5, 59 (2000).
Z.Kang, E.Wang, B.Mao et al., Nanotechnology 16, 1192 (2005).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2007 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).