Просторова дисперсія, паракристалічна структура та термо-фотоструктурні перетворення в халькогенідних склоподібних напівпровідниках

Автор(и)

  • M. Кozak Ужгородський національний університет,, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2011.29.91-96

Ключові слова:

Просторова дисперсія, Халькогенідне скло, Термо-фотоіндуковані зміни

Анотація

В роботі вперше розглянуто явище просторової дисперсії в халькогенідних склоподібних напівпровідниках. Показано, що ізотропні середовища, якими є халькогенідні стекла, з урахуванням просторової дисперсії проявляються як строго анізотропні середовища з поглинанням. Запропоновано пояснення природи просторової дисперсії в стеклах через їх структурні особливості. Дослідженнями in situ термо- і фотоструктурних перетворень в плівкових конденсатах скла As2S3 експериментально підтверджено існування другої температури склування Т2, теоретично передбаченої Гіббсом і Ді Марціо.

Посилання

Агранович В.М., Гинзбург В.Л. Кристаллооптика с учетом пространственной дисперсии и теория экситонов. – М.:

Наука, 1965. – 376 с.

Агранович В.М., Гартштейн Ю.Н. Пространственная дисперсия и отрицательное преломление света // УФН. –

– Т. 176. - № 10. – С. 1052-1068.

Тамм И.Е. Основы теории электричества. – М.: Наука, 1976. – 616 с.

Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Электродинамика сплошных сред. – М.: Наука, 1982. – 624 с.

Васильев А.В., Войцеховский В.В., Плотниченко В.Г. Измерение спектральной зависимости показателя пре-

ломления твердотельных материалов в области их высокой прозрачности // Высокочистые вещества. – 1991. – Т. 3. –

С. 39-49.

Любин В.М., Тихомиров В.К. Фотоиндуцированная гиротропия и фотоиндуцированное рассеяние света в

халькогенидном стекле As2S3 // Письма

в ЖЭТФ. – 1990. – Т. 52. - № 2. – С. 722- 725.

Козак М.І. Просторова дисперсія в халькогенідних стеклах // Матер. IV Міжн. наук. конф. «Фізика невпорядко-

ваних систем», 14-16 жовт. 2008, Львів. – С. 127-129.

Смит С. Рей, Рамарао И. Электродинамика диспергирующих сред: E, B, D и H // В кн.: Физика за рубежем. – М.:

Мир, 1986. – 232 с.

Ярив А., Юх П. Оптические волны в кристаллах. – М.: Мир, 1987. – 616 с.

Козак М.И., Жихарев В.Н., Студеняк И.П., Сейковский И.Д. Эллипсометрическое определение оптических

констант тонких пленок стеклообразного As2S3 в области слабого поглощения // Опт. и спектр. – 2006. –

Т. 101. – №4. – С.604-606.

Козак М.І. Еліпсорефрактометричний підхід дослідження фотоіндукованих ефектів у тонкошарових конденсатах

халькогенідних склоподібних напів- провідників // Наук. вісник Ужгор. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика. Випуск 29. – 2011 96

унів. Сер. Фізика. – 2009. – В. 26. –

С. 181-193.

Сивухин Д.В. К теории эллиптической поляризации при отражении света отизотропных сред // ЖЭТФ. – 1956. –

Т. 30. – № 2. – С. 374-381.

Popescu M., Leonovici M. Paracrystallinity or randomness: a challenge for noncrystalline structure // J. Opt. Advan.

Mater. – 2006. – Vol. 8, N 5. – P. 1831- 1837.

Вайполин А.А., Порай-Кошиц Е.А. О структуре стеклообразных халькогени-дов мышьяка // ФТТ. – 1960. – Т. 2, № 7. – С. 1956-1665.

Семак Д.Г., Різак В.М., Різак І.М. Фототермоструктурні перетворення халькогенідів. – Ужгород: Закарпаття, 1999. – 392 с.

Сандитов Д.С., Бартенев Г.М. Физические свойства неупорядоченных структур. – Новосибирск: Наука, 1982. – с. 140.

##submission.downloads##

Опубліковано

2011-06-30

Номер

Том 29 (2011)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).